«У планах залучати більше людей до тероборони», - Антон Голобородько
Про навчальні збори теробронців в ефірі передачі «Точка спротиву» розповіли голова Ради резервістів 112-ї бригади ТрО Антон Голобородько, а також офіцер-резервіст та інструктор Андрій Півторак.
Валерія Подкіч: Якими є графік та види тренувань резервістів?
Антон Голобородько: Програма, яку реалізують ЗСУ, містить два етапи: стрілецькі дні (щомісяця) і щорічні збори резервістів тривалістю до двох тижнів. Але крім того, в кожному підрозділі резервісти можуть організуватися, знайти інструктора та проводити власні навчання. Щотижня у нас є лекції для офіцерів та сержантів резерву про те, як правильно поводитись у різних ситуаціях, як віддавати накази та користуватися протоколами зв’язку та інше.
Андрій Півторак: Вивчаємо законодавчу базу, статути та тактику. У всіх є своя спеціалізація. Про роботу штабу, наприклад, розповідають волонтери, які перебувають посаді полковника, а для початківців викладають підготовлені сержанти. Адже за концепцією, тепер сержанти готують рекрутів та осіб рядового складу.
Валерія Подкіч: За якими критеріями обирають інструкторів тероборони?
Андрій Півторак: У мене цивільна спеціальність, за освітою я радіоінженер. Закінчив військову кафедру. Не планував бути інструктором, але в 2015 році, під час шостої хвилі мобілізації, мене покликали до військкомату, а далі залишили при теробороні. Я зрозумів, що треба вчитися. І тут на допомогу прийшли громадські організації, зокрема «Український Легіон». Перший рік вони нам дали найнеобхіднішу базу знань, після цього ми заглибились у тактику. А далі виникло бажання навчати інших. У процесі стало зрозуміло, що не всі здатні навчати. Ось так все і визначилося.
Валерія Подкіч: Де відбуваються збори резервістів?
Андрій Півторак: У нас є пункт дислокації, але він не зовсім придатний. Його треба ремонтувати та приводити до ладу. Для навчання у нас є й інші визначені локації.
Валерія Подкіч: У якій формі одягу резервісти приїздять на тренування?
Андрій Півторак: Оскільки це неофіційні тренування, то найголовніша вимога – одяг має бути зручним. Проте наш батальйон отримав повний комплект форми, хто бажає, вдягає його.
Валерія Подкіч: Ви самотужки пишете плани та інструкції, чи використовуєте посібник або ж методички?
Андрій Півторак: Ми тренуємося з 2015 року, тож на базовому рівні знання високі. У нас є певна система та навички, ми знаємо алгоритми. А на вищому рівні в батальйоні є командування, яке розробляє план тренувань. Людям, які приходять на перші заняття і не знають, що робити з тим самим автоматом, все це потрібно детально пояснити. Навіть коли вже у них виходить, щоразу навчання ми починаємо з повторювання, щоб закріпити всі навички. А потім свій досвід вони передають побратимам. Зараз ми на тому рівні, коли взводом виконуємо вправи та відпрацьовуємо завдання.
Валерія Подкіч: Ви тренуєтесь із бойовою зброєю?
Антон Голобородько: На позапланових тренуваннях у нас муляжі, а на навчаннях від ЗСУ, під час вогневої підготовки, ми отримуємо бойову зброю. До бойової зброї потрібно йти поступово. Спершу треба вивчити правила і відпрацювати дії на муляжах.
Валерія Подкіч: Яким видам підготовки бійців тероборони приділяється найбільша увага?
Антон Голобородько: Основна частина - це підготовка солдатів -стрільців. Також є індивідуальна бойова підготовка, робота в малих групах, робота відділення та взводу.
Андрій Півторак: Окрім стрілецької підготовки, увага приділяється тактичній медицині, топографії, заняттям зі зв’язку. Чим вищий рівень підготовки, тим складніші завдання.
Антон Голобородько: Я - учасник бойових дій, але після того як демобілізувався і приєднався до тероборони, минуло 4 роки. Коли знову взяв до рук зброю, то розумів, що все забувається, тому навички треба періодично поновлювати.
Валерія Подкіч: Чи є у вас завдання, які розподіляються за гендерною приналежністю?
Антон Голобородько: Не виникало такої потреби. Жінки, які приєднуються до сил тероборони, бувають навіть більш бойовими і вмотивованими, ніж чоловіки. Є дівчата і серед інструкторів, і на сержантських посадах.
Валерія Подкіч: Чи приділяється увага психологічній підготовці бійців тероборони і заняттям з тактичної медицини?
Антон Голобородько: У штаті підрозділу є офіцер із морально-психологічного забезпечення. Під час позапланових занять ми ще не приділяли цьому уваги. Здебільшого морально-психологічна робота провадиться на рівні особистого спілкування.
Андрій Півторак: Тактична медицина - одна з найголовніших дисциплін. У нас кваліфіковані спеціалісти. Базові навички дуже потужні, але матеріальна база купується за власні кошти.
Валерія Подкіч: Які у вас плани на майбутнє?
Андрій Півторак: Зараз розбудовується наш пункт постійної дислокації. Буде місце для зберігання зброї, з’явиться зв'язок, розшириться матеріальна база. Ми зможемо проводити командно-штабні навчання і будемо виходити на новий рівень підготовки.
Антон Голобородько: У планах залучати більше людей до підрозділів тероборони по всій країні.
