Відзначаємо День святого Миколая разом

Відзначаємо День святого Миколая разом

У ніч на 19 грудня до маленьких українців завітає добрий і щедрий святий Миколай. Прийде він із подарунками для слухняних діток. За традицією, саме цієї ночі діти знаходять свої подарунки під подушками. Діти вірять у диво від святого Миколая і навчаються у нього бути милосердними.

 

 

 

 

За історичними переказами Миколай народився між 270 та 286 роками нашої ери в місті Патарі на півострові Лікія, який є територією сучасної Туреччини. Вважається, що відразу після народження Микола був хрещений, оскільки його батьки — глибоко віруючі люди. Ймовірно, тому він вирішив присвятити своє життя релігії. Тривалий час він був єпископом у стародавньому місті Мира (Лікія). За життя Миколай встиг зробити чимало добрих справ. Він визволяв полонених, рятував невинних від смертної кари, неодноразово допомагав бідним на суші та в морі. Завдяки цьому навколо Чудотворця з’явилася велика кількість легенд, і з часом Миколай став одним із найважливіших християнських святих.

Але ще більше добрих справ приписують святому вже після його смерті в 342 році. Згідно з переказами, за свої добрі справи Миколай по смерті отримав від Бога дар постійно невидимо перебувати серед людей, чинити справедливість і допомагати в біді. Вважається, що його мощі зцілювали хворих, тому церква канонізувала Миколая, а люди стали шанувати його як заступника та покровителя. Мощі Миколая з 1047 року й донині почивають в італійському місті Барі, куди потрапили після турецького завоювання Лікії.

Святого Миколая шанують і католики і православні. Ті церкви, які дотримуються юліанського календаря, відзначають свято 19 грудня за новим стилем (у 20–21 століттях), а ті, що дотримуються григоріанського і новоюліанського календаря — 6 грудня. Цікаво, що День святого Миколая святкують не лише 19 грудня (в день його смерті), а й 22 травня, коли мощі Чудотворця перемістили до міста Барі, що в Італії. У народі це травневе свято ще називають "літнім" Миколаєм. 

Святий Миколай опікується воїнами, водіями і тими, хто подорожує, допомагає бідним у скруті; вважається покровителем дітей і студентів, моряків, торговців, і лучників. У пам'ять про милосердя святого Миколая, цього дня відзначається Міжнародний день допомоги бідним.

День святого Миколая є невід’ємною частиною української культури та історії. На українські землі шанування святителя Миколая прийшло разом з християнством і набуло значного поширення. Наприклад, тільки в Києві були відомі як чудотворні кілька ікон святого. Найвідоміші і найдавніші з них — образ Миколая Мокрого у Софії Київській, образи Миколая Доброго, Миколая Притиска та Миколая Набережного у парафіяльних Микільських церквах Подолу. Відомо, що святого особливо шанували запорозькі козаки. А українське місто Миколаїв, за однією із версій, отримало свою назву саме на честь покровителя мореплавців Святого Миколая.

Особливо День святого Миколая чекають діти. Вони заздалегідь пишуть листа святому, у якому розповідають про свої добрі справи та повідомляють про бажаний подарунок. Дітлахи знають, що вже у ніч з 18 на 19 грудня святий Миколай спускається з неба і залишає усім слухняним діткам під подушкою подарунки. А неслухам — різочки. Втім, цього майже ніколи не трапляється, бо святий дуже добрий і справедливий, тому кожному дає шанс виправитися.

На Зимового Миколая було заведено працювати на користь інших, особливо бідних і сиріт, але нічого не робити для себе. Цього дня починали готуватися до Різдва. Зима вже остаточно бере свої права. Як говорить відоме прислів'я: «Миколай бородою трусе, дорогу стеле».

День Святого Миколая!
Цього дня повсюди ждуть.
І зима йому встеляє
Свіжим білим снігом путь…

Будь його любові гідний!
І на те ще, друже, зваж,
Що він свій, він дуже рідний,
Український, справді наш…

Фото Командування Сил спеціальних операцій