"Ворог б'є вдруге": у ДСНС розповіли, як рятувальники працюють під повторними ударами
Під час масованої російської атаки постраждали 10 регіонів України. Для ліквідації наслідків ударів ДСНС залучила понад 500 рятувальників і сотні одиниць техніки, зокрема роботизовані комплекси. Про перебіг рятувальних робіт, використання новітніх технологій, небезпеку повторних ударів та втрати серед особового складу в ефірі Армія FM розповів речник ДСНС України Олександр Хорунжий.
— Вчора Росія атакувала наші міста. Що наразі відомо про ліквідацію наслідків обстрілів?
— Я хочу сказати, що не тільки Київ і Дніпро. Загалом ураження зазнали 10 регіонів України. Найбільші атаки були по Києву, Дніпру та Харкову. Якщо говорити про людські втрати, то, на жаль, 23 людини загинули внаслідок терористичної атаки Російської Федерації, понад 150 людей постраждали. Вчора була цифра шість загиблих у Києві, але одна людина померла в лікарні. На жаль, такі цифри можуть збільшуватися, адже люди звертаються до медичних закладів уже після ударів.
— Скільки техніки та особового складу було залучено до ліквідації наслідків? Чи використовувалася спеціальна техніка?
— Так, звісно. По всій країні було залучено понад 500 рятувальників і понад 200–300 одиниць техніки. Вони працювали фактично від ночі, ліквідовуючи наслідки цих атак. Залучалася пожежна техніка, яка гасила пожежі на місцях обстрілів, інженерна техніка для розбору завалів. Також використовували роботизовану техніку, зокрема наземні роботизовані комплекси, які допомагали гасити пожежі та розчищати шляхи під'їзду для аварійно-рятувальної техніки ДСНС.
— НРК сьогодні активно застосовують і військові. Частка такої техніки в ДСНС також збільшується?
— Безумовно. Ми дуже активно розвиваємо цей напрямок. Йдеться і про безпілотні літальні апарати, і про наземні роботизовані комплекси. Їхня перевага полягає в тому, що вони можуть працювати при високих температурах, розраховані на такі умови, подають достатньо потужні об'єми води та керуються дистанційно. Це допомагає убезпечити особовий склад. Є також роботи, які можуть евакуювати транспорт громадян або виконувати роботи там, куди не може під'їхати пожежно-рятувальна техніка. Тому ми активно застосовуємо роботизовані комплекси й постійно розвиваємо цей напрямок.
— Хто навчає нових операторів роботизованих комплексів і дронів?
— Оскільки ці роботизовані комплекси ми отримали як допомогу від закордонних партнерів, наші оператори проходять навчання або за кордоном, або в Україні. Після цього вони передають знання новому особовому складу, який набираємо для роботи з цією технікою. Навчання чітко вибудуване, і наші люди дуже вправно керують цими комплексами.
— Якщо повернутися до рятувальних робіт після останнього обстрілу, вони ще тривають?
— Фактично всі роботи на основних локаціях завершені. На окремих ділянках можуть продовжуватися аварійно-рятувальні роботи, зокрема прибирання небезпечних конструкцій, які можуть загрожувати людям або ускладнювати подальші роботи на місцях обстрілів.
— Чи часто доводиться залучати максимальну кількість особового складу, у тому числі з інших регіонів?
— Так, безумовно. У нас розроблені алгоритми, продиктовані війною. Існує чіткий план застосування сил та засобів. Йдеться не лише про залучення рятувальників із сусідніх регіонів. За необхідності можуть долучатися й волонтерські організації, наприклад Товариство Червоного Хреста України, яке допомагає під час проведення робіт. Залежно від ситуації ми підсилюємо ті чи інші напрямки, залучаємо необхідну техніку. Зокрема, працював спецпідрозділ «Дельта» — це рятувальники, які поєднують одразу кілька спеціальностей. Також були залучені кінологічні розрахунки та психологічна служба. Понад 100 людей отримали психологічну допомогу безпосередньо на місцях ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
— Які виклики для рятувальників сьогодні є найскладнішими?
— Найважчі виклики — це ті, де триває активна фаза порятунку людей. У таких випадках потрібно оперативно мобілізувати сили, правильно розставити техніку та максимально швидко надати допомогу. Велике значення має і психологічний аспект. На місцях ліквідації наслідків є загиблі та постраждалі, і це теж впливає на рятувальників під час виконання робіт. Там, де є люди, завжди важко, адже першочергове завдання всіх рятувальних підрозділів — це порятунок людей.
— Ваші колеги часто розповідають, що працюють під загрозою повторних ударів. Як змінилися протоколи роботи під час обстрілів?
— Тут не все так просто, тому що ворог застосовує, зокрема, гіперзвукові ракети. Коли йдеться про такі швидкості, дуже складно оперативно відвести особовий склад у безпечне місце. Втім, алгоритми розроблені й застосовуються. У 2023 році було внесено зміни до статуту дій особового складу під час надзвичайних ситуацій. Це покращило ситуацію, але на 100% убезпечити людей неможливо, адже допомога потрібна тут і зараз. Усі алгоритми я розкривати не буду, але вони працюють. Водночас ризики залишаються, тому що ворог регулярно здійснює повторні удари. Учора на Дніпропетровщині загинув наш рятувальник — заступник начальника загону. Він прибув на ліквідацію наслідків удару, після чого ворог здійснив повторну ракетну атаку. Також у Дніпрі росіяни застосовували ракети з касетними боєприпасами, які накривають великі площі. Тому небезпека для рятувальників залишається постійною.
— Скільки працівників ДСНС загинули від початку повномасштабного вторгнення?
— Від початку великомасштабного вторгнення 117 працівників ДСНС загинули внаслідок терористичних атак Російської Федерації, а понад 600 отримали поранення. Ось така у нас служба — зовсім нелегка, як дехто з цивільних може собі уявляти.
— Що б ви хотіли побажати військовим та всім, хто працює заради незалежності України?
— Ми, як невід'ємна складова сил безпеки й оборони, бажаємо нашим колегам успіху в їхній справі. Ми робимо спільну справу. Якщо ми рятуємо цивільних, то сили безпеки й оборони дають можливість нам і всім людям жити далі та працювати. Тому бажаємо успіхів у знищенні ворога. Дай Боже всім здоров'я. Бережіть себе.