ТОП–економічних новин 2019 року

2019 рік добігає кінця. Яким він був для українців? Чи стали ми заможнішими та економічно сильнішими, пропонуємо дізнатися з нашого Топ–10 головних економічних подій 2019 року.

 

 

 

 

 

1. Зміцнення гривні

Економічний рік 2019 запам’ятається рекордним зміцненням гривні. Від початку 2019 року курс української гривні відносно долара підвищився на 19%, що зробило її першою у рейтингу валют, які найбільше зросли. Зазначимо, що курс гривні зміцнюється через надлишок валюти на ринку. Цей надлишок спричинили інвестиції іноземців у державні облігації та великі доходи від експорту агропродукції за кордон. Нацбанк може згладжувати такий надлишок, викуповуючи зайву валюту з ринку для поповнення міжнародних резервів.

Ревальвація гривні вплинула на падіння інфляції, яка скоротилася до 5,1% за рік у листопаді. Зміцнення гривні відносно долара у 2019 році стало найбільшим серед усіх світових валют.
 
2. Зростання розміру мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму

В Україні з 1 січня 2019 року на 12% зріс розмір мінімальної заробітної плати. Вже з першого дня 2019 року мінімальна зарплата в Україні була встановлена на рівні 4173 гривень. У зв'язку з цим також зросла і мінімальна погодинна оплата праці. Так із 1 січня мінімальна погодинна оплата для найманих працівників збільшилась із 22 гривень 41 копійки до 25 гривень 13 копійок.

З 1 липня 2019 року було встановлено нові розміри прожиткового мінімуму на одну особу у розрахунку на місяць у сумі 1936 гривень. Наступне підвищення прожиткового мінімуму відбулося з 1 грудня 2019 року. Це вплинуло, зокрема, на розміри соціальних виплат, мінімальних пенсій, індексації грошових доходів.

3. Збільшення зарплат військовослужбовців

З 1 січня 2019 року військовослужбовці почали отримувати більшу зарплату. Тодішній Міністр оборони України Степан Полторак підписав наказ, згідно з яким з 1 січня 2019 року підвищено грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ. Так, якщо солдат-стрілець отримував 7634 грн, то цьогоріч йому вже платили 10 тис. 183 грн., командир бригади отримує майже 26 тис. грн, командир батальйону — 19-23 тис. грн, а грошове забезпечення командира роти зросло до 16 тис. грн.

Зросла заробітна плата і військових лікарів. Виплати за перебування у зоні бойових дій не змінилися. На передовій солдати отримують додатково 10 тис грн, якщо солдат виконує інші завдання, то це додатково — 4,5 тис. грн. Також заплановані додаткові гроші за збиту техніку та виплати бойової тисячі. Підвищення не торкнулося командування та підрозділів забезпечення, йдеться саме про бойові посади. Перші збільшені зарплати військовослужбовці отримали у лютому.

4. Монетизація пільг та субсидій

Кабінет Міністрів України ще 27 грудня 2018 року ухвалив постанову про надання житлових субсидій населенню у грошовій формі. Монетизація відбулася у три етапи. Вже з 1 січня 2019 року участь у монетизації пільг і субсидій взяли ті сім’ї, які звернулися за допомогою вперше. З 1 травня 2019 року монетизація торкнулася і тих, хто отримує субсидію чи пільгу вже багато років, в тому числі користується допомогою в літній період. А з 1 жовтня 2019 року запрацювала повномасштабна монетизація, коли кожен, хто є одержувачем житлової субсидії, отримуватиме за результатами опалювального сезону готівкою все, що було заощаджено. Пільги у безготівковій формі призначатимуться усім пільговикам в автоматичному режимі, за прикладом безготівкового надання субсидій через Ощадбанк.

5. Реформа митної служби

8 грудня Голова Державної митної служби України Максим Нефьодов повідомив про початок роботи нової митниці. За його словами, внаслідок реформи понад 500 найбільш "сумнівних" керманичів не потрапили до лав нової Митної служби, скоротилась кількість митниць з 26 до 16 та забезпечено майже непомітний для користувачів перехід від одного держоргану до іншого». Нагадаю, 18 грудня 2018 року Кабінет Міністрів схвалив постанову, якою реорганізовано роботу Державної фіскальної служби. Згідно з постановою, з цього відомства утворено дві державні служби: податкову та митну. На розподілі ДФС наполягав Міжнародний валютний фонд. 

6. Питання постачання і транзиту газу

20 грудня Представники Європейської комісії, України та Російської Федерації досягли остаточної домовленості з принципових позицій щодо транзиту російського газу через територію України для європейських споживачів і врегулювання взаємних претензій. За попередніми домовленостями, Росія до кінця 2019 року виплатить Україні близько 3 млрд доларів за рішенням арбітражу Стокгольма по транзитному контракту 2009 року. При цьому Нафтогаз відкличе новий позов проти Газпрому до Стокгольмського арбітражу на загальну суму 12,25 мільярда доларів в межах домовленостей про продовження транзиту. Про це повідомив міністр енергетики та захисту довкілля України Олексій Оржель. Також, за його словами, Новий контракт на транзит російського газу через газотранспортну систему України укладуть строком на 5 років, після 2024 року його можуть продовжити.

Нагадаю, 31 грудня 2019 року закінчується дія договору між господарюючими суб'єктами України та Росії щодо умов транспортування російського природного газу по українській території в Європу. Представники України та Росії майже рік не могли дійти згоди щодо питання транспортування газу українською ГТС до ЄС.

7. Північний потік-2

Ще один, здавалося б "вічний", скандал навколо Північного потоку-2 з новою силою спалахнув цього року. Так, заплановані терміни завершення будівництва російського газопроводу опинилися під загрозою зриву. Це було пов’язано, зокрема, зі зволіканням Данії щодо схвалення планів його прокладання через територіальні води країни, який країна надала лише 30 жовтня.

Північний потік-2 — це проєкт магістрального газопроводу з Росії в Німеччину через Балтійське море. Призначений для того, щоб російський "Газпром" перенаправив більшу частину обсягів газу, що протікає до Європи через Україну. Запуск газопроводу повинен був збігатися із закінченням чинного контракту на транзит газу через Україну — 31 грудня 2019 року. Таким чином, Україна позбавляється ролі головного транзитера російського газу в Європу. Це створює величезні загрози національній економіці.

Але проти проєкту різко виступили США. Там наголосили, що країна виступає проти будівництва газопроводу Північний потік-2 та залежності ФРН від російських енергоносіїв. 17 грудня Сенат США схвалив закон про оборонний бюджет, який містить положення про санкції проти компаній, причетних до будівництва Північного потоку-2. Пізніше оборонний бюджет із положеннями про санкції щодо газопроводу затвердила Палата представників Конгресу США. Далі документ підписав і президент Дональд Трамп.

Ухвалений документ передбачає запровадження санкцій проти компаній, причетних до прокладання трубопроводів Північний потік-2 та Турецький потік. Наприкінці  грудня стало відомо, що будівництво Північного потоку-2 вже зупинили через санкції США.

8. Ринок землі

У 2019 році новообрані депутати активно взялися за ринок землі. 13 листопада парламент у першому читанні підтримав законопроєкт, який передбачає скасування мораторію на продаж землі в Україні. Згідно з законопроєктом, ринок землі пропонують відкрити з 1 жовтня 2020 року. У проєкті встановили правило, за яким до 1 січня 2024 року не допускається купівля землі юрособами, бенефіціарними власниками яких є іноземці та особи без громадянства. У законопроєкті прописали, що купувати земельні ділянки зможуть громадяни України, територіальні громади, держава, юридичні особи України. Окрім того, дозвіл матимуть й іноземні громадяни та особи без громадянства, якщо отримають землю у спадок. Водночас вони зобов’язані "відчужити ділянку протягом року".

Земельна реформа викликала неоднозначну реакцію в українців. У Києві та регіонах у листопаді пройшли акції протесту проти ухвалення у другому читанні законопроєкту про запровадження ринку сільськогосподарської землі. Біля будівлі Верховної Ради сталися сутички із застосуванням газу. Противники зняття мораторію у 10 областях перекривали дороги. Чи буде друге голосування у парламенті у 2019 не відомо.

9. Оптимізація банкнотно-монетного ряду гривні

20 грудня Нацбанк ввів у обіг 5-гривневі монети та оновлені банкноти номіналом 50 гривень. Монета має поступово замінити паперові банкноти 5 гривень. Зазначимо, що оновлення української гривні почалось у 2014 році. Повна оптимізація банкнотно-монетного ряду гривні закінчиться у 2020 році.

Нагадаю, 27 квітня 2019 року Національний банк України офіційно випустив в обіг нові монети 1 та 2 гривні. Також з 1 жовтня 2019 року Нацбанк вивів з обігу монети номіналом 1, 2 та 5 копійок. Вони перестали бути платіжними засобами. З обігу поступово виводитиметься монета номіналом 25 копійок, яка поки залишиться платіжним засобом. Упродовж наступних трьох років громадяни зможуть обміняти монети дрібних номіналів без обмежень та безкоштовно на монети та банкноти інших номіналів у сумах, кратних 10 копійкам: 25 жовтня 2019 року випустили в обіг нову банкноту номіналом 1000 гривень. 

У наступному 2020 році ввійдуть в обіг оновлені 200 гривень та монети номіналом 10 гривень. Відтак в Україні будуть монети лише 10 та 50 копійок, 1, 2, 5 та 10 гривень і банкноти 20, 50, 100, 200, 500 та 1 000 гривень.

10. TESLA стала найбільшим у світі виробником елктромобілів

Мало хто знає про те, що найбільшим виробником електромобілів та гібридів до останнього часу була зовсім не Tesla, а китайська компанія BYD. Але зараз, після того як Tesla успішно подолала всі труднощі виробничих процесів, компанія Ілона Маска вийшла вперед і стала найбільшим виробником електричних авто у світі! За даними на жовтень 2019 року, постачання електромобілів Tesla склали 807 954, тоді як BYD — 787 150. І незабаром розрив в обсягах постачань двох лідерів сегменту стане ще більшим. Продаж електрокарів Tesla зростає (щоправда, переважно завдяки Model 3) як в США, так і в Європі. А наступного року обсяг продажу зросте ще й завдяки пікапу Cybertruck. Тож відібрати звання найбільшого виробника електромобілів у Tesla найближчими роками навряд чи хтось зможе.

Таким був економічний рік 2019. Інші підсумки року шукайте на нашому сайті Армія FM.