Зараз в ефірі:

Парад перемоги у Києві 1920 року

23.05.2022
Парад перемоги у Києві 1920 року

Про взяття Києва поляками та українцями навесні 1920 року під час Перших визвольних змагань та спільний парад перемоги в ефірі програмі Історичний фронт розповів історик Андрій Руккас.

 

 

 

Андрій Давидов: Яким чином у 1920 році українські та польські війська визволили Київ, якщо роком раніше столицю вдалося взяти під контроль тільки на день-два?

Андрій Руккас: У 1920 році таки вдалося Київ визволити. І якби не розгубленість галицького командування, то столицю вдалося б втримати в українських руках. У 1920 році була вже інша ситуація. УНР уклала військово-політичний союз із Польщею. І поляки 25 квітня почали черговий етап війни проти радянської росії. Це частина великої радянсько-польської війни, яка не була офіційно оголошена, але почалася ще у 1919 році. У 1920 році почався черговий етап цієї війни. І тут поляки вже мали українського союзника.

Як і в 1919 році, Кам'янець-Подільський був у польських руках, але там легально діяла українська влада, формувалися українські частини. Район Могилева-Подільського був в українських руках, оскільки туди радянська влада не дійшла. До того ж на території Польщі формувалася українська дивізія. Спочатку вона мала перший порядковий номер, а потім її перейменували на шостий. Це дивізія Марка Безручка. Сили, які діяли в районі Кам'янця-Подільського та Могилева-Подільського, були об'єднані з Другою, а потім її нумерацію поміняли на Третю дивізію, якій відновили почесне найменування Залізна. Окремі підрозділи цих двох з'єднань брали участь у наступі польських військ на Київ в кінці квітня 1920 року.

Пілсудському вдалося розгромити війська 12-ї радянської армії. І польські війська підійшли до Києва в перших числах травня. З оперативної точки зору червоним тримати місто не було жодного сенсу, тож вони його залишили без особливих боїв. І поляки вже 6 травня з'явилися у передмісті, на Куренівці. 7 травня вже регулярні польські частини були в Києві. Першими входили польські війська, бо батальйонно-тактична група Залізної дивізії діяла в районі Могилева-Подільського. А 6-та дивізія Марка Безручка перебувала на стадії формування. Вона була в другому ешелоні польських військ, що наступали на Київ. Дивізія Марка Безручка залізницею прибула в Київ 8 травня 1920 року. Розмістилася в казармах Костянтинівського училища на Печерську. Штаб дивізії зайняв приміщення на вулиці Фундуклеївській, нині Богдана Хмельницького. Деякі підрозділи штабу 6-ї стрілецької дивізії обрали приміщення на Прорізній. І 9 травня відбувся в Києві парад перемоги за наказом командувача Третьої польської армії.

Андрій Давидов: Як Київ зустрічав поляків та українців, адже влада в столиці на той час неодноразово змінювалася?

Андрій Руккас: За спогадами тогочасних мешканців Києва, зустрічали радісно. Київ на той час вже був великим містом з різними національними групами, що мали різні політичні вподобання. Проте переважна більшість киян казали, що натерпілися від радянського правління — репресій, контрибуцій та іншого. Тож містяни радо зустрічали українські та польські війська. І навіть присутність деяких представників країн Заходу кияни сприймали як знак, що Антанта не тільки підтримує поляків, а й сюди готова надіслати свої військові контингенти. В польських спогадах є чимало барвистих описів, як кияни вітали поляків, як дарували квіти та цілували від радості, а депутати Київської міської думи внесли ключі від міста. Але інші верстви населення займали нейтральну позицію та приглядалися, що буде відбуватися. Проте жодних акцій саботажу чи перестрілок не було.

Андрій Давидов: Чому польське командування вирішило так швидко провести парад?

Андрій Руккас: Щоб показати, що столиця України під надійним захистом. Цей парад мав більше політичне, ніж військове значення. Адже Київ все одно перебував у певній небезпеці. Бої точилися на Лівому березі, за Дарницею. І на київських пагорбах добре чули цю канонаду. Важкі далекобійні гармати більшовиків могли діставати і до Правого берега. І цей парад мав передусім морально-психологічне значення. До того ж, оскільки в параді брали участь й українські частини, це мало продемонструвати дружнє ставлення до союзників.

Андрій Давидов: Які саме підрозділи брали участь у параді?

Андрій Руккас: Переважно це були частини польського війська — кавалерія, піхота, артилерійські частини. Передусім це 1-ша дивізія Легіону та артилерія, 41-й полк, підрозділ польських моряків. Замикали парадну колону українські підрозділи від 6-ї стрілецької дивізії Марка Берзучка, повстанський відділ отамана Йосипа Кириці та військовий оркестр.

Андрій Давидов: Чи сприймали кияни більше за господарів поляків, аніж українське військо?

Андрій Руккас: Кияни бачили, що це передусім свято польської зброї, що українці певним чином є запрошеними гостями, з якими переможці поводяться чемно, але всіляко демонструють свою військову перевагу. Такі ж змішані почуття були в українських вояків, які були на параді, проте у хвості колони почувалися запрошеними гостями. Такі ідеї можна побачити в спогадах людей, які брали участь у параді. Але водночас йдеться і про те, що кияни вітали, кричали "Слава!". Для мирного населення, можливо, не так вже й важливо, хто відкривав і замикав парад, а головне було, що більшовицьке свавілля завершилося та прийшла європейська влада в союзі з українською армією. А отже буде встановлення української влади та організація нормальних умов життя. І надії справдилися, життя почало налагоджуватися швидкими темпами.

23 травня в Київ прибув Симон Петлюра, і тоді вже на Софійській площі відбувається парад, де головні учасники — війська 6-ї дивізії, а поляки якраз запрошені гості. Це вже було українське свято в центрі столиці, яке приймав український головнокомандувач.

Покриття
Надсилайте повідомлення
+38 097 1991.8.24
Наші соцмережі
Завантажуйте додаток