Як воювати на Крабі — враження одного екіпажу
На різних ділянках і напрямках фронту російсько-української війни нині є вже чимало західних зразків військової техніки. Надто — у лавах підрозділів ракетних військ і артилерії. Українські військові з цього озброєння успішно нищать рашистів, їхні командні пункти, склади з боєприпасами та пальним, логістичні центри, опорні пункти, техніку та живу силу. Зокрема з польських самохідних гармат AHS Krab.
Самохідки натовського 155-го калібру сучасні та ефективні в бою. Тож які вони, ці Краби? Журналіст АрміяInform поцікавився думкою механіка екіпажу однієї з гармат AHS Krab, що б’є ворога в ці спекотні літні дні.
— Працював раніше на механіці — вона легша в експлуатації, але ця САУ, звісно, краща: коробка-автомат, та й взагалі потужна й швидка, — каже механік-водій Василь.
Командир виявився також небагатослівним, втім, розповів про свою гармату все ж трохи більше.
— Раніше я проходив службу в підрозділах, де на озброєнні були САУ 2С5 Гіацинт-С, — говорить сержант Володимир. — У навчальній частині освоїв 2С1 Гвоздика, стріляв з 2С3 Акація. Доводилося виконувати стрільби і з причіпних гармат — 2А36 Гіацинт-Б. Цю, нову для нас, уже, звичайно, освоїли. Хоча незвично було – за роки роботи на «Гіацинтах» звикли, кожен болтик уже знали. Але гарна гармата. Швидка. І в русі, і у стрільбі. Менше потрібно робити розрахунків – усе за тебе робить комп’ютер. Понад місяць всередині машини — ми можемо не покидати саму гармату, щоб, до прикладу, поспати чи поїсти. Тобто — постійно захищені, чого немає в інших самохідних установках: постійно потрібно перебувати біля машини. А тут — яка не є броня, а є.
Зручно й боєкомплект завантажувати, кажуть хлопці. Приїхали, завантажили відразу ж в укладку, скільки влазить.
— Більше не беремо, бо вистачає, — каже командир. — Коли закінчується, вже поповнюємо весь.
Стріляють по кілька снарядів — залежно від цілі. По два, чотири, шість, вісім снарядів, але в основному — по 2-3.
Щодо уражених цілей хлопці тактично мовчать.
— Ми небагато знаємо про це, але, звісно, приємно, коли дізнаємось про результати роботи й переконуємось, що не схибили, влучили, — усміхається командир гармати.
Що ж, напевно, більше ми дізнаємося про результати бойової роботи наших гармашів уже після перемоги. Напевно, це правильно. Але ті, хто перетинався з богами війни на передовій та на власному досвіді пересвідчувався у правильності вислову "піт артилериста береже кров піхоти", й так знають: вони добряче дають прочухана ординцям. Що на своїй старій техніці, що поготів нині — на більш сучасній та й з більшим калібром.
Валентин Столярчук
Олексій Тригуб