Засновник «Сучасної школи англійської мови» в програмі Після фронту
Два колишні десантники 95 ОДШБр започаткували школу англійської мови, в якій ввели уроки інтенсивного вивчення мови та змушують заговорити з будь-яким запасом слів. У програмі «Після фронту» Олег Кулаков – засновник і викладач «Сучасної школи англійської мови» – розповів про англійську в армії, повсякденному житті та що ж таке «стресова англійська».
Дар’я Бура: Олег, розкажіть, чи ваше життя було пов’язане з армією до війни?
Олег Кулаков: Я кадровий військовий – все моє життя було пов’язане зі службою. Я служив в 95 бригаді. Мені зараз значно складніше стати цивільною особою, ніж деяким хлопцям, які повернулися з військ. Раніше в мене цивільного життя як такого не було…
Дар’я Бура: Десантник – це ж таке покликання…
Олег Кулаков: Так. Це покликання, яке формувалося на вагомих традиціях. Але зараз настали такі часи, що ці традиції певним чином переглядаються.
Дар’я Бура: Зі створенням школи англійської мови, ви намагаєтесь стати цивільним?
Олег Кулаков: На службі англійська мова була дуже потрібна, допомагала і була одним з професійних чинників. Тому і виникла така ідея – застосувати те з військового життя, що можна застосувати в цивільному житті. Певний час в нашій армії була і є зараз велика програма співробітництва з НАТО, яка називається «Partnership for Peace» («Партнерство заради миру») і в межах цієї програми було достатньо широко впроваджено стандарти НАТО для певних підрозділів української армії. Наші військові приймали багато участі у міжнародних навчаннях. Разом з бойовою підготовкою відбувалася і мовна підготовка. Певна частина цієї підготовки проводилася в підрозділах, після чого військовослужбовці направлялися на курси, вони вивчали там мову. Вони мали досягнути такого рівня знання мови, щоб розуміти накази англійською мовою, певні військові упорядкування, інструкції і це все відповідно до стандартів НАТО. Це задовго до війни відбувалося.
Дар’я Бура: А як у вас з англійською мовою складалося? Ви її вивчали спеціально?
Олег Кулаков: Я в школі і інституті вивчав дві іноземні мови – англійську і німецьку. У військовому інституті я отримав вже диплом військового перекладача. В подальшому я тільки вдосконалював знання мови. До досконалого опанування мови призвели саме військові відрядження. Я був на багатьох курсах у багатьох країнах, близько одного року провів у США. Служба дала мені таку змогу – опанувати мову.
Дар’я Бура: А зараз ви слідкуєте як відбувається розвиток англійської мови у військах?
Олег Кулаков: Зараз значно посилили вивчення англійської мови. Раніше, якщо сержантів, солдатів відправляли на проходження мовних курсів на 4 місяці і після цього ставили галочку – мовляв, вивчив, зараз відбуваються повторні курси, закріплення.
Дар’я Бура: Як виникла іде створення саме такої школи. Чи були у вас задатки до ведення бізнесу?
Олег Кулаков: Які задатки – я з 17 років у військах. Звичайно, не було, напевно, їх і зараз не так багато. Для мене ця школа – це більше шлях стати цивільним. Але, це, звичайно, бізнес, адже потребує фінансового вкладення і хочеться з нього заробляти. Поряд з тим, в нас закладена велика соціальна складова. Наприклад, у нас є програма, де ветерани і волонтери грають п’єси англійською мовою. Ми цих ветеранів і волонтерів навчали англійській мові. За підтримки Центру соціального служіння Elеos, посольства Великобританії в Україні.
Дар’я Бура: Ви зі своїм напарником Ігором Касьяном, який також служив в 95 бригаді, разом вигадали створити цю школу. Якими були ваші перші кроки?
Олег Кулаков: Спочатку ми створили бізнес-план, з якого виходило, що нам треба 4 тисячі доларів. Таких грошей в нас не було і так подумали – давай, може, самі це все робити, шукати. Головне було – знайти приміщення. Ми ходили і питали у всіх, хто міг нам надати приміщення. Спочатку це все стартувало на рівні підтримки. Ми не могли спочатку собі дозволити винайняти за 5-7 тисяч гривень приміщення. Був варіант, який ми знайшли, але його довелося пошукати. Тобто, варіанти є, якщо їх шукати. Найголовніше – не відступати від ідеї.
Дар’я Бура: Ті, хто хоче щось створити, каже, що головне – гроші. Ті, хто вже щось створив, кажуть, що головне – ідея і команда. Крім вас з Ігором, хто ще був в команді?
Олег Кулаков: Нас було троє. Третій наш член команди – Ольга. Вона викладач з великим стажем. Вона брала участь у волонтерському русі, ми її запросили в свою команду і вона погодилася.
Дар’я Бура: Я так розумію, що Ольга, як викладач, ще й допомогла професійно скласти навчальну програму – це ж також важливо.
Олег Кулаков: В нас не одна ж програма. Програма підбирається у відповідності до того, хто приходить, що він хоче. В основному, люди приходять з рівнем Beginer і хочуть вчити мову. Але приходять різні рівні. Ми тестуємо людину, щоб побачити її рівень володіння мови – розмовний, граматичний.
Дар’я Бура: Щоб знати мову, потрібно знати і граматику, і мати хороший розмовний рівень?
Олег Кулаков: Ні, дивлячись для чого вам ця мова в житті. Є певні рівні знання. Знати, щоб спілкуватися – спілкуватися з ким? З менеджментом турецьких готелів, в які ви літаєте, з бізнес-партнерами, які літають до вас (вони до нас прилітають і можуть дати знижку, що ви чогось можете не знати в мові), але якщо ви летите з діловими ідеями в інші країни – вам потрібно досконаліше знати мову. І є ще такий рівень, як читання періодичної літератури. Я коли вперше полетів за кордон, хоча був кращим на курсі, вважав, що добре знаю мову, коли вийшов з літака в Амстердамі, в мене все в голові вимкнулося. Оце був перший рівень. У нас в школі є програма інтенсивну. Вона спрямована не на те, щоб людина досконало вивчала граматику, побудову англійських речень. Вона спрямована на те, щоб людина почала говорити тими мовними засобами, які вже в неї є. От, знає вона певну кількість слів, всі знають, адже мови перемішуються, англійська дуже проникає в нашу мову, - інтенсив – це поштовх для людини в певному мовному середовищі виконати «лінгвістичне завдання». Наприклад, - використати всі слова, які вже є у вашому словниковому запасі, аби визначитися в аеропорту. Багато хто мовчить, в ступорі.
Дар’я Бура: Поясніть детальніше про курс інтенсиву.
Олег Кулаков: У нас є різні завдання, які проводяться в різних місцях, де потрібно говорити англійською, не видаючи того, що розумієш українську чи російську. Протягом цього інтенсивну виявилося, що в багатьох публічних місцях Києва працівники не знають англійської мови. У нас є урок, який називається «Troubles», коли людина бігає по місту з картками і намагається вирішити «проблеми» які можуть виникнути за кордоном: поміняти валюту, купити квиток, купити марку, подзвонити з телефону. Єдине, що можна відмітити – аптеки, там розуміють добре і добре спілкуються англійською. Я починаю навіть думати, що найкраще становище з англійською мовою в армії.
Дар’я Бура: Саме цей інтенсив у вас називається «стресова англійська»?
Олег Кулаков: Так. Коли людина перебуває в стресі, вона певним чином активізує свої внутрішні ресурси. В кожного є достатньо засобів, щоб говорити іноземною мовою.
Дар’я Бура: Окрім інтенсивну, що ще є?
Олег Кулаков: Достатньо курсів, у залежності від рівнів знання мови. Як правило, студенти завершують той курс, на який прийшли. Рівень приблизно проходять за 4 місяці. Але ми маємо на мені включати моменти «інтенсивну». Коли ти набув певного рівні, щоб його не знижувати, варто його підтримувати.
