Україна вшановує пам’ять жертв Бабиного Яру

Україна вшановує пам’ять жертв Бабиного Яру

29 вересня — 80-ті роковини одного з найжахливіших символів Голокосту — масових розстрілів мирного населення в урочищі Бабин Яр у Києві, які нацисти вчинили у 1941-1943 роках.

 

 

 

 

 

 

 

БАБИН ЯР  одне з найвідоміших пам'ятних місць, пов'язаних із людською трагедією. У роки Другої світової війни 1939-1945 місце нацистського геноциду. На території Бабиного Яру у ті роки це була мережа глибоких ярів на північно-західній околиці Києва довжиною 2,5 км, оточених, з одного боку, пустирем і урочищем, а з іншого – кладовищем, за роки війни, за різними оцінками, загинуло від 100 до 150 тисяч осіб євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали «зайвими». Передумовою до проведення акції була відверта брехня про участь євреїв у мінуванні та вибухах на Хрещатику, внаслідок яких загинули чимало солдатів і офіцерів вермахту.

29-30 вересня 1941 року в урочищі Бабин Яр нацисти розпочали масові розстріли єврейського населення Києва. Наприкінці вулиці влаштували ворота, за які людей пропускали групами по 30-40 осіб. Попередньо їх примушували роздягатися, відбирали особисті речі, потім нацисти палицями та кийками гнали жертв до проходів у насипах на краю яру. На протилежному боці сиділи кулеметники. Тіла розстріляних скочувалися по укосу на дно. Після того, як рів заповнювався 2-3 шарами тіл, зверху їх присипали землею.

Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року нацисти вбили майже все єврейське населення міста — понад 50 тисяч людей, в тому числі й дітей. За хвилину вбивали 40-45 осіб. 34 тис. людей нацисти вбили за перші два дні розстрілів. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом, — ще близько 17 тисяч осіб. 

Чимало євреїв не пішли до Бабиного Яру, переховуючись у знайомих. На початку жовтня окупанти влаштували масовий обхід квартир. Євреїв, яких знаходили, вантажівками доправляли до Бабиного Яру і вбивали.

Масові розстріли тривали 5 днів, з 29 вересня до 3 жовтня 1941 року. Потім, протягом двох років окупації у Бабиному Ярі розстрілювали та ховали інших жертв гітлерівського терору українських націоналістів, ромів та радянських військовополонених. У 1941-1943 роках у Бабиному Яру розстріляли 621-го члена ОУН, серед них і українську поетесу Олену Телігу разом із чоловіком Михайлом. З більш ніж 100 тисяч засуджених до смерті в Бабиному Яру, врятуватися змогли близько 29 осіб. Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до визволення Києва від окупантів у 1943 році.

У серпні 1943 року, незадовго до визволення Києва радянськими військами, нацисти вирішили знищити сліди своїх злочинів для цього полонених примушували викопувати тіла вбитих і спалювати їх у печах, побудованих з пам’ятників, з розташованого тут же старого єврейського цвинтаря. Неспалені рештки дробили й розсипали по яру. Людей, яким довелося це робити, вбили в Бабиному Яру останніми.

У 1946 році на Нюрнберзькому процесі, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва, наводилася лише приблизна оцінка близько 100 тисяч осіб. У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру — приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч осіб.

Радянська влада намагалася замовчати трагедію у Бабиному Яру. У 60-х роках Бабин Яр був за рішенням радянського керівництва засипаний, пізніше там був посаджений парк, споруджені житловий масив і телецентр, а привселюдно згадувати про трагедію було небажано. І лише після велелюдного стихійного мітингу з нагоди 25 роковин трагедії 29 вересня 1966 року за участю відомих дисидентів Івана Дзюби та Віктора Некрасова, про трагедію Бабиного Яру почали говорити на державному рівні. Була започаткована традиція відзначення роковин трагедії Бабиного Яру. Пізніше встановили перший пам'ятник жертвам. Загалом у Бабиному Яру та поблизу нього встановлено 25 пам'ятників. 1 березня 2007 року на території Бабиного Яру створили Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр".

29-30 вересня 2021 року, у 80-ті роковини масових розстрілів у Бабиному Яру в Києві, відбудуться пам’ятні заходи, які організовують Український інститут національної пам’яті, Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр», Інститут історії України НАНУ за підтримки Світового конгресу українців. 29 вересня одночасно в 15 тисячах шкіл України відбудеться Національний урок пам’яті на базі онлайн-платформи "Червона точка пам’яті", розробленої Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр», для вивчення і дослідження історії періоду Другої світової війни та Голокосту.

Бабин Яр — страшний символ Голокосту й великої трагедії на українській землі. Вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру, Голокосту — це попередження для усього людства — ніколи не допускати будь-яких проявів ворожнечі на расовому чи національному ґрунті, аби не допустити повторення цього жахливого злочину.

Вічна пам’ять загиблим!​​​​​​​