"За Україну треба вбивати": історія від добровольця СБС

Сучасна війна на передовій стає війною технологій, де логістику на позиції все частіше здійснюють роботизовані комплекси, а дрони беруть на себе основну частину знищення живої сили противника. Про це в ефірі Армія FM заявив сержант з матеріального забезпечення роти 413 полку Сил безпілотних систем «Рейд» на позивний «Вітер».

— Як і коли ви стали військовим? Що спонукало вас залишити роботу в офісі торгової мережі заради захисту України?

— З початком повномасштабного вторгнення прийшло розуміння, що треба діяти. Як і більшість добровольців, офіційно долучився до Збройних Сил 5 березня 2022 року.

— Який шлях пройшли у війську та як почали працювати з безпілотниками?

— На початку дрони здавалися чимось дивовижним. Я починав у Силах спеціальних операцій: пройшов підготовку, брав участь у Лиманській операції та інших заходах. Після чергового етапу навчання був літній контрнаступ 2023 року.

— Чи завжди вашою місією було матеріальне забезпечення бійців?

— Ні, цим напрямком я почав займатися наприкінці 2023-го та протягом 2024 року.

— Дехто уявляє, що людина на складі лише зберігає майно, а не видає його. Це правда?

— Ні, це міф. Забезпечення має бути безпосередньо на позиціях. Ми підвозимо провізію та медикаменти.

— Що найважливіше в таких перевезеннях? На що звертаєте увагу?

— Пару років тому ключовими були швидкість і регулярність доставки. Зараз на першому місці безпека. Наразі людина на позицію часто заїхати не може — доставку здійснюють лише роботизовані комплекси.

— Що допомагає зберігати тверезість думок під час бойових дій?

— Думки про мою дружину. Вона нас зараз чує. Привіт їй!

— Чому ви вирішили доєднатися саме до полку «Рейд»?

— Я був підписником командира полку Євгена Карася в соцмережах. Мені імпонує його бачення та позиція. Коли почав формуватися «Рейд», я прийняв рішення приєднатися.

— Ви командували найрезультативнішим екіпажем нічних бомбардувальників. У чому секрет успіху?

— Тільки в людях. Наша армія тримається на людях. Які б засоби ти не мав, без класної команди нічого не досягнеш.

— Який виїзд був найбільш пам'ятним?

— Найбільше запам'яталася не бойова робота, а доставка гуманітарних вантажів піхоті. Людське життя — найважливіше. Коли хлопці сидять поруч із ворогом, а ти скидаєш їм п’ятикілограмову посилку з продуктами на 2–3 дні — це велика відповідальність. Найприємніше чути в рацію: «Плюс-плюс, пацани, посилка отримана».

— Чи не нівелювалася роль піхоти у війні дронів?

— У жодному разі. Піхотинець тримає на своїх плечах оборону, яка дозволяє дронщикам виконувати роботу та нищити ворога.

— Вас не тягне назад до бомбардувальників?

— Дуже тягне. Але думаю, що зараз на своєму місці я можу зробити більше.

— Яка ситуація із забезпеченням зараз? Чого не вистачає?

— На 90% усе добре. Щодо решти: є потреба у більшій кількості державних «Starlink», адже більшість підрозділів оплачують їх самостійно. Також гостро стоїть питання термінового ремонту автівок. За державні кошти це часто відбувається занадто довго, тому доводиться лагодити техніку власним коштом, щоб машина була на ходу вже завтра або зараз.

— Хто зараз краще забезпечений технічно: ми чи ворог?

— Ми впевнено рухаємося вперед. У певних елементах випереджаємо їх на 3–5 кроків, десь більше, десь менше.

— Чи досягнемо ми цілі у 50 тисяч знищених окупантів на місяць?

— Командувач Сил безпілотних систем доповідає, що лише дрони знищують близько 30 тисяч. Думаю, за кілька місяців ми вийдемо на ці цифри.

— Що має переосмислити суспільство для збереження незалежності?

 — Треба усвідомити: за Україну не треба вмирати, за неї треба вбивати. Питання мобілізації зараз критичне, але люди не дуже хочуть іти у військо добровільно.

— Як ви боретеся з негативом під час рекрутингу в «Рейд»?

— Кажу правду. У нашому підрозділі людина може обрати посаду відповідно до фаху: кухар, діловод, водій чи пілот. Якщо ти фахівець, тебе не відправлять штурмувати посадки з автоматом. У СБС інші завдання. Як каже мій побратим: «Забивати цвяхи мікроскопом ніхто не буде».

— Ваші побажання побратимам та посестрам?

— Тримаємося, перемога буде за нами. А ворог здохне.