Той, хто рятує одне життя, рятує весь світ

Той, хто рятує одне життя, рятує весь світ

14 травня в Україні вшановують пам’ять наших співвітчизників, які, ризикуючи життям, рятували євреїв в роки Другої світової війни. Пам’ятну дату у 2021 році запровадила Верховна Рада України.

 

 

 

 

 

За час Голокосту нацисти знищили 6 мільйонів євреїв в Європі, серед них 1,5 мільйона дітей. Цифри ці досить умовні, бо повного поіменного списку жертв цієї трагедії немає. Україна була одним із місць масових репресій проти євреїв і знищення їх.

У 1939–1944 роках, під час нацистської окупації території України, відбулося масове знищення євреїв, що входить у трагедію Голокосту. Одним із найсумнозвісніших таких місць є Бабин Яр у Києві. В Україні фашисти знищили 1,5 мільйона євреїв. Українські події окремі історики називають «Голокостом від куль».

В Україні допомога євреям була набагато складнішою й небезпечнішою у порівнянні з іншими місцями окупованої Європи. На території нашої країни усі мешканці, які надавали будь-яку допомогу євреям, наражалися на смертельний ризик. Нацисти карали не тільки ту людину, що надавала допомогу, але й усю її родину. Незважаючи на тисячі жертв, масові екзекуції та в’язниці, євреям надавалася допомога.

У світі рятівників євреїв називають «Праведниками народів світу» – Ізраїль на державному рівні присуджує їм це почесне звання. Україна – на четвертому місці у світі за кількістю Праведників народів світу. Попереду лише Польща, Нідерланди та Франція. Загалом Праведники народів світу походять більш ніж із 50 країн. Інститут національної пам’яті повідомив, що станом на 1 січня 2020 року 2 659 громадян України удостоєні Державою Ізраїль звання Праведника народів світу за порятунок євреїв від Голокосту. 

Водночас тисячі рятівників досі залишаються невизнаними й невідомими. Про багато випадків героїзму українців під час Другої світової війни ми не знаємо до цих пір. З кожним роком все менше залишається учасників і свідків тих подій.

Варто зазначити, що дослідження цієї теми в СРСР практично не було, це була табуйована сфера. Насаджувалась більшовицька ідеологія про один народ із однією долею. Крім цього, СРСР тривалий час не мав дипломатичних відносин з Ізраїлем. Тому подвиги рятування почали досліджувати фактично після незалежності України. Для порівняння – до 1991 року трохи більше ніж 100 осіб відзначили цим званням, а після незалежності вже маємо дві з половиною тисячі.

Доказами того, що українці вчиняли справжній подвиг, адже ризикували власним життям, зберігаються, зокрема, у львівському архіві – понад 40 кримінальних справ німецького суду проти українців і поляків, які намагались надати допомогу євреям. Перші справи були за 1941 – 1942 роки, вони деталізовані, об’ємні, мають сотні сторінок описів, а справи, які були порушені перед звільненням Львова від нацистів, мають лише кілька друкованих аркушів. Останні справи датуються весною 1944 року. У них мова йде про знищення українців, які переховували євреїв протягом кількох років.

Понад 2,5 тисячі імен визнаних Праведників народів світу з України, висічені на стіні честі в ізраїльському національному Меморіалі Катастрофи (Голокосту) та Героїзму Яд Вашемі. Це місце служить важливим вказівником для всього людства — показником, застерігаючим про те, яка коротка відстань відділяє ненависть від вбивства, а расизм від геноциду.