Зараз в ефірі:

Буковинські багі — незвичайні автомобілі для ЗСУ

24.05.2022
Буковинські багі — незвичайні автомобілі для ЗСУ

Маленькі, маневрені, всюдихідні – унікальні транспортні засоби для Збройних Сил України виготовляють чернівецькі народні умільці. Спеціально для Армія FM про майстерну команду та свої дітища розповів розробник Володимир Садик.

 

Костянтин Богатирьов: Коли ви зробили свій перший баг та яке в нього було призначення?

Володимир Садик: Перший баг ми зробили самі для себе, приблизно 6-7 років тому. Просто випробовували його, розважалися.

Загалом на нашому підприємстві ми виготовляли усілякі розпашні ворота, маршеві сходи, різні металоконструкції. Спочатку війни ми намагалися бути максимально корисними для суспільства. Робили Їжаки, але зрозуміли, що цього замало. У нас була власна машина, ми зрозуміли, що вона точно комусь знадобиться на війні. Тож ми її перефарбували та зробили її фото. Моя донька виклала фото машини у соціальні мережі для того, щоб знайти підрозділ, який має потребу в транспортному засобі. Ми подарували цю машину і після цього почала надходити неймовірна кількість запитів на такі машини. Ми вирішили створити ціле виробництво таких автомобілів.

Костянтин Богатирьов: Розкажіть, будь ласка, детальніше про баггі. З чого вони складаються? Чи можна вважати їх повноцінним автомобілем?

Володимир Садик: Це спеціальний транспорт. Він має міцний каркас, в його основі лежить капсула, яка дозволяє йому в важких умовах пересуватися на високій швидкості навіть по бездоріжжю. Ці машини дуже корисні тим, що з несподіваних сторін на них можна швидко кудись доїхати, зробити якусь певну справу й так само швидко втекти. Джипи і пікапи набагато кращі в інших умовах.

Костянтин Богатирьов: Чи можуть баги перевозити зброю або медичне обладнання? Чи це тільки засіб для транспортування людей?

Володимир Садик: Це засіб пересування для 2-4 людей. Але ця машина вміщує до 400 кг вантажу. Це дозволяє встановити на її верхній каркас такі інструменти як: Корсар, Стугна та їх аналоги. Це дуже полегшує нашим бійцям роботу. Вони можуть швидко пересуватися по пагорбам, там де ворог цього не очікує. Коли треба терміново евакуювати якогось пораненого і пересувається медична машина – вона як мішень, її ворог одразу бачить. А ця – маленька, вона може вмістити двох поранених і перевозити по полю, по бездоріжжю, евакуйовувати і доставляти на інший транспорт.

Костянтин Богатирьов: Чи легкі вони в обслуговуванні? Якщо щось зламається, чи можна відремонтувати її в польових умовах? Чи для цього потрібно замовляти конкретні запчастини?

Володимир Садик: Була можливість робити і з закордоних комплектуючих. Але ми від них відмовилися. У зоні бойових дій хлопці жалілися що от нам треба таку машинку, як у розвідки та снайперів – 2 баггі, корейські. А якщо осколок виб’є якусь деталь то все, вона просто металобрухт, тому що ніде не можна знайти запчастини. Тому ми визначились що на цей період будем з цих пострадянських комплектуючих робити, потужностей цілком вистачає. Тому якийсь елементарний ремонт можливо буде здійснити.

Костянтин Богатирьов:  Розкажіть про свою команду. Хто вам допомагає?

Володимир Садик: Це команда ініціативних однодумців. Взимку у нас трохи менше роботи, тому двоє хлопців по можливості виїжджали за кордон на заробітки. Тільки виїхали, а почалася війна – одразу повернулися. Коли ми почали працювати з цими машинками – долучилися їх близькі та знайомі. Зараз у нас близько 10 чоловік працює в цеху.

Костянтин Богатирьов: Скільки коштує зробити такий баггі та де взагалі берете кошти для їх створення?

Володимир Садик: Як і всюди цінова політика може бути «від» і «до». Те, що ми робимо – воно нам вартує на сьогоднішній день близько 6 тис. доларів. Дуже багато у нас і хейтерів, і диванних експертів, які кажуть «куди такі гроші». Перш за все, вони нічого подібного не робили і не знають що і як робиться. По друге, звичайно, можна щось зробити дешевше, але це тоді транспорт для спорту, який, як то кажуть, на одну гонку. А тут треба використовувати досить дорогі деталі ходової з-за кордону. Це я говорю саме про каркасні речі. Але щодо коштів - люди надсилають хто скільки може. Довіряють, бо знають, що працюємо вже 20 років.

Костянтин Богатирьов: Скільки багі ви вже зробили і чи можна їх побачити у підрозділах ЗСУ?

Володимир Садик: Я залишаю навіть номери телефонів під капотом. Прошу щоб водії по можливості давали відгуки якісь, скарги відправляли, щоб ми могли знати, виправляти і кожну наступну машинку робити ще краще. А побачити можна звичайно. Є вже навіть фото, які нам хлопці з передової відправляють. У снайперів служать машини, у розвідки. Є і ССОшники, і бригади протитанкові. Відправили ми вже 10 штук, що зробили самі, і 11-та подарована. Десь приблизно до місяця може будуть ще 14 штук уже воювати.

Костянтин Богатирьов:  Розкажіть трішки про свої плани на найближчий час.

Володимир Садик: Кожного дня я витрачаю десь пів години, а то і до години на телефонні розмови. Безпосередньо з військовими, з різними підрозділами. Цей транспорт для певних задач ідеальний, не для всіх звичайно, як багато хто думає. Військові, що бачать її і користуються нею - розуміють це. Просто завалюють нас проханнями надати і туди на підрозділ, і туди. А нас тут з хлопцями розриває те, що сьогоднішній максимум – виявився таким мінімальним. Тому ми хочемо збільшити нашу потужність виробництва, шукаємо можливі варіанти.

Покриття
Надсилайте повідомлення
+38 097 1991.8.24
Наші соцмережі
Завантажуйте додаток