Військовий знайшов свій спосіб переведення в 92-гу бригаду

Військовослужбовець, який повернувся після СЗЧ через застосунок «Армія+», пояснив, чому не став чекати завершення дії програми, як відбувалося його повернення до війська та чому зараз допомагає іншим військовим не повторювати його помилки. Ігор Отрохов, заступник командира з психологічної підтримки персоналу роти протитанкових ракетних комплексів 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка, поділився власною історією повернення із СЗЧ.

— Чому ви свого часу пішли у СЗЧ і чому вирішили повернутися саме в інший підрозділ?

— Це сталося ще у 2025 році. Були дуже великі проблеми з переведенням, рапорт тривалий час не підписували. Мені пояснили, що СЗЧ може бути для мене єдиним варіантом. Згодом я зрозумів, що в іншому підрозділі буду значно потрібнішим, ніж там.

— Як дізналися про спрощений механізм повернення через «Армія+» і чому не стали чекати завершення дії програми?

— Дізнався від знайомих, які стежили за тим, хто повертається. Про цю програму раніше взагалі не знав. Як тільки дізнався, одразу нею скористався. Не бачив сенсу сидіти вдома й нічого не робити. Це марна трата часу.

— Чому обрали саме 92-гу окрему штурмову бригаду?

— Тут служить дуже багато моїх знайомих.

— Як проходило повернення через «Армія+» і скільки часу це тривало?

— Подається рапорт до військової частини, до якої хочеш повернутися. Потім зв'язуються рекрутери, уточнюють усі дані про службу й підбирають посаду, яку ти сам обираєш. Повна процедура повернення тривала близько двох з половиною місяців.

— Як ви потрапили на посаду з психологічної підтримки персоналу і чи змінився механізм повернення за цей час?

— У мене був відповідний попередній життєвий досвід. Спочатку алгоритм був ще недопрацьований, не всі розуміли, як швидко все робити. Зараз механізм уже налагоджений, тому питань і проблем немає.

— Як вас прийняли у новому підрозділі?

— Усе чудово. До всіх нормальне ставлення, усі допомагають. Тут як у сім'ї.

— У чому полягає ваша робота на посаді заступника командира з психологічної підтримки персоналу?

— Це спілкування з людьми й недопущення таких випадків, як СЗЧ. Потрібно пояснювати людям, що це не вихід, намагатися їм допомогти. Бувають і сімейні проблеми, з кожним треба спілкуватися, щоб люди довіряли.

— Що хочете сказати побратимам і посестрам?

— Хай себе бережуть, цінують життя. І все буде Україна!