"Заради бізнесу я кинув університет, залишив у минилому те, що мені не подобалось," - засновник "Кіборг Масажу"
Сьогодні в гостях у Андрія Козінчука - Дмитро Крикун, псевдо "Амур", засновник бізнесу "Кіборг Масаж".
- Як ти потрапив на фронт?
Як і більшість - з почуття обов'язку. Я потрапив у 2014 роців 95-ту бригаду.
- Коли ти потрапив на війну - чи давав собі обіцянки? Наприклад, якщо виживу - посаджу дерево чи заспіваю пісню "Аква Віти" "А тепер усе інакше"?
Обіцянки були різні. Змінитись і так далі. особливо, коли ти на 70% впевнений, що не поверненшся, ти обіцяєш все, що завгодно, аби тих 30% переважили.
Після бойових дій я довго вирішував - лишитись чи повернутись. Сидів у тому селі і вирішував. І щодня дистанція між думками збільшувалась.
Я дуже мало подорожував країною. Все почалось з підтримки рідних. Почав подорожувати, мене витягували з того стану. Карпати надихнули на життя. Потім почав шукати роботу. Зустрів знайому, після того, як 5 раз змінив професію. Вона спитала, чому у мене така кисла міна. Кажу, нічого не можу знайти, а бухати не хочеться. Вона спитала, про що я мріяв у дитинстві. Я згадав, що мені було цікаво займатись масажем. Людське тіло мене вабило, але ніколи серйозно цим не займався.
- Я ніколи не був у Дмитра на масажі, але посилав туди своїх агентів (переважно дівчат). Вони всі пищали від радості, наскільки це круто. Я шукав негативні відгуки, але нічого не знайшов.
Як зробити з нуля, без грошей, без спеціальної освіти бізнес?
Грошей не було взагалі, хіба на картці трохи, все витягли подорожі. Я вирішив займатись цим бізнесом, коли вже відвідував курси. Ділився думками з друзями. Мене питають: так а в чому проблема? Роби! І я зрозумів, що проблеми ніякої немає! До війни були люди, які відмовляли від професій. У кожного є друзі, які вважають, що вони розумніші за інших і постійно щось радять. Траплялись і у мене такі люди. А тут, в процесі розмови знайома згадала, що у неї є знайомий мануальний терапевт, ми поспілкувались, він дав мені поради, вчив. Їздив до нього двічі на тиждень. Але острах був, бо це робота зі здоров'ям людини насамперед. Згодом я натрапив на безкоштовні курси від Центру зайнятості ветеранів АТО. У перший день на цих курсах, коли дали торкнутись до живої людини дали попрактикуватись я зрозумів, що це моє і я цим маю займатись. На той момент я вчивсяв КПІ, але забрав документи, бо це мені не потрібно!
- Серйозно? З кращого технічного ВУЗу?
Так. Були люди, які казали, що це унікальний шанс, не треба кидати, але я прийняв рішення залишити те, що мені не подобається.
- Шановні ветерани, якщо у вас немає вищої освіти, то перед тим, як кричати "зрада" - поступіть і отримайте її. Військові з посвідченням УБД мають право на безкоштовну освіту. Але поступайте туди, де ви справді будете навчатись, де ви будете на своєму місці.
Якщо ви прийшли в кіно і взяли попкорну, а через півгодини зрозуміли, що фільм - лайно і його неможливо дивитись, вставайте і йдіть! А це мислення, мовляв, та досиджу вже до кінця, бо 70 гривень заплатив за квиток і 40 гривень за попкорн - це неправильно. Абсолютно те саме з роботою. Йдіть з місця, де ви страждаєте. Приймайте рішення, не мучте себе і йдіть за мрією.
- Скільки часу існує твій бізнес?
Півтора роки. після відкриття ішли всі, хто потребував масажу, а також ті, хто просто хотів підтримати бізнес. А зараз звертаються тільки за допомогою. Весь рік - це досвід. Є повністю забиті тижні, а є великі вікна у графіку.
Коли я зрозумів, що буду цим займатись, почав шукати устаткування. Придбав стіл. Практикувався багато, не тільки на курсах. Вдома, зі столом, тренувався на всіх друзях і знайомих. Потім зв'явились перші клієнти. Коли я вже повернув гроші за стіл, зрозумів, що маю оптимізувати час. Почав шукати приміщення, бо з столом у маршрутці не поїздиш, а з таксі - не заробиш. підвернулось приміщення на Подолі, Турівська, 31.
І тут мені підвернувся проект "Передай іншому". Суть проекту в тому, що ветеранові дають певну суму, а потім він її віддає, коли розкручує бізнес. Найбільше переживань було у перший місяць, коли треба було платити оренду і податки, чи вистачить. Через півроку заспокоївся, бо все вийшло.
Все залежить від мотивації і професіоналізму.
- Хто робить масаж тобі?
Це пані Марина. Вона має свій бізнес, роботу тощо. З початком війни вона вирішила чимось допомогти військовим. Вона пройшла курси масажу і безкоштовно допомагає бійцям. У нас бартер - я роблю масаж їй, а вона - мені.
- Хто твій клієнт?
Більшість клієнток - жінки, 95%. 5% - чоловіки, 3% - ветерани. Люди в середньому від 25 до 60. Найбільший запит - медичний, проблеми зі спиною.
Слідкуйте у зручному форматі! Ми у соціальних мережах:
facebook.com/armyuaFM
t.me/armyfm_channel
twitter.com/Armia_fm
instagram.com/armyfm
soundcloud.com/armyfm
