Зараз в ефірі:

Ветеран Олексій Гаврись розповів про власну школу аргентинського танго

05.11.2019
Ветеран Олексій Гаврись розповів про власну школу аргентинського танго

До війни Олексій Гаврись започаткував школу аргентинського танго. На передовій організував уроки танго для побратимів і дівчат з прифронтового міста. А після повернення успішно викладає чуттєві танці в Києві. Свою історію захисник розповів в ефірі програми Після фронту.

 

 

 

 

Дар’я Бура: Чи аргентинське танго допомогло вам в адаптації після повернення з війни?

Олексій Гаврись: Так, танго — це те, що мене постійно втримувало і стимулювало. Воно надавало мені сенс життя і показувало, що є багато людей навколо нас, які нас підтримують. Для мене це були і рідні, і учні, які приходили на уроки, займалися, показували, що та справа, якою ми займаємося, цікава і потрібна.

Дар’я Бура: Вас правильно називати тангеро (чоловік, який танцює танець). Розкажіть, чим аргентинське танго відрізняється від бальних танців?

Олексій Гаврись: Коли в Буенос-Айресі танго стало популярним і був слушний момент для того, щоб експортувати його в інші країни, танго відправилося до Європи. Глядачі побачили оркестри, тангеро. Але в Європі вирішили змінити дещо. Якщо в аргентинському танго ми щільно обіймаємося зверху, а знизу більше простору, то у Франції все змінили й поставили корпуса окремо, а таз ближче. Вони змінили музику, додали маршовість. Танець зовсім змінився. В ньому зникла ідея імпровізації, яка є головною в аргентинському танго. У аргентинському танго важливими є обійми, музика і крок. Це дуже два різних види танців — аргентинське танго і бальне танго. Бальні танці — це змагання, в аргентинському танго ми не змагаємося. У них спорт, у нас мистецтво.

Дар’я Бура: В аргентинському танго більше чогось від "брудних танців"?

Олексій Гаврись: Якщо хочеться чогось більш еротичного і потужнішого, то краще обирати сальсу, бачату, румбу. Танго більш класичне, але в ньому є все, що треба для танцю. Ми дійсно дуже чуттєво обіймаємося. В цьому танці ти не маєш бути великим спеціалістом. Достатньо отримувати насолоду від того. що ти обіймаєш дівчину і ходиш разом з нею. Дуже багато чоловіків бояться, що танець – це дуже складне, або ти не чоловік, якщо танцюєш, бо це, мовляв, не чоловіче. Але що може бути більш чоловічим, ніж обіймати жінку?

Дар’я Бура: Розкажіть, коли у вас виникла ідея захоплення перетворити на школу танців «Abrazo total».

Олексій Гаврись: Якогось конкретного моменту не було. В якийсь момент я прийшов до школи танго як учень. Мені було дуже складно. Через рік відчув, що починає вдаватися. Через два роки я почав допомагати викладачці. З’являлася ідея відкрити свою школу, але це сталося раніше, ніж я думав. Одна тангера запропонувала разом відкрити школу. І так, з 2013 року ми відкрили школу.

Дар’я Бура: Перебуваючи на війні, ви вчили хлопців танцювати, наскільки на війні є місце танцю?

Олексій Гаврись: Дійсно, це і звучить дивно, і сприймається. Коли ми приїхали на своє місце в зоні АТО, кожен з нас ділився своїм цивільним досвідом. Я розповів, що викладаю аргентинське танго. Перше танго виникло у моряків і військових, і я готовий був поділитися інформацією з хлопцями, якщо їм це цікаво. Посміялися, але 40% все сприйнялося серйозно. Через пів року я був замкомандиром роти з особового складу. Ми стояли в Старобільську і там був Будинок культури, Був певний час, коли хлопці знаходяться на базі. Наші командири підтримали такі курси танцю. Але була проблема з дівчатами. Ми їх знайшли в місцевому мед коледжі. На жаль, ці курс  були недовгими. Була складна обстановка, я захворів на запалення легень і відправився до шпиталю. Після того підрозділ перевели й до Старобільська я не повернувся.

Дар’я Бура: За скільки часу можна навчитися танцювати аргентинське танго?

Олексій Гаврись: О, ні, ось це питання, на яке я не хотів би відповідати. Розумієте, хоч фізично аргентинське танго не складний танець, у ньому дуже багато накопиченої інформації. Як вести жінку, як її направляти, як робити той чи інший елемент. Таких елементів дуже багато. Постійно треба рости, вивчати щось нове. Але перший рік буде не легко. Для чоловіка. А для дівчини буде легше, бо її ведуть і вона імпровізує.

Дар’я Бура: Наскільки українці готові обійматися, обіймати й наскільки відкриті люди?

Олексій Гаврись: Насправді, в Україні з цим не дуже погано. Так, для людей, які приходять в танго, складно підпустити іншу незнайому людину до себе в особистий простір. До цього люди не звикли. В танго ми багато обіймаємося, коли вітаємося, ми обіймаємося і цілуємо в щоку. Ми дуже глибоко в цьому особистому просторі. Це змінює людей і вони стають відкритими.

Дар’я Бура: Чи танець впливає на те, що комплекси можуть зникати?

Олексій Гаврись: Обов’язково має впливати. Ті люди, які приходять до нас танцювати, вони краще починають розуміти своє особисте тіло, ми дуже глибоко копаємо в себе. Кожен елемент, що ми робимо, має бути простим і комфортним. Все має бути легко. Після танго не треба відпочивати три години. Танго танцюють всюди. Навчившись танцювати його в одному місці, ти зможеш танцювати його будь-де. Танго — це мова, воно має певний лексикон. З рухів ми складаємо фрази, передаємо емоції. І вони ніколи не повторюються.

Дар’я Бура: Як побороти свої комплекси, щоб почати танцювати?

Олексій Гаврись: Коли я почав займатися танго, в мене не було знань і вмінь. Всі люди приходять навчитися, не варто хвилюватися, що ти щось не так робиш. Варто отримувати насолоду.

Покриття
Надсилайте повідомлення
+38 097 1991.8.24
Наші соцмережі
Завантажуйте додаток