Як вступити до військового вишу у 2020 році?

Як вступити до військового вишу у 2020 році?

 

Про військову освіту, порядок вступу до військових вишів у 2020 році та перспективи розвитку розповів в ефірі Армія ФМ заступник директора Департаменту освіти, науки соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України полковник Вадим Артамощенко.

 

 

 

Олена Кравченко: Який механізм вступу в цьому році, що змінилося?

Вадим Артамощенко: Принципово нічого. Але вступ до військового від вступу до цивільного вишу відрізняється тим, що кандидат завчасно приїздить до місця бажаного навчання уже з усіма документами. Це робиться для того, щоб можна було перевірити його фізичну, психологічну готовність та стан здоров’я. Активна фаза перевірок у військових вишах з 9 по 17 липня, крім Харківського національного університету повітряних сил, бо там все починається з 1-го липня. Вступна кампанія вже фактично стартувала. Ми затвердили правила прийому, які найближчим часом можна буде побачити на сайтах військових вишів. Наступного тижня на головній сторінці сайту Міністерства оборони з’явиться довідник, де буде перелік вступних випробувань, спеціальностей, спеціалізацій з усіма сайтами, адресами та телефонами приймальних комісій.

Олена Кравченко: Вже з січня вступникам військових вишів потрібно звертатися до військкоматів?

Вадим Артамощенко: Так, вже необхідно звертатися до військових комісаріатів, проходити всі процедури щодо підготовки документів та медичного обстеження до 1-го червня вступного року, щоб військові комісаріати встигли вчасно передати ваші справи в обраний вами заклад освіти. Тож у встановлені Міністерством науки та освіти терміни обираєте предмети і здаєте ЗНО.

Олена Кравченко: Які військові навчальні заклади будуть приймати у 2020 році?

Вадим Артамощенко: У системі військової освіти 12 вищих військових навчальних закладів. Вони всі унікальні, орієнтовані за видами Збройних сил та напрямами діяльності – це сухопутні війська, повітряні сили, десантно-штурмові війська, піхота, розвідка і т. д. Зараз доступно понад 150 спеціалізацій та 21 галузь знань. Перелік предметів уніфікований. Якщо перший конкурсний предмет – українська мова та література, другий – фаховий, який залежить від обраної спеціальності, то третій предмет для вступу до військового вишу не регламентований. Ви приносите будь-який сертифікат, який у вас є. А от у випадку вузької спеціалізації треба здавати попередньо визначений предмет.

Цього року у переліку всіх спеціальностей ми ввели іноземну мову, на виконання державних вимог. Адже від 2021 року при вступі рівень знання англійської мови має бути В1. Якщо в когось рівень буде нижчим, йому дадуть можливість протягом першого курсу покращити знання. Ми ж вирішили цю вимогу впровадити трохи раніше. Також ми можемо виділити ТОП–4 предметів, обов’язкових майже для кожної спеціальності: українська мова та література, математика, історія України та іноземна мова. Акцент на англійську ще тому, що ми переходимо на стандарти НАТО. У закладах тактичного рівня, де навчаються курсанти на первинні офіцерські посади, ми будемо впроваджувати стандарти і процедури прийняття військових рішень. Troop Leading Process – комплект процедур використовується в країнах НАТО на рівнях «підрозділ-взвод-рота», а для їх вивчення потрібні оригінальні документи. Тому ми змінили термін навчання у всіх закладах освіти тактичного рівня на бакалавраті до чотирьох років, а також вдвічі збільшили єдину програму вивчення англійської мови.

Олена Кравченко: Хто може подавати документи у військові виші?

Вадим Артамощенко: Є кілька категорій вступників:

цивільна молодь, тобто випускники закладів середньої освіти;

військовослужбовці строкової служби в рік звільнення;

випускники військових ліцеїв та ліцеїв з посиленою військовою та фізичною підготовкою;

військовослужбовці контрактної служби.

Цивільна молодь вступає за сертифікатами ЗНО, всі інші мають право вступити або за діючим сертифікатом ЗНО або за вступними випробуваннями.

Вік вступу збільшено від повних 17–ти до 30–ти років у рік вступу. 

Олена Кравченко: Які перспективи розвитку військової освіти?

Вадим Артамощенко: Тактичні, стратегічні та оперативні рівні приведені до стандартів НАТО, до процедур діяльності органів військового управління. Наповнення за змістом повністю змінено. Стратегічний рівень – процедура оборонного планування, оборонний менеджмент, стратегічне керівництво та лідерство, чого раніше не було. Оперативне планування – це процедури діяльності об’єднаних штабів, процедури НАТО Joint Operation Planning Process. На стратегічний рівень залучаються всі складові сектору оборони. Змінюються наповнення, філософія, терміни підготовки. Все це відбувається в контексті нової концепції кадрової діяльності, яка допоможе просуватися по службі. Також тепер просування по службі можливе шляхом опанування нової професійної кваліфікації, а не лише академічної освіти, закріпленої дипломом магістра чи бакалавра. Ну і певні зміни будуть на тактичному рівні: так само впроваджуються нові процедури, нові підходи, курс професійної підготовки як елемент професіоналізації перед призначенням на посаду. Поки що ми все це тестуємо, а вже з вересня 2021 року система працюватиме по-новому.

Олена Кравченко: Сертифікат ЗНО з англійської мови у цьому році є обов’язковим?

Вадим Артамощенко: Ні, якщо він не є другим конкурсним предметом, коли, наприклад, ви вирішили навчатись на перекладача. Він може бути третім конкурсним предметом. Якщо третій предмет стоїть на вибір, то ним повинен бути той, який є кращим за балами – тоді ви піднімаєтесь у рейтингу.

Олена Кравченко: Торік вже брали дівчат до КВЛ імені Івана Богуна. Чи планується набір на цей рік, можна збільшити кількість місць?

Вадим Артамощенко: Так, у минулому році, ми надали право дівчатам вступити до Військового ліцею. Окрім цього, курсанток побільшало у військових інститутах. Якщо говорити про ліцей, то обмежень до вступу для дівчат немає. Охочі можуть подавати документи - усе вирішить рейтинг. Сьогодні був у ліцеї, перевіряв умови життя - немає жодних зауважень.

Олена Кравченко: Якщо вступник не встиг подати у військкомат документи і пройти усю процедуру до 1 червня, що йому робити?

Вадим Артамощенко: Так, бувають випадки, коли абітурієнт не встиг принести документи у військкомат. Тоді є інший вихід – принести документи безпосередньо у заклад освіти. Таку можливість ми ввели найперше для дітей, які переміщенні з тимчасово окупованих територій. Приїжджаєте у заклад освіти, там заповнюєте усі документи – усі зразки заяв є на сайтах військових інститутів.

Олена Кравченко: Відомо, що годин із англійської мови стане більше. Чи буде розширено практику обміну досвідом наших курсантів із колегами інших країн?

Вадим Артамощенко: Така програма є і ми до неї поступово долучаємось - «Еразмус+». Один із військових інститутів вже доєднався за певними спеціальностями, і такий обмін нещодавно відбувся. Ми плануємо розширити співпрацю наших закладів освіти з закладами країн-партнерів. Достатня кількість курсантів вже навчається за кордоном. Торік наш курсант став кращим у навчанні в Британській академії. Окрім курсантів, також беруть участь у програмі обміну викладачі, інструктори, тренери. Тому що потрібно відходити від застарілих стандартів.

Олена Кравченко: Що саме зміниться із впровадженням нових стандартів?

Вадим Артамощенко: Візьмемо до прикладу підготовку командирів механізованих взводів. Перед тим, як вийти на полігоні і витрачати пальне, ресурси, боєприпаси, потрібно навчити людину як діяти за складних умов. Для цього є комп’ютерні елементи моделювання бою. Наприкінці тренування виводиться таблиця з балами та і зазначенням помилок. Згодом можна відпрацювати ці елементи повторно. Коли таких помилок буде менше, особовий склад готовий до тактичних завдань, із бойовою стрільбою по мішенях. Перед тим, як посадити льотчика у справжній літак, йому потрібно набрати певну кількість польотів.

Перед нами постає низка питань та завдань, найголовніше – професійна підготовка інструкторів та викладачів. Зараз ми ведемо переговори щодо підготовки вчителів англійської мови. З’явилося чимало інтерактивних програм, тренажів, які допомагають одразу і слухати текст, і виділяти незнайомі слова, і перекладати. Тому що раніше викладач пів уроку пише крейдою на дошці кілька нових слів, потім пів уроку учні переписують, щоб вивчити домашнє завдання. Це результату мало дає.

Олена Кравченко: Чи є якийсь рейтинг військових спеціальностей?

Вадим Артамощенко: Дуже важко виокремити такий топ, адже у кожній з них є своя потреба. Високотехнологічні спеціальності мають попит у світі, але для ЗС потреба на них в декілька разів менша, аніж в загально-командних: артилерія, десантно-штурмові війська, розвідка та ін. А взагалі, для нас важливі усі спеціальності. З огляду на чисельність ЗСУ, найбільші - Сухопутні війська, тому потреба найбільша саме в них.