Законодавчі зміни в оборонній сфері

Законодавчі зміни в оборонній сфері

Про останні законодавчі зміни в оборонній сфері в ефірі передачі Юридичний вісник розповіла юристка громадської організації Юридична сотня Вікторія.

 

 

 

 

 

 

Наталія Шмарко: Ще 14 квітня на пленарному засіданні Верховна Рада України ухвалила Закон про внесення змін до Закону України «Про розвідку», яким удосконалено правові та організаційні засади розвідувального органу Міністерства оборони України, а також суттєво посилено спроможності з виконання покладених на розвідників завдань. Розкажіть детальніше про ухвалений закон?

Вікторія Фацієвич: Насправді цей закон не є настільки комплексним, як це описано в пояснювальній записці, адже він містить лише одну зміну. Раніше співробітниками розвідувальних органів могли бути лише громадяни України, а згідно з цим законопроєктом приймати на військову службу до розвідки Міноборони можна осіб без громадянства та іноземців. Зауважу, що така можливість у них буде лише до 1 травня 2023 року. ГНЕУ зауважували, що проєкт потрібно узгодити із Законом України «Про державну таємницю», де йдеться, що доступ до такої таємниці іноземці та особи без громадянства можуть отримати лише у виняткових випадках і на підставі міжнародних договорів або письмового розпорядження Президента України. У зв’язку з цим варто зазначити, що розвідувальна діяльність часто може бути пов’язана саме з доступ до держтаємниці, проте це не було враховано парламентом. 14 квітня Верховна Рада ухвалила цей закон, після чого він переданий Президенту України і поки ще не підписаний.

Наталія Шмарко: Чи відбулися наразі якісь законодавчі зміни щодо виплат військовослужбовцям?

Вікторія Фацієвич: Крім основного грошового забезпечення, яке залежить від тарифних розрядів, коефіцієнтів, посадових окладів, надбавок і так далі, військовослужбовці також можуть отримати додаткову винагороду у розмірі 30 тисяч гривень, а коли вони безпосередньо залучаються до бойових дій, то такий розмір підвищується до 100 тисяч гривень за місяць, але пропорційно до участі у бойових діях. Тобто якщо військовослужбовець залучається на передову не повний місяць, то виплата буде менше, ніж 100 тисяч гривень. На таку винагороду мають право не лише представники ЗСУ, а й СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Нацгвардії та Прикордонної служби. Також винагороду можуть отримати строковики, військові прокурори Генпрокуратури, ДСНС, поліцейські та інші. Гроші виплачуються на підставі наказів командирів та начальників. Загалом питання регулюється постановою уряду від 28 лютого 2022 року №168, але застосовується з 24 лютого. До того ж на початку квітня до цієї постанови були внесені зміни, якими уряд уточнив, що 100 тисяч гривень повинні також виплачуватися і пораненим, які дістали контузію, травму, каліцтво під час участі у бойових діях і наразі перебувають на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров’я, зокрема за кордоном. Також ця виплата повинна розраховуватися з урахуванням часу переміщення. Тобто якщо особа здійснює переміщення з місця постійної дислокації військової частини чи з передової до закладу охорони здоров’я і на це йде кілька днів, то вони повинні враховуватися під час обрахунку розміру винагороди.

Така винагорода повинна виплачуватися особам, які перебувають у відпустці для лікування, саме на підставі висновків ВЛК. До цього списку також віднесено полонених (тих, які не здалися в полон добровільно), заручників, інтернованих у нейтральні держави, безвісти відсутніх та загиблих внаслідок отриманих поранень чи травм. У такому разі виплата здійснюється за весь місяць, в якому особа померла. Виплата надійде на рахунок, на який перераховувалося грошове забезпечення військовослужбовцю, і вже потім її зможуть отримати члени сімей загиблих.

Крім того, військовослужбовці можуть також отримати винагороду за знищену техніку ворога. Така винагорода розраховується на підрозділ, і вже потім на підставі рішення командира розподіляється між військовослужбовцями, які брали участь у знищені техніки, залежно від особистого внеску. Виплата здійснюється відповідно до чинного наказу Міністерства оборони №340. Варто зазначити, що наказ був затверджений задовго до війни – 18 вересня 2020 року. Він визначає розміри за кожен знищений об’єкт і вказує, що виплату можна отримати у разі участі у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення нацбезпеки і оборони в Донецькій та Луганській області та в інших заходах в умовах особливого періоду. Зараз воєнний стан, але він не скасовує особливого періоду. Наказ чинний, змін до нього внесено не було, а отже військовослужбовці повинні отримувати винагороду за знищену техніку додатково до грошового забезпечення.

Також варто звернути увагу, що якщо до вступу на службу за контрактом чи мобілізацією військовослужбовці працювали на цивільній роботі, то на них поширюється стаття 119 Кодексу законів про працю України, а отже за ними зберігається місце роботи, посада і ще повинна виплачуватися середня заробітна плата.

Отже, військовослужбовці, окрім грошового забезпечення, мають право на додаткову винагороду в розмірі 30 тисяч. Якщо залучаються безпосередньо до участі в бойових діях, така винагорода збільшується до 100 тисяч. Також армійці можуть отримати винагороду за знищену техніку ворога. І якщо до вступу на службу вони працювали на цивільній роботі, то за ними також зберігається середній заробіток, який має виплачуватися паралельно з грошовим забезпеченням.