Все залежить від пілота: чому один дрон живе 300 вильотів, а інший — один
Як створюються дрони, які виконують десятки та навіть сотні бойових вильотів в етері Армія FM розповів власник PG Robotics Владислав Плаксін. Також обговорили роботу дронів в умовах РЕБ, автоматичне наведення та чому симулятор польотів компанії використовують не тільки під час навчання, а і в бойових умовах.
— Розкажіть, за якими саме дронами PG Robotics вас найчастіше впізнають на фронті та які задачі вони допомагають закривати?
— Найбільше нас знають за дроном Lucky Strike. Ще люблять жартувати, що у нас немає проблем з назвами: Lucky Strike, Lucky Shot, Lucky Night, Lucky Turtle, що у нас базова лінійка зі словом Lucky. Ми зробили акцент на виробництві багаторазових дронів. Справа в тому, що свій шлях я починав ще у 2022 році, і тоді ресурсів на постійне створення дронів-камікадзе бракувало. Тому ми сфокусувалися на багаторазових рішеннях.
Lucky Strike — це багаторазовий дрон, який у професійних бригадах витримує в середньому 60 вильотів, а за один раз може скинути до трьох боєприпасів. Професійні командири підбирають техніку під конкретну задачу, щоб отримати максимальний результат за мінімальних інвестицій.
— А який реальний ресурс такого борту? Від чого залежить тривалість «життя» дрона в умовах реальних бойових дій?
— Все залежить від того, хто за штурвалом. Я бачив борти професіоналів, які відлітали по 240 чи навіть 300 разів. Водночас у новачків дрон може бути втрачений під час першого ж вильоту. Саме тому ми приділяємо величезну увагу навчанню. Наші інструктори — це бойові офіцери з великим досвідом. Наприклад, у мене особисто було 16 бойових виходів, у колег — понад сотню. Ми вчимо не просто літати, а розуміти, як працює техніка в критичних умовах.
— Наскільки складно опанувати ваші системи, якщо пілот раніше літав лише на популярних Mavic або звичайних FPV?
— Це поширений жарт серед хлопців: після першої години польотів вони кажуть, що наші дрони за автоматизацією схожі на автомобіль Tesla, яка робить за тебе більшу частину роботи. Ми хотіли створити «народний» дрон, який міг би замінити Mavic, але при цьому був би максимально передбачуваним.
Якщо ви вмієте керувати Mavic, перехід на нашу систему займе від 15 хвилин до години. Дрон максимально блокує можливість помилки: він стабілізується, зависає і контролює навантаження на мотори, не даючи їм згоріти від надлишкового газу. Ще коли Михайло Федоров був міністром цифрової трансформації, зміг вразити ціль на нашому дроні вже через кілька хвилин після того, як вперше взяв пульт до рук.
— Окрім простого пілотування, на фронті є проблема РЕБу. Як ваші розробки, зокрема Lucky Shot, справляються з придушенням сигналу?
— Кожен наш дрон — це відповідь на конкретну проблему фронту. Коли стандартні FPV не можуть долетіти через РЕБ, ми пропонуємо Lucky Shot. Це перший квадрокоптер з автонаведенням, кодифікований у 2024 році. Він використовує зв'язок військового класу від американської компанії.
Система працює на нестандартних частотах. Якщо ворог намагається «глушити» одну частоту, дрон автоматично перестрибує на іншу. Крім того, на ньому стоїть штучний інтелект: пілот може захопити ціль навіть з відстані в один кілометр, після чого дрон летить в автономному режимі. Йому більше не потрібен зв'язок із пультом — він сам знайде і уразить ціль, незважаючи на ворожі перешкоди.
— Чи є у ваших дронів обмеження? Чи існують умови, де вони можуть бути менш ефективними, і чи можна їх протестувати підрозділам перед прийняттям на озброєння?
— Звісно, універсальних рішень не існує. Зараз лінія фронту змінилася: через загрозу дронів на оптиці позиції змістилися на 10-12 кілометрів від цілі. Якщо Lucky Strike має запас ходу до 10 кілометрів, то з такої дистанції він може лише захищати нульову лінію. Розумні командири комбінують різні типи дронів для ефективності.
Щодо тестів — це обов’язково. Ми постійно перебуваємо на фронті, наші бригади їздять уздовж лінії зіткнення, проводять демонстрації та навчання. Ми відкриті до експертизи військових: пишіть на сайт, ми приїдемо, покажемо техніку в роботі та дослухаємося до порад, щоб зробити продукт ще кращим, налаштувати його під ваші потреби.
— Ви вже анонсували Lucky Strike 2. Які головні оновлення чекають на військових у цій моделі?
— Lucky Strike 2 — це відповідь на запити військових. Він отримав зум, нічну камеру, здатність нести 3 кілограми вантажу та літати понад 40 хвилин. Головне — на ньому вже в базовій комплектації стоїть той самий крутий американський зв'язок. Це фактично військовий аналог Mavic за схожу ціну, але з набагато ширшим спектром бойових можливостей.
— Окрему увагу привертає ваш симулятор Ukrainian Fight Drone Simulator (UFDS). Чим він відрізняється від звичайних цивільних симуляторів і чому ви надаєте його безкоштовно для армії та шкіл?
— Симулятор UFDS створювався для того, щоб не розбивати справжні дрони навчитись ними керувати. На відміну від ігрових симуляторів, у нашому максимально відтворена реальна фізика. Якщо в грі ви можете тиснути газ на 100% і літати вічно, то у нас згорить мотор — точно так, як це станеться в житті.
Ми симулюємо складні погодні умови, вітер, різні типи боєприпасів та навіть місії з мінування. Для всіх військових та українських шкіл симулятор безкоштовний. Це наш внесок у підготовку майбутніх пілотів. Також є версія у Steam для цивільних.
— Ви згадували про зенітні дрони-перехоплювачі. Чи з’являться вони в симуляторі для широкого загалу?
— Так, через 3-4 тижні вийде оновлення в Steam, де з'являться зенітні дрони для перехоплення «Шахедів». Ми зробили це максимально реалістично та хочемо показати, що збити таку ціль не дуже легко, і дати людям інструмент для тренування. Крім того, ми постійно додаємо нові пульти та локації.
— Чи були випадки, коли відпрацювання в UFDS безпосередньо вплинуло на успіх реальної бойової операції?
— Був яскравий кейс у 2024 році під час знищення ППО ворога в окупованому Криму. Тоді з морських дронів Sea-Baby стартували спеціально перероблені Lucky Strike. Вони працювали через супутниковий зв'язок із затримкою у 2-3 секунди. Керувати ними в таких умовах — надскладне завдання. Ми розробили спеціальний мод для симулятора, і хлопці з певних структур тижнями відпрацьовували цю місію віртуально, перш ніж виконати її в реальності.
— Яким ви бачите розвиток симулятора та загалом культури пілотування в Україні у майбутньому?
Моя мрія — створити масовий тренд на пілотування серед молоді. Я хочу, щоб чемпіонати на симуляторах стали нормою. Тоді підлітки до 18 років зможуть налітати 200 годин, стати професіоналами і приходити до армії вже з готовим сертифікатом та навичками. Це дозволить ефективно використовувати людський ресурс: людина не піде в окоп як піхотинець, а стане ефективним пілотом.