Відповідальність росіян за воєнні злочини буде невідворотною, — Олексій Резніков

Сили оборони України оприлюднили спільну заяву, щоб привернути увагу світу до становища українських військовополонених – в першу чергу  захисників і захисниць Маріуполя, – над якими російська влада чинить розправу у порушення усіх законів, правил і звичаїв ведення війни.

Жорстоке масове вбивство російськими окупантами українських військовополонених в Оленівці вкотре проявило злочинну сутність і нелюдську природу всього, що намагається принести кремль на нашу землю.

І від чого ми захищаємо не тільки Україну, а весь вільний світ.

Не маю жодних сумнівів, що після перемоги України у цій війні ми в той чи інший спосіб «наздоженемо» кожного з причетних до варварських вбивств і знущань. Представники сил оборони України неодноразово і дуже чітко висловлювались з цього приводу. Раніше чи пізніше, але це станеться.

Водночас наша відповідь має бути не лише принциповою, але й системною.

Важливою складовою протидії воєнним злочинам має стати демонстрація, що покарання буде невідворотним і не обмеженим в часі.

У першу чергу це стосується не рядових виконавців, а осіб, які віддають накази, заохочують чи виправдовують злочини.

Відповідальність тих, хто сіє брехню та ненависть, також ніхто не скасовував. Практики Нюрнберга у цьому плані дуже помічні.

Щоб це стало реальністю, крім всього іншого, ми повинні з холодною головою запропонувати систему правових заходів реагування на воєнні злочини під час війни, якої Європа не бачила вже 80 років. І яка містить елементи, що можуть не повною мірою бути охоплені чинними нормами права.

Навмисно вчинивши масове вбивство в Оленівці, російська федерація свідомо порушила:

- IV Конвенцію про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї;

- Женевську конвенцію про поводження з військовополоненими;

- Конвенцію ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.

Цей злочин, окрім реакції таких інституцій, як Міжнародний кримінальний суд, Міжнародний Суд ООН та ЄСПЛ, потребує рішучої реакції ООН. Оскільки йде мова про свідоме нехтування визнаними міжнародно-правовими звичаями, до яких за резолюцією Радбезу ООН від 1993 року відносяться усі Женевські конвенції. Саме ООН має примусити росію допустити представників Червоного Хреста до українських військовополонених в Оленівці.

Також переконаний, що притягнення злочинців до відповідальності має стати частиною спільних зусиль міжнародної коаліції, яка протидіє російській агресії.

Саме тому я ініціюю звернення через наше Міністерство закордонних справ до країн-учасниць Ukraine Defence Contact Group (відома в Україні як формат «Рамштайн») з проханням делегувати експертів з військової юстиції, фахівців з протидії воєнним злочинам.

Мета – утворити міжнародні групи, які допомагатимуть з роботою по конкретних кейсах російських воєнних злочинів в Україні, а також аналізуватимуть практичні аспекти покарання за воєнні злочини, вчинені під час війни, що містить багато гібридних елементів.

Координація у сфері покарання російських злочинців може стати важливим доповненням роботи з надання допомоги зброєю, у чому «Рамштайн» завдяки лідерству великого друга України і мого друга – міністра оборони США Ллойда Остіна ІІІ вже продемонстрував видатні результати.

Так само я вже звернувся через наше МЗС до Президента Європейського суду з прав людини Роберта Спано щодо необхідності інтерпретації статей 2 та 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з урахуванням сучасних умов та обставин жахливих злочинів російської федерації проти українських військовополонених. Зокрема, у контексті розгляду конкретної справи українських військовополонених, рішення за яким може стати дороговказом під час розгляду інших справ.

Росія отримує відсіч на полі бою в інформаційній, економічній, енергетичній сферах. Юридичний фронт має послати кремлю та усім причетним до агресії проти України чіткий сигнал, що вислизнути чи сховатися не вийде.

Єдиний шанс на порятунок для відповідальних осіб у росії – негайно припинити участь у злочинній агресії і конкретними діями пом’якшити наслідки.

Не варто зволікати.

Адже після чергового звірячого вчинку російських окупантів чи після публічної наруги над нашими воїнами на кшталт «суду», який замислили вчинити у Маріуполі, зменшуються шанси відмежуватися від цього варварства і збільшуються ризики прийняти на себе всю повноту відповідальності.