"За день знищили 53-х окупантів": командир батальйону "Архангел" розповів, як росіяни йдуть у м’ясні штурми

Військовослужбовець на позивний «Депутат», командир батальйону безпілотних систем «Архангел» 114 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ, в ефірі Армія FM розповів про свій шлях від секретаря Білоцерківської міської ради до фронту, розвиток українських безпілотних систем, роль FPV-дронів у сучасній війні та те, чому мобілізація залишається питанням виживання держави.

— Ви були депутатом і секретарем Білоцерківської міської ради до мобілізації. Що спонукало вас відмовитися від можливості бути заброньованим і піти до війська?

— Я і зараз являюсь депутатом. На той момент дійсно був і секретарем Білоцерківської міської ради. Але ж війна, і я чоловік, я повинен захищати нашу країну. Тому тут вибір очевидний.

— Наскільки гострим зараз є питання мобілізації для України?

— Однозначно поповнювати ряди Збройних сил потрібно, тому що ворог нарощує щодня свої сили і спроможності. Нам для того, щоб зберегти нашу країну, потрібно однозначно поповнювати ряди. Потрібно в головах людей міняти ментальність. Вони мають зробити вибір — або хочуть жити у вільній країні, або ні. Потрібно самим йти в ТЦК, щоб їх не відловлювали. Приймати самому рішення, долучатися до національного спротиву, проходити підготовку і долучатися обов’язково, тому що кожен чоловік повинен захищати свою країну, своїх рідних і близьких. Тут вибір очевидний.

— Який шлях ви пройшли у війську і як почали працювати з безпілотниками?

— Перевівся в 72 бригаду «Чорних запорожців». Перший етап — Київська область. Я був розвідником, оператором БПЛА в роті розвідки. Потім був Харківський напрямок, Бахмут, Вугледар. Побачивши, як відбувається війна, що у ворога є перевага в повітрі, засоби розвідки, тоді це були «Орлани», які повністю нас спостерігали і розбирали по дорозі під час висування наших військ, ми почали думати, що можна застосувати у відповідь. Тоді з’явилися перші «Мавіки», перші перепрошивки, «Лелеки». Я цей напрямок почав розвивати потихеньку. Потім мені, ще коли я був солдатом, запропонували офіцерську посаду в 114 бригаді. З того моменту я почав розвивати напрямок БПЛА.

— Як зберігати адекватність і холодну голову на фронті?

— Це індивідуально від кожного чоловіка залежить. Цьому не навчишся. Кожен по-різному сприймає стресові ситуації, страх. Але дуже залежить від колективу. Якщо колектив розуміється в бойових діях, він може допомогти новобранцю подолати це набагато швидше.

— Тобто побратими вирішують?

— Так, побратими дуже вирішують. Якщо нові підрозділи створюють і кидають на передову без людей, які орієнтуються у війні, починається хаос. Люди тікають з позицій, ворог цим користується і знищує технікою та людьми. Досвідчений склад потрібен обов’язково.

— На яких напрямках працював ваш підрозділ?

— Зараз напрямок сказати не можу, але півтора року ми перебували на Куп’янщині. Тоді це ще була рота безпілотних авіаційних комплексів, зараз ми вже батальйон. Ми тримали оборону безпосередньо в Куп’янську, дуже гарно влилися в колектив бригади. Наші БПЛА-підрозділи показали хороший результат, входили в топ-50 кращих підрозділів ЗСУ. Нам ввели в штат батальйон, і зараз ми вже вкомплектувалися.

— З якими безпілотниками працюєте?

— Практично з усім. Це і «Мавіки», і Autel, і FPV-дрони різних модифікацій, оптоволокно, десятки рам на радіозв’язку, LTE-зв’язку, SDM-зв’язку. Бомбери «Магура», «Піруни», «Пегасуси», «Немезіси», «Вампіри», Heavy Shot, крила «Лелека», РК-35, «Вектори», «Чеклуни», «Тор», ударне крило, НРК «Терміт 2.0», «Рись Pro». Дуже великий спектр засобів.

— А чим відповідають росіяни?

— У них практично така сама лінійка, окрім тяжких бомберів. У них набагато більше розвинуті деякі напрямки. Наприклад, «Молнія», «Ланцети», які дуже сильно шкодять нам, тому що давно працюють по лінії фронту і вибивають логістику. «Шахеди», «Герані» — щодня десятками літають над нами і також шкодять логістиці та пунктам дислокації. Дуже потужний у них підрозділ «Рубікон». Якщо вони заїжджають на напрямок, то одразу відрізають логістику на 40 км. Оптоволокно у них уже до 50 км — ми бачили такі котушки.

— Наскільки ефективно Україна зараз відрізає російську логістику?

— Це вже більше питання до Сил безпілотних систем. Ми як піхотний підрозділ працюємо до 100 км, Middle Strike — далі. Але зараз уже в 15-кілометровій зоні автотранспорту чи бронетехніки ми практично не спостерігаємо. Навіть до 40 км тяжкої техніки немає. Це свідчить про те, що ми вибили все.

— Чи можемо сказати, що Україна технологічно пішла вперед?

— Ми масштабувалися. Навіть у Силах територіальної оборони в кожній бригаді вже є батальйон БПЛА. У Сухопутних військах — давно по два батальйони. З’явилися нові командири, які розуміють, що без спостереження і безпілотних систем жоден підрозділ не зможе ефективно виконувати задачі. Інакше будуть великі втрати. Тепер у кожній бригаді є хоча б рота, яка може вести спостереження, наносити вогневе ураження і виявляти противника ще на підступах, а не вже в тилу. Також ми ввели електронні «брендмаркети», де можемо вибирати ті засоби, які нам потрібні, а не ті, що нам раніше «напарювали». Тому ми дуже сильно пішли вперед.

— Реально нищити 50 тисяч російських військових на місяць?

— Реально. У нас на Куп’янщині був випадок — за один день 53 чоловіки. Коли йдуть активні бойові дії, ворог діє по-радянськи — просто посилає вперед людей. Вони йдуть, вмирають, ідуть, вмирають. А ми їх успішно нищимо. FPV-дрони дуже змінили війну. Раніше ти чув постріл, міг сховатися. FPV-дрон тихо підлітає і приносить боєприпас прямо під ноги чи в руки. Сховатися від нього практично неможливо.

— Чи долучаються жінки до батальйону «Архангел»?

— Долучаються. Є в ремонтних майстернях, на пунктах управління, у тиловому забезпеченні. Є і пілотеси. У нас дівчина літає на крилі, є дівчина-пілот «Мавіка», була операторка бомбера. На жаль, одна дівчина загинула — підірвалася на міні. Але вона дуже успішно працювала.