Як в Україні святкують Старий Новий рік

Як в Україні святкують Старий Новий рік

Новорічно-різдвяні свята тривають. 14 січня українці святкують Старий Новий рік — Новий рік за Юліанським календарем («старим стилем»). День 14 січня в Україні також називають Василів день (день Святого Василя).

 

 

 

 

 

Традиція святкувати Старий Новий рік в Україні йде від розбіжності Юліанського календаря (або інакше календаря "старого стилю") і Григоріанського календаря — того, за яким зараз живе практично весь світ. Розбіжність календарів становить 13 днів. Таким чином Старий Новий рік у 2020 році святкують в ніч з 13 на 14 січня. Перехід на Григоріанський календар у Російській Радянській Республіці відбувся 24 січня 1918 року, а в Українській Народній Республіці 25 лютого 1918 року. Окрім України, традиція святкування зберігається у Білорусі, Грузії та країнах колишньої Югославії: Боснії і Герцеговині, Македонії, Чорногорії і Сербії. Сербська православна церква та Православна церква Македонії продовжують святкувати за Юліанським календарем.

Вечір напередодні Старого Нового року називається Щедрим або Маланчиним вечором і є традиційно одним з улюблених свят українців. А от найважливішою традицією Старого Нового року є посівання. Сіяти треба 14 січня із самого ранку до сходу сонця. І роблять це переважно хлопчики або чоловіки. Бо найважливішою рисою посівальника є те, що це має бути хлопець. Є навіть прикмета, що першим в дім цього дня повинен зайти чоловік. Дівчата не сіють. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять — тільки хлопці, а тому посівати дівчатам не годиться. Дівчата у цей день ворожать, аби дізнатися, що ж готує їм примхлива доля.

Посівальники - завжди бажані гості. Раніше їх запрошували до столу, обдаровували пиріжками, яблуками, бубликами та іншими ласощами. Ще за тих старих часів люди казали: чим більше прийде сівачів, тим щедрішим буде урожай. Щедріше обдаровували тих, хто прийшов до оселі першим. Багато посівальників, а це переважно діти, чекають цього дня, щоб заробити  копійчину. Не впустити сівача у дім, то якось не правильно, тому що вони бажають господарю всього найкращого у Новому році.

Найкраще і найбажаніше — це посівати пшеницею. Пшениця — символ добра, достатку, багатства. При цьому казати важливі слова, щоб задобрити господаря. Ось деякі із них:

Сію сію посіваю. З Новим роком Вас вітаю.
Хай завжди Вам щастя л'ється,
Хай добро в сім'ї ведеться,
Хай здоров'я з Вами буде,
Хай Вас друзі не забудуть,
Хай смачна кутя удасться,
Щоб весело і щасливо провели Йорданські Свята.
Сієм, вієм, посіваєм,
З Новим роком вас вітаєм
На щастя, на здоров’я
На Новий рік!
Щоб вам вродило краще, ніж торік.
Коноплі під стелю,
А льон до коліна,
Щоб вам, господарі,
Голова не боліла!

На святковий вечір обов'язково збирається ціла родина. За традицією всі повинні бути одягнені у чистий одяг, попросити вибачення один в одного та у сусідів, щоб провести весь рік у злагоді. Вважається, що у цей день не слід вимовляти слово "тринадцять", а також рахувати дрібні монети. Кажуть, лік монет принесе сльози на весь рік. Також багато хто досі вірить, що на Старий Новий рік та у Василів вечір не можна нічого давати в борг, інакше весь рік в боргах проведеш. Існує і така прикмета – якщо 14 січня винести сміття, то й щастя з хати винесеш.

Також за народними прикметами, якщо в Василів день ясна погода і багато зірок на небі — добре уродяться ягоди, якщо завірюха — горіхи, а коли лежить іній на деревах — можна очікувати добрий урожай меду.

Веселих свят! Щастя і добра вашій хаті!