Зараз в ефірі:

ЮРІЙ СУХОТІН: «ПОПАСНА-НОВОЗВАНІВКА – БОЙОВИЙ ДОСВІД, ЯКИЙ НЕ ЗАБУДУ!»

11.01.2020
ЮРІЙ СУХОТІН: «ПОПАСНА-НОВОЗВАНІВКА – БОЙОВИЙ ДОСВІД, ЯКИЙ НЕ ЗАБУДУ!»

Юрій Сухотін на війну пішов 2015-го як медик. Згодом опанував військову справу і продовжив боронити рідну землю на бойовій посаді.

 

Юрій Сухотін: Я медик за спеціальністю. Коли почалися ці всі події, якраз закінчував навчання. І вже на початку 15-го року вирішив піти у військо саме за своєю спеціальністю.

 

Перед тим, як я потрапив у зону АТО, навчався в Десні. Це була перша в українській армії медична рота. Я опановував тактичну медицину, ази, як ти повинен себе поводити, що вміти зі зброєю, елементи тактики.

Перший раз я виїхав з бригадою в район населеного пункту Кримське, Луганської області. Я тоді ще стояв на посаді бойового медика роти. Були кульові поранення, осколкові поранення, від АГС, від станкових гранатометів. Просто кульові поранення, тому що там між позиціями було 300-400 метрів. Перший досвід застосування ПТУРів ворогом.

Я відчув, як це, коли він в тебе летить. Коли попадає. Потім уже ми почали давати адекватну відповідь.

 

Дуже швидко вчишся: копати, стріляти з усієї зброї, яка є на позиції

Бойовий досвід, який не забуду ніколи, який всіх загартував - Попасна – Новозванівка. Було дуже гаряче з перших днів, як ми туди попали. Все, що можна, летіло в нас. Там дуже швидко вчишся: копати, стріляти з усієї зброї, яка є на позиції. У тому році якраз був прорив на Світлодарській дузі. А ми стояли на іншому фланзі. Задача ворога була подавити нас будь-якими способами. Він постійно застосовував артилерію 152 калібру.

Медик, але як каже командир, будь-яка людина на полі бою повинна вміти користуватися зброєю, яка є на позиції. Потрібно було тільки бажання. А я хотів. Я казав: навчіть мене. Раз збираєш, другий розбираєш, вчиш тактико-технічні складові. Коли стрільба, спочатку допомагаєш, підносиш боєприпаси, заряджаєш стрічку. Коли бачать, що влучно стріляєш – захват. Захват не від того, що вмієш стріляти, а що ти не виконуєш якусь одну роботу, можеш бути застосований в різних сферах.

Побачив командир, що я маю тягу до озброєння БМП-2, - вивчився на навідника. Потім став командиром бойової машини. Командиром відділення, керував особовим складом. І зараз я головний старшина батальйону.

 


 

Чим довше метал у вогні, тим міцніший. Так і людина

Це моя четверта ротація. І більше 8-9 змін позицій, на які переїжджали підрозділи. Як і від дій, коли йшли вперед і до оборони. Торік під Горлівкою, коли були взяті під контроль нашими підрозділами Ленінське, Шуми спільними діями всіх підрозділів. Там було теж дуже важко, дуже багато поранених.

Протягом служби постійно трапляються ті, хто каже: «Війни немає. Що ви там робите?» Хай приїдуть сюди і подивляться, побудуть із хлопцями хоча б дві-три ночі.

Втома є. Не можу сказати, що я такий, як кілька років тому. Але щось же мене тримає тут. Це, напевно, як метал: чим довше він у вогні, тим міцніший. Так і людина.

Він загинув…

Дуже важко, коли загиблі побратими. От буквально кілька годин тому ти з ним говорив, а через декілька годин його вже везуть…він загинув. Двохсотий. Дуже важко. Напевно, ця пам'ять не пускає звідси. І ми не підемо, що б там не думали на тому боці. Це сто відсотків, ми будемо виконувати свій обов’язок. Настрій, виграти, щоб війна закінчилась і ми повернули наші землі – він незмінний. Це основне завдання нашої армії.

 

Покриття
Надсилайте повідомлення
+38 097 1991.8.24
Наші соцмережі
Завантажуйте додаток