Українці святкують Маланку або Щедрий вечір

Українці святкують Маланку або Щедрий вечір

У ніч з 13 на 14 січня напередодні Старого Нового року українці святкують Маланку або Щедрий вечір.

 

 

 

 

 

 

 

У наших предків Меланка (день святої Меланії 13 січня) символізувала місяць, а Василь (день якого святкується 14 січня) був символом сонця. Вважалося, що в цю ніч Меланка вийшла заміж за Василя. Під час Щедрої вечері накривають багатий стіл (щедрий вечір), де переважають м'ясні страви. Вдруге протягом зимових Святок готують кутю. Також випікають і спеціальні хліби — «Маланку» та «Василя». Щедрий вечір — радісне свято, коли за столом збирається вся родина, пригощається, веселиться, загадує бажання, просить одне в одного пробачення за образи та говорить приємні слова і привітання.

Вечір напередодні Старого Нового року (за юліанським календарем) називається Щедрим або Маланчиним і є традиційно одним з улюблених свят українців. Ввечері 13 січня у церквах відбуваються урочисті Богослужіння на закінчення Старого року, щоб наприкінці року подякувати Богові за вже отримані ласки і попросити нових на наступний рік.

Як і на Святвечір, цього дня готують святкову вечерю, яку в народі величають Щедрою, тому що страви цього вечора не є пісними. Головна страва Щедрого вечора — щедра кутя. Її готували по-особливому, ще до світанку, промовляючи таємні слова і стежачи, щоб вона не розварилася і не втекла через край горщика. Та й взагалі стіл на Старий Новий рік ломився від пригощань: страв зі свинини, птиці, ковбас, солінь, овочів, пирогів та іншої випічки. Крім того, на новорічному столі були вареники з сюрпризами в начинці, на яких ворожили про майбутню долю. Комусь діставалася родзинка — до солодкого життя, комусь зернятко — до врожаю, а комусь монетка — до багатства у прийдешньому році.

На Старий Новий Рік в Україні заведено пригощати всіх гостей, а також щедрувальників та посівальників, які ходили від хати до хати, співали ритуальних пісень і бажали багатого врожаю, добробуту та здоров'я кожній сім'ї. За давньою традицією, новорічні обходи маланкарів, як і різдвяних колядників, відбуваються після заходу Сонця, тобто тоді, коли володарює усяка нечиста сила. Дівчата-підлітки поодинці чи гуртом оббігають сусідів, щоб защедрувати. На Меланки ходять також і парубоцькі гурти. Вони називаються «водити Меланку». Хлопці в масках висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками. Один з них, зазвичай, перевдягнений в жіноче вбрання і його називають Меланкою.

Вранці після настання Нового року люди виходили на вулиці і палили снопи «дідухи», а також стрибали через багаття, щоб очиститися від хвороб і вберегтися від нечистої сили. Також на світанку йдуть посівати зерном. Сіяти прийнято 14 січня із самого ранку до заходу сонця. І роблять це переважно хлопчики або чоловіки. Зайшовши до хати, посівальник сіє зерном і вітає всіх з Новим роком. Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять — тільки хлопці, а тому посівати дівчатам не годиться. Дівчата у цей день займаються ворожінням, аби дізнатися, що ж готує їм примхлива доля.

Із щедрою кутею пов'язано багато побутових обрядів. Так, щоб залагодити якийсь конфлікт, сусіди йшли один до одного миритися, аби «Новий рік зустріти в мирі і злагоді». Хлопці, котрі перед цим «отримали гарбуза», вдруге засилали сватів з надією на згоду. Ну і найголовніше, першим до хати на Новий рік повинен увійти чоловік — тоді протягом року у сім'ї буде щастя і достаток.

Веселих свят! Щастя і добра вашому дому!