Військова медицина переходить на новий рівень управління і цифровізації

В ексклюзивному інтерв’ю Дмитро Самофалов, директор Департаменту охорони здоров’я Міністерства оборони України, розповів про цифровізацію військово-лікарських комісій, реформу військової медицини, нові виклики через війну дронів, евакуацію поранених, а також пояснив, чи можуть військові з діабетом служити та за яких умов.

— Новий міністр оборони Михайло Федоров зарекомендував себе як якісний реформатор. Які реформи будуть у вашому секторі відповідальності і чи буде цифровізована ВЛК?

— Звісно, ми будемо йти в поглиблення цифровізації. Цифровізована ВЛК певною мірою вже є, тому що ми маємо електронний кабінет ВЛК, ми маємо електронні направлення. Але наступний крок, який ми маємо зробити — це об’єднати всю цифровізовану медичну частину в єдину екосистему. Тому що на сьогодні ми маємо певні розірваності. Ми маємо медичну інформаційну систему, ми маємо первинну картку пораненого, ми маємо кабінет ВЛК, які, на жаль, жодним чином не співпрацюють з електронною системою охорони здоров’я, яка є загальнонаціональною системою. І наша медична інформаційна система, на жаль, не спілкується з нею, якщо можна так сказати. І це важливий крок для нас, який ми бачимо як один з важливих наступних кроків для реформи. Всі інші реформи так чи інакше пов’язані і з цифровізацією певною мірою, і з подальшим розвитком. Ми, звісно, будемо дуже і дуже прицільно працювати з військовою медициною, медициною поля бою. Це для нас залишається пріоритет номер один. І зараз оновлена військово-медична доктрина знаходиться в Кабміні. Ми очікуємо її прийняття буквально найближчим часом. Ця доктрина змінює багато питань. І тут, крім того, що поранений стає в центрі цієї доктрини, також важливим питанням є захист життя медичного працівника. Тому що до цього вся медицина була сфокусована на пацієнта. Дуже часто забувають про те, що у нас є і бойові медики, і лікарі, і медичні сестри, і фельдшери, і санітари. І якби вони залишаються поза кадром.

— Як працюють правила, що забороняють призначати лікарів на посади, не пов’язані з медициною?

— Воно частіше діє, хоча поодинокі випадки трапляються. Але тут теж треба розуміти, що, наприклад, нещодавно було дуже активне обговорення, коли анестезіолога направили на віддалений стабпункт. І тут постає питання: наскільки ми можемо використовувати професійних хірургів, анестезіологів, особливо тих, хто в цивільному житті має 10–20 років практики, там, де їх навички майже не задіяні або задіяні не в повній мірі. Ми це розглядаємо як частину людського капіталу. Я як хірург чудово розумію, що для того, щоб навчити хірурга, потрібно 10 років, може більше. І важливо правильно визначити, де і як його застосовувати. Але водночас навички навіть найкращого хірурга не означають, що він впорається, наприклад, на евакуації. На евакуації потрібні зовсім інші навички. Бойові медики мають ці навички, їх тренують і навчають. Але вони не зможуть виконати складне хірургічне втручання чи дати наркоз на рівні вузького спеціаліста.

— Як ваш цивільний і військовий досвід допомагає у прийнятті системних рішень?

— У мене доволі складна біографія. Я починав дитячим хірургом і з 2007–2008 року дуже зацікавився хірургією травми. Це специфічний напрямок, якого фактично не існує в Україні як окремої спеціальності. У світі під хірургією травми розуміють складні комплексні травми з крововтратою, розривами внутрішніх органів — такі як після ДТП або бойових поранень. Пізніше я став начмедом Одеської обласної екстреної допомоги, займався організаційною роботою. Потім був запрошений до Національної служби здоров’я України, де очолив міжрегіональний департамент і певний час виконував обов’язки голови НСЗУ. Там я детально вивчив, як працює цивільна медицина, її економіку, маршрути пацієнтів. Коли почалося широкомасштабне вторгнення, я мобілізувався. Спочатку потрапив у лікарсько-сестринську бригаду, потім у передове хірургічне відділення під час Херсонського контрнаступу і операції на Кринках. Я очолював передове хірургічне відділення і таким чином повністю зрозумів систему військової медицини. У 2025 році я прийняв пропозицію очолити Департамент охорони здоров’я Міністерства оборони. Ми не можемо бути відірвані від цивільної медицини. Це єдина система.

— Як працює оновлений координаційний центр медслужб Сил оборони?

— Координаційний центр має складну історію, тому що постійно відбуваються зміни. Але він працює. І це вже добре.

— Як змінилися підходи до лікування та евакуації через масове застосування дронів?

— Нових суперстандартів лікування не з’явилось, але дуже змінилися типи травм.

Якщо у 2022–2023 роках це були переважно класичні уламкові поранення кінцівок і обличчя, то зараз ми бачимо значно більше складних травм.

Ми бачимо поранення навіть у тих місцях, які раніше вважалися безпечними. Зараз кілзона — 10–15 км. Найбільша проблема — затримка евакуації. Ми стикались із цим у Херсоні та на Кринках. Ми навіть передавали медикаменти і кров дронами, тому що поранений міг довго залишатися на позиції. Це призводить до змін у підходах — так звана prolonged casualty care, продовжена допомога, коли поранений довго перебуває без евакуації і має сам собі допомагати.

Ми також впроваджуємо:

• евакуацію роботизованими системами,

• доставку медикаментів дронами,

• зміну підходів до навчання військових.

— Чи можуть служити військові з діабетом?

— Якщо це інсулінозалежний діабет — людина непридатна до військової служби, особливо на лінії бойового зіткнення. Це пов’язано з тим, що:

• складно забезпечити правильне зберігання інсуліну,

• немає можливості забезпечити регулярне харчування,

• високий рівень стресу,

• високий ризик ускладнень.

Також діабет погіршує загоєння ран і підвищує ризик важких ускладнень, зокрема так званої траншейної стопи. Люди з діабетом, який контролюється дієтою або таблетками, можуть служити у тилових або медичних підрозділах.

— Чи підходять сухпайки для військових із діабетом?

— Ні, не підходять. Сухпайок — це паливо для війни. Там багато вуглеводів, цукру, джемів. Це необхідно для швидкого відновлення енергії. Але для людини з діабетом це небезпечно.

— Чи може погіршення стану при діабеті стати підставою для звільнення зі служби?

— Так. Людина проходить ВЛК. Якщо є ускладнення — наприклад, ураження нирок, очей або стоп — вона може бути визнана непридатною.