Зараз в ефірі:

Вплив пандемії COVID-19 на глобальну міжнародну систему

23.09.2020
Вплив пандемії COVID-19 на глобальну міжнародну систему

У світі вже зафіксовано понад 30 мільйонів випадків зараження на COVID-19. Тож деякі країни готуються до другої хвилі пандемії та поновлюють карантині заходи.

Як продовження пандемії відіб'ється на економічному та політичному житті та на що очікувати людству у 2021 році, розповів експерт аналітичного центру Українські студії стратегічних досліджень Юрій Олійник у програмі "Міжнародний огляд з Андрієм Давидовим".

 

Андрій Давидов: Чи готовий був світ до пандемії?

Юрій Олійник: Все було доволі несподівано. Подібного не було вже 100 років. Востаннє це була сумнозвісна пандемія Іспанки, одразу після Першої світової війни. Але людство винайшло ліки, і після Другої світової ми не бачили пандемій. Були локальні захворювання: гонконзький грип у 60-х роках минулого століття, SARS на початку ХХІ століття.

Андрій Давидов: Голівуд чимало фільмів про катастрофи знімає. Чому не можна було підготуватися до пандемії заздалегідь, адже з усього випливає, що подібне могло трапитися? 

Юрій Олійник: Ви ж розумієте, що всі ці фільми катастроф відіграють подвійну роль. З одного боку — жахають, з іншого — розважають.

Андрій Давидов: Глобальний карантин навесні 2020 — чи був він доцільним?

Юрій Олійник: Зараз, звісно, є спекуляції, що це щось дало-не дало. Хоча дивлячись на Росію чи Білорусь, там набагато гірша ситуація, через відсутність належного карантину. Там гірші показники, але й інформація замовчується. Проте важливо зазначити, що основна мета карантину — не зупинити пандемію, а загальмувати її. Відповідно, 30 % населення однаково перехворіє. Але не за 2 місяці, а за 2 роки. І за ці 2 роки медицина якраз віднайде ліки.

Андрій Давидов: А що можна сказати про ситуацію у Швеції? Там карантині заходи не впроваджували.

Юрій Олійник: Оскільки я не медик, як воно насправді, сказати важко. Тут слід врахувати, що медицина у них таки краща. І шведи дисциплінованіші. Слід подивитися на смертність. Мені здається, вона більша, але не критична, як в інших країнах.

Андрій Давидов: Які країни найбільше постраждали від коронавірусу?

Юрій Олійник: Тут варто розмежувати втрати населення і втрати економічні. Найбільше жертв у США, Бразилії, Росії. Наприклад, у Китаї теж багато закритої інформації. Економічно постраждали, звісно ж, найбідніші країни.

Андрій Давидов: Зараз тривають протести проти карантинних заходів у низці країн. З чим це пов'язано, адже коронавірус не відступив?

Юрій Олійник: Це психологія. Коли все починалося, люди були залякані, що може зникнути весь світ. Згодом почали заспокоюватися. І розумієте, якщо людину постійно лякати, вона звикає, набуває певного імунітету та перестає адекватно реагувати. Це все відступає на другий план, а те, що важко жити, — виходить на перший.

Андрій Давидов: Хто найбільше постраждає від пандемії?

Юрій Олійник: Мені здається, провідні країни це обійде. Проте можуть США постраждати. Там зараз триває глобальна політична боротьба між демократами та республіканцями. Звичайно, постраждають найменш розвинені країни: Африканські, Латиноамериканські. Але там теплий клімат.  А от в Східній Європі на Близькому Сході буде зростання захворюваності. 

Андрій Давидов: Пандемія може призвести до глобальних зрушень?

Юрій Олійник: Ці зрушення вже почались. Світ від початку десятих років переходив до такої латентної Третьої світової війни. Передовсім зі США та Китаєм на чолі. А цей коронавірус відроджує інтереси регіональних гравців. Всі наявні проблеми актуалізуються.

Покриття
Надсилайте повідомлення
+38 097 1991.8.24
Наші соцмережі
Завантажуйте додаток