Військовий розповів, як рф створює фейкову картинку просування на Харківщині

Російські війська намагаються розширити буферну зону на Харківщині, дедалі частіше застосовуючи тактику малих піхотних груп. Водночас ворог активізував інформаційно-психологічні операції проти родин українських військовослужбовців, використовуючи тему зниклих безвісти та полонених. Про оперативну ситуацію на напрямку та шахрайські схеми росіян в ефірі Армія FM розповів офіцер відділу комунікацій 16-го армійського корпусу ЗСУ із позивним Ґанз.

— Якою сьогодні є оперативна ситуація у зоні відповідальності 16-го армійського корпусу? Наскільки активний противник і чи змінює він тактику?

— На сьогоднішній день противник дещо збільшив свою активність. Він не відмовляється від завдання розширити так звану буферну зону у східній частині Харківської області. Зараз він намагається витіснити підрозділи Сил оборони за бар'єрний рубіж, яким виступає річка Вовча. Крім того, користуючись тим, що зараз дуже густа рослинність, ворог намагається форсувати річку Вовча і окремими невеликими групами інфільтруватися в наші тилові райони у напрямку Покаляного, Білого Колодязя, Волохівки, Бочкового. До цих дій техніка не залучається. Це так звана тактика малих піхотних груп, коли один-два військовослужбовці, прикриваючись лісом, хащами та зеленими насадженнями, намагаються проникнути якомога глибше в наші бойові порядки, залягти і чекати накопичення. Щоб не бути голослівним, наведу приклад. Декілька днів тому прикордонники взяли в полон російського військовослужбовця Сергія Чернишова з Архангельської області. Він був мобілізований восени 2022 року і довгий час уникав участі у бойових діях. У січні цього року його відправили на штурм Дихтярного. Він самовільно залишив частину, повернувся до Архангельської області, переховувався на дачі, але його здали сусіди. Представники російської військової поліції затримали його. Він вимагав, щоб його посадили до в'язниці, але замість цього його знову відправили на штурм. Їх було шестеро. Їх поділили на три двійки. Завдання було просте — будь-яким способом проникнути в населений пункт Землянки, знайти укриття, не видавати своєї присутності, спостерігати за українськими підрозділами та передавати інформацію про їхні дії. Йому обіцяли, що якщо через місяць він залишиться живим, то йому пробачать попередні порушення і відправлять додому. Під час висування їх виявили. По групі було завдано удару. Із шести військовослужбовців до Землянок, що за півтора кілометра від кордону, дістався лише він. Він переховувався у погребі, харчувався залишками картоплі та консервації, адже жодного забезпечення не мав. Кілька разів він виходив в ефір. Саме ці виходи дозволяли російському командуванню доповідати нагору про нібито контроль території. Наша радіорозвідка зафіксувала сигнал, визначила його місцеперебування. Після цього по укриттю відпрацювали дрони, а потім Mavic із гучномовцем запропонував йому здатися. Він обрав життя і вийшов у полон. Приблизно так усе і відбувається. Комусь щастить більше, але більшості — менше. Вони гинуть, а противник намагається створити картинку просування на правому березі річки Вовча. Іноді окремим військовослужбовцям вдається під прикриттям рослинності дійти до населеного пункту, де їх знищують. Російські розвідники знімають цей процес і потім видають його як доказ контролю території. У них є поняття «флаговтик», коли демонструють прапор. Ми ж називаємо це «відеовтиком» — коли відео зі знищенням російських військових подається як підтвердження контролю місцевості. За минулий тиждень у зоні відповідальності нашого корпусу було уражено 246 російських військовослужбовців, 46 автомобілів, дев'ять артилерійських систем та 21 одиницю спеціальної і військової техніки. Ситуація залишається напруженою, але повністю контрольованою.

— росія активно використовує тему зниклих безвісти та полонених для інформаційно-психологічних операцій. Чи фіксуються такі випадки у вашому корпусі і що порадите родинам військовослужбовців?

— Так. Ми відзначаємо збільшення інформаційної активності ворога. Вона має адресний характер і концентрується на конкретних підрозділах. Наприклад, є російський Telegram-канал, який регулярно публікує матеріали, спрямовані проти 57-ї бригади. Зі збільшенням інтенсивності бойових дій зростає кількість військовослужбовців, які отримують статус зниклих безвісти. Цим одразу користуються шахраї. У Telegram і Facebook з'явилося багато груп, які нібито займаються пошуком зниклих безвісти. Як приклад можу назвати групу «Пошук безвісти 159 окрема механізована бригада і військова частина А5200». Якщо уважно проаналізувати її контент, виникає дуже багато сумнівів щодо достовірності інформації. Близько 60% матеріалів, на нашу думку, згенеровані штучним інтелектом. Для пересічної людини майже неможливо визначити, де реальна людина, а де — ні. Пости формують враження, що бригада нібито зазнає катастрофічних втрат. Одні й ті самі повідомлення постійно перепубліковуються, створюючи емоційний тиск. Після цього оголошуються збори коштів — на автомобілі, ліки чи інші потреби. Ми нарахували близько семи зборів із лютого, але жодного фінансового звіту так і не побачили. Коли представники бригади намагалися зв'язатися з адміністраторами, їх просто заблокували. Людей виводять із психологічної рівноваги і пропонують негайно переказати гроші. Є інформація, що після звернення по допомогу родичам телефонували люди, які представлялися громадськими організаціями, що займаються обмінами, і пропонували співпрацю з російськими спецслужбами в обмін на життя чи здоров'я рідної людини. Жодних доказів перебування військовослужбовця у полоні вони не надавали. Були й випадки, коли вимагали гроші за нібито включення людини до списків на обмін. Моя порада — підтримуйте зв'язок лише з офіційними представниками військової частини. Саме це найкоротший шлях до отримання достовірної інформації. Не довіряйте шахраям, не вступайте в сумнівні групи і не переказуйте їм кошти.

— Ви також хотіли звернутися до журналістської спільноти.

— Так. У цих групах періодично публікують відеозвернення військовослужбовців. Потім вони потрапляють у медіапростір, викликають широкий резонанс і суспільну реакцію. Наприклад, відео одного військовослужбовця 159-ї бригади було оприлюднене телеканалом «Аверс». Я хочу звернутися до головної редакторки пані Наталії Московки. Якщо ваш телеканал дотримується журналістських стандартів, будь ласка, надайте можливість висловити свою позицію і командуванню бригади. Тиждень тому ми направили офіційний лист, однак відповіді поки не отримали. Звертаюся до всіх журналістів: якщо вам потрібні коментарі чи пояснення, відділ комунікацій 16-го армійського корпусу відкритий до співпраці. Ми готові надавати роз'яснення, коментарі та інтерв'ю з усіх проблемних питань.