Як новітні технології допоможуть притягнути росію до відповідальності?

Web3.0 — це Інтернет, де дані користувачів зберігаються не на стороні великих корпорацій, таких як Google, Amazon, Facebook, Apple, а у децентралізованих базах даних. Тому Web3.0 дозволяє створювати платформи, які ніхто не контролює, але кожен може їм довіряти, через покладені в основу алгоритми та протоколи. Цього пропонується досягти за допомогою таких технологій як блокчейн, машине навчання, великі дані та штучний інтелект. І паливом для економіки Інтернету третього покоління мають стати токени та криптовалюти, незалежні від традиційних фінансових систем. Як новітня технологія може допомогти у притягненні росії до відповідальності за злочини проти України в ефірі Армія FM розповіла член ЦККБ, доцент кафедри реклами та зв'язків із громадськістю Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ліна Вежель.

— Зараз ця концепція все ще перебуває на стадії розробки, тому усталеного визначення та розуміння всіх принципів роботи Web3.0 не існує. Але, попри всі ці проблеми, академічна дослідницька група, яка підтримується Стенфордським університетом, вже використала технологію Web3.0 для документування військових злочинів в Україні. Нещодавно вона надала докази майже на 100 сторінок за ст. 15 до Міжнародного кримінального суду. Подання такої заяви є першим кроком на шляху до можливого судового переслідування агресора. Якщо таке розслідування буде розпочате — тоді такий процес може завершитися висуненням звинувачення, — повідомила Ліна Вежель.

Вона також зазначила, що матеріали цієї групи стосуються двотижневої атаки на Харків у березні, у тому числі атак на школи. Судді, які займаються розглядом справ про військові злочини, можуть не володіти та не знати про технологію Web3.0, тому їм потрібно буде зрозуміти специфіку цієї технології для розгляду усіх доказів. Слідчим Міжнародного кримінального суду також необхідно добре засвоїти методи документування та збереження доказів. Це також необхідно для їх легалізації у міжнародному правовому апараті що існував раніше.