VI Всебілоруські народні збори

VI Всебілоруські народні збори

11-12 лютого в Мінську мають відбутись шості Всебілоруські народні збори. На зборах планується розгляд проєкт змін до Конституції Республіки Білорусь та поглиблення двосторонньої інтеграції з Росією на основі положень Договору про створення Союзної держави. Про суть цих зборів і можливі результати в програмі Міжнародний огляд розповів координатор напряму міжнародної політики в Центрі політичних студій Доктрина Денис Москалик.

 

Андрій Давидов: Що таке Всебілоруські народні збори?

Денис Моксалик: Всебілоруські народні збори — це надзвичайний орган влади Республіки Білорусь. Попри те, що вони не вписані в Конституцію держави, збори мають надзвичайні повноваження з приводу зміни законодавства та визначати стратегію розвитку Білорусі. По суті, це формальний орган народовладдя. Ідея його в тому, що білоруський народ сам здійснює владу.

В різні роки на зборах було в середньому 2500-2700 представників. По 300 представників від кожної області + від Мінська. Це представники місцевої влади, трудові колективи, громадські об’єднання. Збираючись на ці збори, вони підбивають підсумки минулої п'ятирічки та визначити подальший шлях розвитку держави. Вперше збори провели 1996 року. Вони стали інструментом становлення диктатури Лукашенка.

Андрій Давидов: Що саме розглядали на перших зборах 1996 року?

Денис Моксалик: Тоді розглядали розширення повноважень президента. Можливість президента втручатися в дільність парламенту та судів. Там створили сучасну Білорусь, яку ми знаємо протягом двох десятиліть. Зазначу, що даний орган є правонаступником радянських з'їздів КПРС.

Андрій Давидов: Які теми підіймали на наступних зборах?

Денис Моксалик: ІІ-ІІІ-ІV збори були частиною виборчої кампанії Лукашенка. Там розглядались, більшою мірою, підсумки за попередні роки. І в'язку з тим, що в Білорусі "все добре", то треба знову обрати Лукашенка на новий строк. 

V збори, що відбулись 2016 року, були пов'язані з перетвореннями в Білорусі. Передусім пом'якшенням гуманітарної політики. Така собі, Лукашенківська відлига. У той час знову почались розмови щодо інтеграції Білорусі, за словами Путіна, на правах Смоленської області. Лукашенко цього не хотів, чинив цьому спротив. 

Зараз, у 2021 році, нова епоха. Лукашенко намагається створити умови для легітимації власної влади. Адже основа його влади — силовики. І це розуміє Росія, яка хоче інтегрувати Білорусь на максимально вихідних для неї умовах. Тобто, знищити білоруський суверенітет, який зосереджений на фігурі самого Лукашенка.

Андрій Давидов: На зборах планується розгляд змін до Конституції Білорусі. Які саме зміни пропонуються?

Денис Моксалик: З приводу цього були повідомлення, що це російський проєкт генерала Володимира Чернова. Цей проєкт включає цілий комплекс дій. Це ослаблення влади Лукашенка. Передача влади парламенту. Певна внутрішня лібералізація, якою мають скористатися проросійські сили.

Андрій Давидов: На скільки такі зміни реальні?

Денис Моксалик: Це один зі сценаріїв, що можливий. У разі, якщо Лукашенко не впорається із ситуацією в країні. Або, якщо він не проявить, з точки зору Кремля, лояльності до Путіна. Це певний повідок для Лукашенка, щоб його контролювати.  

Андрій Давидов: Поглиблення двосторонньої інтеграції з Росією на основі положень Договору про створення Союзної держави. Що в цьому напрямі відбуватиметься?

Денис Моксалик: Лукашенко протягом десятиліть всіляко відмовлявся від такої можливості. Адже це повне фінансове підпорядкування Білорусі Росії. Він у цьому не зацікавлений та буде боротись за те, щоб цього не відбулось. В рамках Всебілоруських народних зборів відбувається прискіпливий відбір кандидатів, які лояльні Лукашенку. Він намагатиметься в очах народу, в очах Кремля, показати свою силу, яка була до 2020 року.