«Журналіст майбутнього – це репортер з уміннями аналітика», - начальник кафедри журналістики Олексій Позняков
До Дня журналіста на Армія FM завітали представники Військового інституту Національного університету імені Т. Шевченка. Про військову журналістику, особливості навчання та професійні стандарти в ефірі передачі «Мілітарі навігатор» розповіли - начальник кафедри військової журналістики Олексій Позняков та курсанти Валерія Подкіч та Валерія Кротченко.
Цієї неділі своє професійне свято відзначатимуть працівники засобів масової інформації в Україні. Їхня чесна та самовіддана робота особливо потрібна в умовах воєнних конфліктів. А з огляду на те, що нашу державу досі знекровлює вороже налаштований сусід і воєнний конфлікт у східних областях не вщухає, робота представників військових ЗМІ вкрай важлива.
Ірина Зінчук: Розкажіть, чому обрали своїм фахом саме військову журналістику і що це свято символізує саме для вас?
Валерія Подкіч: Для мене журналістика – це спосіб життя, який передбачає спілкування з новими людьми, постійні пошуки інформації. А військову журналістику обрала, бо розуміла, що не можу стояти осторонь, коли в країні точиться війна.
Валерія Кротченко: Я родом із Донбасу. І можу сказати, що у чотирнадцятому році найбільше, чого бракувало, - це інформації. До останнього було важко зрозуміти, що відбувається. Як і Валерія, я вирішила, що потрібно щось робити в цьому напрямі, почала цікавитись військовими спеціальностями і врешті обрала військову журналістику. Про свій вибір жодного разу не пошкодувала.
Олексій Позняков: У нас навчається близько 50 курсантів, більшість з яких дівчата, якими ми пишаємось. А щодо мого вибору. Я з дитинства любив читати, і з часом з’явилось бажання передавати описане, а ще мені дуже подобалось море. І коли я дізнався про тоді ще єдину морську роту у Львові, то зробив свій вибір. Адже журналістика, як і море, - стихія, але вже творча. Ми, військові журналісти, завжди почувалися частиною єдиної великої журналістської сім’ї. І так ми виховуємо наших курсантів.
Ірина Зінчук: Цікаво, що в США журналістика вважається більше чоловічою професією. Там 70% працівників газет – чоловіки, а в Україні 80% журналісток. Олексію, як керівник журналістської кафедри, на що найбільше звертаєте увагу при навчанні курсантів?
Олексій Позняков: Кафедра була створена в 2015 році, я її очолив в 2017-му. Ми намагаємось бути в тренді сучасної журналістики, намагаємось виховати наших курсантів і військовими журналістами, і офіцерами, і громадянами. Журналістика стрімко розвивається, багато є різних технологічних запозичень. Відповідно кажемо про універсальний журналізм, про конверентну журналістику, але стара добра класика теж залишається. І я дуже вдячний військовим медіа за допомогу, адже підготувати фахівця без практики дуже важко. Наші курсанти також беруть участь у багатьох міжнародних освітніх програмах, зокрема «Еразмус +». Також наші навчанці створили досить успішний проєкт - Центр протидії дезінформації ІРМ.
Ірина Зінчук: Дівчата, розкажіть про своє навчання у військовому виші. Які ваші улюблені предмети, а які подобаються не дуже?
Валерія Подкіч: Не скажу, що фізичні навантаження серед моїх улюблених предметів. Великою перевагою нашого інституту вважаю те, що ми можемо навчатись не лише як військові журналісти, а й здобувати знання в цивільному корпусі інституту журналістики. Це дуже цікаво. А улюблений предмет - радіожурналістика.
Валерія Кротченко: Я хочу реалізувати себе в телевиробництві. Хочу зазначити, що в цивільному корпусі інституту журналістики ми отримали дуже багато знань, але те, що ми вчимо у Військовому інституті, є основою. Як користуватися камерою, ми дізналися в цивільному корпусі, але на парах у Військовому інституті велику увагу приділяють деталям, адже у військах є багато секретної інформації, яку не можна висвітлювати.
Олексій Позняков: Хочу додати, що за підтримки вітчизняних відомств та іноземних колег ми створили власну сучасну телерадіостудію, де курсанти вже можуть створювати повноцінний медіаконтент.
Ірина Зінчук: Акцент у підготовці журналістів зараз саме на виробництві телерадіопродукції чи також на написанні статей для друкованих ЗМІ?
Олексій Позняков: Серцевиною нашої професії все ж залишається робота із текстом. Де б журналіст не був, він повинен вміти працювати з текстом.
Ірина Зінчук: Війна в Україні триває, чи доводиться у зв’язку із цим змінювати навчальні програми та підходи до висвітлення інформації?
Олексій Позняков: Ми відпрацювали новий професійний стандарт підготовки фахівця тактичного рівня, офіцера за спеціалізацією «військова журналістика» з урахуванням досвіду висвітлення інформації з району проведення операції Об’єднаних сил. Також ми проводимо курси з підвищення кваліфікації для офіцерів, які служать у військових медіа, пресофіцерів, фахівців зі зав’язків з громадськістю. І звичайно, з огляду на гібридну війну і сучасні загрози, намагаємось здійснювати певні наукові дослідження, щоб потім реалізувати це в навчальних програмах.
Ірина Зінчук: Що порадите юнакам та дівчатам, які готуються вступати до Військового інституту і вивчати саме журналістику?
Олексій Позняков: Треба розуміти, що ти будеш військовою людиною, виконуватимеш вимоги статуту, накази. Ми велику увагу приділяємо особистісним якостям. Багато важить і моральна готовність, стійкість та бажання.
Ірина Зінчук: Якою ви бачите надалі розвиток військової журналістики і який він – журналіст майбутнього?
Олексій Позняков: Він має поєднувати різні журналістські спеціалізації, бути технологічно обізнаним, знати англійську мову. Журналіст майбутнього – це репортер з уміннями аналітика, який має постійно навчатися. Епоха блогерства, безумовно, матиме розвиток, але повернення до якісної журналістики, журналістики фактів, аналітики повинно бути. Тому всі знання, вміння і навички ми якраз врахували у професійному стандарті.
