Законодавче регулювання сфери національно-патріотичного виховання
Проблема виховання патріотизму, національної свідомості в українському суспільстві пов’язана з цілою низкою проблем, причинами яких є незадоволення розвитком політичних, економічних, соціальних сфер в нашій країні. На цьому ґрунті розвивається індиферентне ставлення до своєї країни, асоціювання її не із спадщиною предків, а державним утворенням. Суспільству необхідне розуміння, що означені аспекти соціально-політичного розвитку мінливі, а глибока шана традицій народу здавна ознака найкращих людських рис.
Олександр Антонюк: Національна свідомість стає одним із найважливіших показників не лише освіченості, але й вихованості, високої культури, цілісності особистості. Так російська агресія викликала хвилю патріотизму, яка сколихнула усю Україну, самоорганізація громадянського суспільства, відданість і героїзм пересічних українців, військовослужбовців, добровольців та волонтерів – стали одним із визначальних факторів, що дозволили зупинити агресора. У той же час, на початковому етапі мала прояв низка системних проблем у забезпеченні національної безпеки. Зокрема, під час прямого протистояння з противником певна частка особового складу силових структур виявилась неготовою до виконання своїх обов’язків щодо збройного захисту національного суверенітету і територіальної цілісності України і перейшла на бік агресора. Однією з причин такого стану справ стала відсутність у них належної особистої мотивації щодо виконання службових і громадянських обов’язків, зокрема брак патріотизму. Іншою проблемою є те, що в умовах збройної та інформаційної агресії Російської Федерації проти України, економічної кризи, а також відсутності єдиного духовного стрижня в системі виховної роботи в молодіжному середовищі, відбулася певна руйнація позитивного образу України як могутньої незалежної держави з унікальною культурною спадщиною. Як показують події крайніх років, забезпечення належним чином національного суверенітету та територіальної цілісності України потребує докорінного реформування вітчизняної системи виховання молоді і спрямування на становлення свідомих громадян і патріотів української свідомості. Нині проблема патріотичного виховання набуває особливого значення, оскільки від її вирішення багато в чому залежить майбутнє нашої країни.
Тож маю честь представити вам ініціатора даного проєкту, народного депутата України, голову підкомітету з питань національно-патріотичного виховання Василя Мокана.
Василь Мокан: Ідея реалізувати такий проєкт «Діалоги про НПВ (національно-патріотичне виховання)» виникла через те, що ця сфера, на мій погляд, є не просто важливою для нашої держави, а є стратегічно важливим елементом для нашої національної безпеки. Тому, наскільки вона сьогодні законодавчо регулюється і як реалізується державна політика у цій сфері, сьогодні ми поспілкуємося із заступницею міністра молоді та спорту України Мариною Попотенко.
Оскільки, відповідно во ваших посадових обов’язків, питання нпв і молодіжної політики безпосередньо входить до сфери вашої компетенцїї, цікаво було б дізнатися, що, у вашому особистому розумінні, є національно-патріотичне виховання, тому що, спілкуючись із різноманітними чиновниками, колегами-депутатами, держслужбовцями, я ловлю себе на думці, що у багатьох людей своє бачення цих понять, і , мені здається, що ми підходимо до того періоду, коли на законодавчому рівні потрібно дати відповідь, що таке патріотизм і національно-патріотичне виховання. Отже, що для вас означають ці поняття?
Марина Попотенко: Розпочати варто з законодавчої бази, яка розкриває суть і діяльність у сфері нпв. Насамперед це Конституція України, яка узаконює право кожного громадянина України на консолідацію і розвиток української нації, що закріплено 11статтею Конституції: «Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України». Власне, це та основа, з якої випливає ряд законодавчих актів, які вже є і які сприяють ідентифікації українського народу, серед них ряд законів, прийнятих ще 2015 році, зокрема, про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті. Як відомо, у нашому сучасному суспільстві дуже різні підходи до трактування подій ХХ століття, і тому чудово, що на рівні держави ми маємо законодавчо закріплене визнання борців за незалежність України у ХХ столітті. Також це закони про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного, нацистського тоталітарного режиму та заборону пропаганди їхньої символіки. Це дуже важливо, що ми усвідомлюємо, що Україні довелося пережити непростий період під час тоталітарного режиму і ми маємо відходити від цього і вибудовувати свою ідентичність і розвиток на більш глибоких історичних подіях. Ще один закон – про визнання пластового руху та особливості державної підтримки пластового і скаутського руху – це важливий закон, який забезпечує визнання історичного внеску пластового руху у громадянську освіту дітей та молоді, здобуття та становлення української державності та становлення засад державної політики щодо сприяння розвитку пластового та скаутського руху, який можна розглядати у якості гарної методики, що дозволяє ефективно працювати з найменшими дітьми. Достатньо важливим для нпв є закон про забезпечення функціонування української мови як державної, і, я впевнена, що кожен громадянин України має сприймати мову як генетичний код нації, як елемент ідентифікації народу. Окрім законів, є постанови ВР, які також закріплюють низку ініціатив, зокрема, щодо вшанування героїв АТО і вдосконалення нпв дітей та молоді. Наразі ми усвідомлюємо, що Україна перебуває в складних умовах, пов’язаних з військовими подіями на сході, а тому люди, які боронять кордони нашої держави, її територіальну цілісність, мають бути визнані у суспільстві, має бути запроваджений і скоординований цілий блок міжсекторальної роботи для того, щоб на рівні виховання дітей та молоді ми прищеплювали вшанування борців.
Василь Мокан: Але я хочу звернути увагу на те, що ви назвали низку чинних законів, які опосередковано регулюють сферу нпв, а безпосереднього законодавства у цій сфері на сьогодні немає. Є підписаний у 2019 році Президентом України Указ, який формує стратегію нпв, і у жовтні минулого року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №932 на затвердження плану дій щодо реалізації стратегії нпв на 2020 – 2025 роки. Це, фактично, ті базові документи, що регулюють сферу національно-патріотичного виховання, хоча, підкреслюю, окремого закону у цій сфері немає, і, на мій погляд, він повинен з’явитися у найближчій перспективі.
І все ж таки, щодо напрямків державної політики міністерства: як відбувається взаємодія міністерства з обласними адміністраціями, з іншими міністерствами? Справа в тім, що Міністерство молоді та спорту визначене як базове, тобто воно відповідає за сферу нпв, але це комплексна і сфера, і проблематика, і, відповідно, дуже велика кількість міністерств залучена до цього процесу, і хотілося б дізнатися, як ця взаємодія відбувається? Будь ласка.
Марина Попотенко: Ви абсолютно праві, що Указом Президента затверджена стратегія національно-патріотичного виховання, це, напевно, той перший візійний документ, який вказує, куди ми маємо рухатися, і основні складові даного документу - це громадянсько- патріотичне виховання, військово-патріотичне виховання і духовно – моральне виховання громадян України. І для того, щоб скоординувати взаємодію між відомствами і всіма міністерствами, які працюють за цими напрямами, створена міжвідомча комісія, до складу якої входять представники центральної виконавчої влади – Міністерство освіти, Міністерство оборони, Міністерство молоді та спорту, Міністерство культури, тобто ті центральні органи виконавчої влади, які дотичні до такої роботи, а це, фактично, вся держава. І для того щоб скоординовувати всю роботу у вертикалі взаємодії із обласними структурними підрозділами, створені координаційні ради на місцевих рівнях, і таких координаційних рад діє вже більше ста. Завдання цих рад - визначати проблеми у нпв на місцях, допомагати координації структурних підрозділів, що працюють у цьому напрямі, взаємодіяти з громадськими організаціями, які дуже активно долучаються до практичної роботи безпосередньо з молоддю і дітьми і проводять дуже багато виховних і військово-патріотичних заходів, багато історичних досліджень здійснюють і наукові установи. І, відповідно, для того щоб така робота була злагодженою, і створені координаційні ради як на обласному рівні, так і міжвідомча на державному. Також важливо, щоб взаємодія була підсилена ресурсами, бо для реалізації цієї роботи активного бажання недостатньо. І якщо на державному рівні сформовані стратегічні документи, прийнятий план дій, покликаний унормувати і удосконалити правову базу, синхронізувати дії між всіма виконавчими органами влади, то Міністерство зараз займається створенням державної програми, бо до цього часу не існувало єдиної державної програми з нпв. Є ще один дуже важливий момент – протягом попереднього року ми поводили публічні консультації з представниками областей, з представниками інститутів громадянського суспільства, з представниками центральних органів виконавчої влади, в результаті яких з’явилася концепція державної програми, і на основі скоординованого, обговореного підходу ми зараз напрацьовуємо державну програму. Для чого потрібна державна програма? По-перше, ми маємо державними документами затвердити пріорітетність даного напряму, який э основним, бо це є боєздатність нашої держави, це та основа держави, коли ми не втрачаємо власної ідентичності і забезпечуємо її розвиток. Наявність державної програми закріплює необхідність фінансового ресурсу, який розподіляється між усіма міністерствами і відомствами, що залучені до виконання цієї роботи.
Василь Мокан: Про державний ресурс і його використання ми поговоримо дещо пізніше. А зараз хотілося б, щоб ви детально розповіли про стратегію і план дій до стратегії нпв. Наступне питання стосується вашої безпосередньої участі у проєкті: вами був розроблений план дій щодо реалізації стратегії нпв , який налічує 33 пункти, усі ми називати не будемо, але – в чому суть плану дій, чим зараз займається держава у напрямку національно-патріотичне виховання?
Марина Попотенко: Як уже було сказано, у першу чергу необхідно вдосконалити законодавство, нормативно-правову базу щодо національно-патріотичного виховання. Тут має бути скоординована робота і Міністерства освіти, яке дещо змінить підходи і до навчального процесу, і до позашкільної роботи, акцентувати увагу на …. джура(?), який є одним із гарних інструментів у роботі з дітьми. Передбачається оновлення стандартів базової і профільної середньої освіти. Мають бути розроблені окремі програми, додаткові підручники, навчально-методичні посібники, якщо ми ведемо мову про проведення уроків Захисту України. Наступний пункт у програмі дій стосується військово-патріотичного виховання . Тут достатньо великий об’єм роботи покладається на Міністерство оборони у скоординованій співпраці із Міністерством внутрішніх справ, Міністерством освіти, Міністерством економіки і Міністерством молоді та спорту. Насамперед, передбачено розроблення нових стандартів військово-прикладних професій, створення міжшкільного ресурсного центру для забезпечення викладання уроків Захисту України, фактично, нового предмету, для якого необхідно вибудувати нову систему, єдині підходи, єдину методику роботи з дітьми і забезпечити кваліфікованим персоналом. До цього можуть бути залучені і викладачі військової справи, і наші герої, які виборюють незалежність України, і історики, і фахівці, що зможуть надати організаційно-методичну допомогу громадським організаціям, тому що, починаючи з 2014-2015 років було багато утворено громадських інституцій, які потребують співпраці з освітніми закладами, потребують додаткового досвіду у питаннях проведення освітньо-виховної роботи і військово-патріотичної роботу безпосередньо з дітьми. Важливим аспектом роботи у цьому напряму є сприяння впорядкуванню історичних пам’яток, чим має займатися і Міністерство культури і інформаційної політики, і відповідні департаменти при обласних адміністраціях. Достатньо важливою є координація просвітницької роботи. Коли під час проведення форуму «Україна-30» Президент оголосив про необхідність створення єдиного центру протидії пропаганді, то наше основне завдання у цьому напрямі – вчити людей аналізувати інформаційний простір.
Василь Мокан: Серед пунктів плану дій щодо стратегії національно-патріотичного виховання є і такі, що стосуються досліджень вашого Міністерства, зокрема, і соціологічних. Можете про це розповісти більш детально?
Марина Попотенко: Для ефективного розвитку даної галузі важливо зробити ґрунтовне соціологічне дослідження, над чим ми будемо працювати у цьому році і сподіваємося, що така робота буде постійною і оновлюватиметься не тільки на державному рівні, а в співпраці із обласними державними адміністраціями.
Василь Мокан: Зрештою, держава має знати актуальну статистику і рівень підтримки/непідтримки певних починань.
Марина Попотенко: Так, держава має розуміти, наскільки молоді люди, громадяни України готові захищати державу. У свою чергу, держава має розуміти, де робити акценти, коли працює з мовними питаннями, держава має розуміти, де робити акценти, коли ми налагоджуємо скоординовану взаємодію, бо одним із викликів нпв і є налагодження скоординованої роботи як на державному, так і на обласному рівнях. Ми починали свою програму з того, що існують різні погляди на національно-патріотичне виховання. У нас є спільна стратегія і ціннісні орієнтири – воля, гідність, самобутність, соборність, але вони мають стати надбанням кожної людини. І зараз ми маємо гарну нагоду і сприятливий історичний момент, коли можемо об’єднатися навколо цього питання. І робота в сфері нпв повинна допомогти визначити точки об’єднання нації. За достатньо великий період незалежності України, починаючи з 1991 року, ми затверджувати ті чи інші законодавчі аспекти, але, мені здається, що прийшов час створити цілісну систему національно-патріотичного виховання, яке має стати важливим елементом безпеки і обороноздатності держави, важливим інструментом єдності громадян, основою цієї системи мають стати демократичні і національні цінності, щоб не втрачати своєї ідентичності, розвиваючи демократію і ведучи міжнародний діалог.
Запроваджуючи процес нпв в суспільстві і напрацьовуючи законодавчу базу, варто дати чіткі визначення понять, запровадити єдину термінологію у сфері нпв, щоб робота відбувалася в одній системі координат.
Василь Мокан: Я так розумію, що це буде пакет законів, чи планується під одним документом зібрати усі аспекти і галузі діяльності?
Марина Попотенко: Ми вже маємо декілька пакетів законів для суспільного обговорення, в яких визначаються різні напрями діяльності, а підзаконні акти мають регулювати співпрацю і план дій усіх учасників діяльності, визначати їхні обов’язки, але мета, завдання, пріорітети і принципи національно-патріотичного виховання мають бути єдиними для усієї країни, що буде представлено в одному законі.
Василь Мокан: Марино Миколаївно, розкажіть про обсяги фінансування нпв, та напрямки діяльності, на які воно передбачено. А також як ГО і різні громадські обєднання беруть участь у конкурсах у сфері нпв?
Марина Попотенко: На державному рівні є низка механізмів підтримки статутів ГС і реалізації практичної роботи у сфері нпв. В цьому році, відповідно до державного бюджету, на діяльність у цій сфері виділено 17 млн гр., які розподілені наступним чином: 9 млн гр. – це кошти, які будуть розподілятися на конкурсних засадах між інститутами громадянського суспільства, тому ГО можуть подавати свої ініціативи, щоб проводити свою роботу з дітьми. Саме парашутно-десантна підготовка і є складовою нпв, а тому така організація може брати участь у конкурсі проєктів, де і може отримати фінансову підтримку для здійснення такої роботи. Конкурси проєктів запроваджуються і на обласному рівні, і на рівні місцевого самоврядування, де представники ГС можуть отримати фінансову підтримку на реалізацію ініціатив по роботі з дітьми та молоддю.
Наступний механізм пов'язаний із формуванням виконавчого плану роботи Міністерства молоді та спорту, де передбачається набуття та покращення навичок роботи у сфері нпв, тут ми співпрацюємо із Міністерство освіти і науки, підвищуємо компетентності у сфері національно-патріотичного виховання, і найбільший об’єм ресурсів передбачений саме на навчання і розвиток центрів нпв, яких сьогодні існує більше 100 різного рівня підпорядкування і спрямованості: це і центри позашкільної освіти, підпорядковані різним галузям Міністерства молоді та спорту. Хотілося б, щоб таких осередків ставало більше, і ми маємо подбати про підготовку кадрів для них.
Василь Мокан: Отже, якщо давати просту відповідь, то громадська організація може отримати кошти лише на конкурсній основі, бо, за нашим законодавством, держава не фінансує ГО із бюджету. Що ж стосується спонсорства і меценатства, то варто подякувати тим небайдужим, які повсякчас долучаються до цієї роботи і надають фінансову підтримку.
Марина Попотенко: Що стосується початкової військової підготовки, то, як ми уже говорили, це один із викликів, які нам терміново потрібно вирішувати. Більшість систем, які існували і існують зараз у різних країнах, не були вигадані, а переймалися, і головне – це наповнення цих систем змістом, для нас – це утвердження української ідентичності і розвиток держави.
Василь Мокан: У підсумку варто зазначити, що під час сьогоднішнього обговорення ми дійшли такого висновку: актуальним видається необхідність розробки і прийняття комплексного законопроєкту, який би регулював сферу національно-патріотичного виховання і дав відповідь і єдине розуміння, що таке нпв і став обєднавчим чинником для всіх українців, а головне – визначив, як найбільш ефективно має реалізовуватись політика держави у сфері нпв. І маю анонсувати, що таку роботу на рівні підкомітету з нпв ми розпочинаємо, буде створена робоча група з представників центральних органів влади, різних міністерств, громадського сектору, але нам дуже важливий зворотній зв'язок, шановні громадяни України, наші контакти є у соціальних мережах, пишіть, дзвоніть, всі аргументи і раціональні думки будуть братися до відома, аналізуватися і ставати основою закону, який буде регулювати національно-патріотичне виховання.
Фото: ОТУ «Північ» і Олександр Антонюк
