У Києві відбулося тематичне обговорення "Множинні досвіди війни, територія контакту"

Організатором виступив Центр реадаптації та реабілітації "Ярміз". Під час зустрічі обговорили досвід сприйняття війни з боку військових, їхніх родин, а також цивільних, які живуть війною по-своєму.

В українському суспільстві є дві крайнощі — героїзація і стигматизація. У нас або всі герої, або "не такі" герої, говорить журналістка і комунікаційниця Дар’я Бура.

— Нам треба цього позбуватися і не навішувати ярликів на військових, ветеранів та їхніх рідних. Адже це шкодить. Так само шкодить і надмірна героїзація: коли ти кидаєшся військовому в ноги і кажеш: "дякую, синок, за службу", тикаєш йому гроші... Це не про повагу чи підтримку. Це взагалі ображає.

Адже військові легко зчитують неправду. І якщо ви хочете просто подякувати — достатньо просто поглянути в очі людині і кивнути, якщо ви соромитеся при цьому покласти руку до грудей, говорить пані Дар’я.

Як ветерани, так і суспільство мають свої запити на повагу і потреби. І в розумінні цього існує провалля, говорить психологиня, директорка центру "Ярміз" Марина Сириця.

— Є ті люди, які продовжують далі жити. Але дуже складно жити в одній країні, коли хтось віддає свою частину досвіду та ціни, а хтось ні. Люди, які обрали захист своєї країни дуже багато чого втрачають. І нам не вистачає прозорості, адже в нас дуже багато подвійних меседжів і наш ворог цим користується.

Тому важливо, щоб повага та подяка до ветеранів були "прошиті" на рівні ДНК кожного громадянина України, говорить представниця громадської організації "Простір можливостей" Яна Холодна.

— Якщо ми сьогодні їм дякуємо, то завтра так само маємо їм дякувати. Військовий ветеран — це основа нашої національної безпеки. Ця безпека не завершується з тим, коли закінчиться війна. Ветерани — наш основний людський капітал. Ми маємо далі їх супроводжувати, допомагати повертатися в цивільне життя і створювати таку інфраструктуру, щоб цим людям було комфортно.

Українському суспільству слід пам’ятати, що сьогоднішні військові — це завтрашні ветерани, додала Яна Холодна.