Ветерани АТО вирішили підкорити Говерлу: Ми прагнемо показати, що немає нічого неможливого

Ветерани АТО, які під час бойових дій отримали важкі поранення, не бачать перед собою перешкод, і в липні планують підкорити Говерлу. Своїм прикладом хлопці хочуть показати всім, особливо тим, хто також має тяжкі травми, що нічого неможливого немає. І якщо згуртуватися, то і не такі вершини можна здолати. Детальніше читайте в нашому матеріалі та долучайтеся до підтримки тих, хто говорить: «Ти був героєм на війні. Залишайся ним і вдома!».

Дар'я Бура: Що сподвигло вас всіх піднятися на Говерлу?

В’ячеслав Бевза: Взагалі Дмитро знову захотів піднятися на Говерлу, але цього разу ще більше хлопців взяти. Минулого разу мотивований був один Дмитро, який нас надихнув і ми всі разом зібралися. Цього разу нас буде більше. Хлопців із поранення буде 5, решта це будуть ветерани. Це наш клуб ветеранів із якими ми сходимо вже 2 роки на Говерлу, щоб показати — життя продовжується. Щоб не бути наодинці з проблемами.

Сергій Жуковський: Як вирішувалося, хто сходитиме на гору?

В’ячеслав Бевза: Хтось перший раз буде. Трійка наша, Володимир, Дмитро та я, у минулій сімці була разом. Головний мотиватор цього всього — Дмитро Котов.

Дар'я Бура: Дмитро Котов, довго доводилося мотивувати хлопців?

Дмитро Котов: Ні, не довго. У клубі вирішили ще раз підкорити Говерлу і я сказав, що треба взяти таких хлопців, як я. Зателефонував хлопцям з пораненнями, як у мене, і вони погодилися. Довго нікого не вмовляв.

Сергій Жуковський: Ви вже збираєтесь вдруге на Говерлу, які відчуття?

Дмитро Котов: Я впевнений, що у нас все вийде.

Сергій Жуковський: Вам там сподобалося візуально чи ви просто хочете для себе?

Дмитро Котов: Я до війни там був. І я розумів, що на мене очікує.

Дар'я Бура: Двадцять людей цього разу йде?

В’ячеслав Бевза: Ми ще підраховуємо. У нас є список, але ми будемо уточнювати. Це ж все добровільно. А компанія буде велика. У списку 20 людей.

Сергій Жуковський: А є якісь вимоги від медиків, рекомендації?

Дмитро Котов: Активно жити всім рекомендовано.

Сергій Жуковський: До вас може будь-хто долучитися?

В’ячеслав Бевза: Найголовніше — дружня компанія. Тут головне не просто підкорити вершину. Тут головне — драйв, яким ми переживатимемо разом. Хочемо показати приклад нашої братерської дружби.

Дар'я Бура: Що вас мотивувало та спонукало до цієї подорожі?

Анатолій Фатєєв: Я хочу Дмитра Котова наздогнати. Він, так би мовити, мій підопічний. Він після мене в шпиталь потрапив. Я до нього ходив, його підтримував. А він мене обскакав. Я швидкий на підйом. Теж люблю подорожі, драйв.

Дар'я Бура: Дмитро, а ви?

Дмитро Краслянський: Хочу довести, що нема нічого неможливого. Говерла, так Говерла.

Дар'я Бура: Вибачте, але у вас складні поранення. Наскільки складно вам підготуватися до цього?

Дмитро Краслянський: Я ходжу до спортзалу десь півтора року. Для мене, це та позначка, які треба буде піднімати після Говерли.

Сергій Жуковський: Щоб в гори підійматися, чим слід займатися? Є якісь особливості підготовки?

Дмитро Краслянський: Звичайні тренування розписані за півтора року. Тренер розписав, я працюю. Нічого особливого.

Сергій Жуковський: Що найбільше потрібно витривалість, фізична сила?

Дмитро Котов: Коли я вперше підкорював Говерлу, для мене важливим була сила духу. І коли я побачив пік Говерли, я знав, що це зроблю обов'язково. Хай навіть зламаються протези, я на колінах туди поповзу.

Дар'я Бура: Сергій, а вас, що мотивує?

Сергій Кнутов: Минулого разу, як вони сходили, я був не так далеко — біля скелі Довбуша. Я просто закоханий в гори. Говерла — це ж знову гори. Плюс чудова компанія. І найголовніше — на Говерлі я ще не був. Це треба, для галочки.

В’ячеслав Бевза: У нас там ще одна подія буде. Ветеран і дружина ветерана, члени нашого клубу, бажають там обвінчатися.

Дар'я Бура: На якому етапі підготовка?

Дмитро Котов: Вже заплановане замовлення готелю. Дорога, як будемо діставатися місця. Також вже є харчування. І ці питання, по мірі можливості, закриваємо.

Дар'я Бура: У вас на сторінці є допис про підтримку. Чим вони можуть допомогти?

Дмитро Котов: Ця подорож затратна. Ми по мінімуму вкладаємося. Але потрібні фінанси, талонами на бензин — одна машина зі спорядженням їхатиме, квитки на поїзд. Це та основа, яка потрібна.

Дар'я Бура: Хтось реагує на цей допис?

Дмитро Котов: Мало, але долучаються. І це приємно.