Тероборонець Віталій Поліщук про Сили ТрО в Україні та Східній Європі

Тероборонець Віталій Поліщук про Сили ТрО в Україні та Східній Європі

Тероборонець 136-го батальйону 114-ї бригади Віталій Поліщук в ефірі Армія FM розповів про реформування системи ТрО в Україні, особливості Сил тероборони в Східній Європі та специфіку військових навчань.

 

 

 

 

 

Андрій Давидов: Якою була територіальна оборона на початку російсько-української війни?

Віталій Поліщук: В 2014 році по всій території України було близько 560 адміністративних районів і на їхній території розташовувалося орієнтовно 2000 загонів Територіальної оборони. Спеціалізовані військові структури їм не приділяли значної уваги. Діяльність ТрО трималася на ініціативі бійців.

Андрій Давидов: У якому форматі відбуваються навчання підрозділів ТрО?

Віталій Поліщук: Навчання бувають офіційні та неофіційні. З травня 2015 року офіційні навчання проводять відповідно до плану бойової підготовки ЗСУ. Зазвичай це заходи, які застосовуються для підготовки резервістів. Раз на рік відбуваються збори, тривалістю від 10 до 15 днів, на полігоні із тренуваннями за програмою, встановленою інструкторами. Початком волонтерських навчань у 2015 році стало створення Руху сприяння територіальній обороні України. Дводенні навчання проводили раз або двічі на місяць, за аналогом до балтійської та шведської форми навчання. Самостійно шукали інструкторів, транспорт, харчування. Намагалися залучити якомога більше загонів ТрО, але військове керівництво не підтримало нашу ініціативу.

Андрій Давидов: На вашу думку, із чим це пов'язано?

Віталій Поліщук: Поверхневим ставлення до Сил територіальної оборони було до введення посади заступника комісара ТрО. В 2018 році сформовані батальйони територіальної оборони переформували в мотопіхотні бригади та ввели до складу Сухопутних військ. В 2019 році створено окремі командування Сил ТрО. Ці зміни стали поштовхом для військового керівництва. В умовах обмежених можливостей офіцери знаходили час, щоб доєднатися до навчань Руху сприяння теробороні України.

Андрій Давидов: Як формуються Сили територіальної оборони в Східній Європі та чи пов'язано це з російською агресією проти України?

Віталій Поліщук: Я мав плідну співпрацю з представниками естонського Кайтселійту та Збройних сил Литви. Естонський Кайтселійт, хоч і є громадською організацією, але згідно з законом, виконує функції територіальної оборони. Двоєдину структуру територіальної оборони Литви формують ГО «Союз литовських стрільців» (або Шаулей) та формалізована військова структура «Добровольчі сили охорони краю» (SKAT), які вмонтовані в систему військового управління. Представником ТрО в Латвії є Національна гвардія. В рамках законотворчої діяльності мав нагоду поспілкуватися з представниками Збройних сил Швеції та Польщі. Цікаві моделі тероборони мають Норвегія та Фінляндія. Що стосується Швейцарії та Ізраїлю, то в цих країнах ТрО як окрема структура збройних сил не функціонує.

Андрій Давидов: Що можете розповісти про соціальні мережі ТрО?

Віталій Поліщук: Найбільша за кількістю підписників сторінка - це “Територіальна оборона ЗС України” в Фейсбук. Використовуємо багато аналітики та фактажу. Інформація надходить безпосередньо з підрозділів, офіційних та неофіційних сторінок бригад і батальйонів. Другий аспект - це коментарі. Разом з адміністраторами вдалося створити дискусійний майданчик, який тематично стосується питань лише тероборони та військово-патріотичного виховання.

Андрій Давидов: Куди варто звертатися людині, яка хоче вступити до лав ТрО?

Віталій Поліщук: Зараз відбувається реформування системи ТрО в контексті Закону України “Про основи національного спротиву”. В додатку до Закону буде ухвалено близько 30-ти нормативних актів. Січень 2022 року - це період комплектування батальйонів та бригад Сил ТрО як окремого виду ЗСУ, виведених зі складу Сухопутних військ, які мають свого командувача та командування. Вступити до Сил ТрО можна на кадрову посаду або ж посаду резервіста. Кадровий військовослужбовець систематично ходить на роботу та служить в одному районі, тоді як контрактник-резервіст живе звичайним цивільним життям і згідно з графіком підготовки підрозділу періодично з'являється в пункті збору батальйону, де розпочинає свою військову діяльність. Звертатися потрібно до територіального центру комплектування (колишній військкомат), де зберігаються особові справи та ведеться облік військовозобов'язаних осіб.