Зрадник з Криму пішов воювати за 2 млн рублів, а через 3 дні потрапив у полон: деталі історії

У прифронтовому Краматорську залишається вкрай небезпечно: російські війська продовжують бити по місту керованими авіабомбами, артилерією, реактивними системами та дронами, зокрема FPV на оптоволокні. Про безпекову ситуацію на Донбасі в ефірі Армія FM розповів наш колега, військовий журналіст Павло Шамшин, який перебуває у Краматорську. Він також розповів про ситуацію в Костянтинівці, Дружківці та Олексієво-Дружківці, а також про історію українця з окупованого Криму, який вступив до російської армії, потрапив на фронт і вже через три дні опинився в українському полоні.

— Павле, почнімо із ситуації в самому Краматорську. Російський начальник Генштабу Валерій Герасимов заявив, що окупанти нібито вже ведуть бої на території Краматорського аеродрому. Чи відповідає це дійсності?

Павло Шамшин: Краматорський аеродром справді розташований неподалік від крайніх будинків міста. Але коли ми маємо справу з росіянами, треба розуміти одну просту річ: росіяни завжди брешуть. Якщо вони не брешуть, то маніпулюють. А якщо не брешуть і не маніпулюють — треба перевірити, чи той росіянин живий. Хочу сказати одне: окупантів ні в Краматорську, ні на території аеродрому немає і, в принципі, їх там і не було. Це мені нагадує ситуацію з Куп'янськом, коли вони заявляли, що повністю захопили місто, але після блискучої операції Сил оборони — Куп'янськ повернувся під український контроль. Ще раз повторю — росіяни брехуни і маніпулятори.

— А що зараз відбувається безпосередньо в Краматорську?

Павло Шамшин: На жаль, безпекова ситуація в самому Краматорську кращою не стає. Інтенсивні обстріли продовжуються. Це керовані авіабомби, реактивні системи залпового вогню і дрони. Дуже багато дронів, і, напевно, в першу чергу це дрони на оптоволокні. Вони особливо небезпечні, адже проти них засоби радіоелектронної боротьби безсилі — зв'язок відбувається по оптоволоконному кабелю. Росіяни б'ють по житловій забудові, дронами палять автомобілі — не лише військові пікапи чи позашляховики, а й звичайні цивільні машини. Кілька днів тому був черговий шалений обстріл КАБами: постраждали 11 людей, серед них двомісячне немовля. Всім постраждалим надали допомогу і зараз вони перебувають в лікарні.  Я хочу ще раз звернутися до мешканців Донбасу і до людей, які зараз перебувають не на Донбасі, але мають там родичів: будь ласка, евакуюйтеся звідти. Чим швидше ви звідти виїдете, тим швидше будете в безпеці. У Краматорську, як і в Слов'янську, зараз вкрай небезпечно. Росіяни чинять терор і б'ють не лише по Краматорську, а по всій агломерації. Наприклад, у селі Малотаранівка внаслідок обстрілу загинула людина.

— Яка зараз ситуація у Дружківці, Олексієво-Дружківці та Костянтинівці?

Павло Шамшин: Костянтинівка справді є одним із найважчих напрямків на всьому фронті. Там щодня відбуваються штурмові дії. Безпосередньо в Костянтинівці окупанти намагаються проникати в міську забудову. Тактика незмінна — малі піхотні групи, переважно вночі. Щодо Олексієво-Дружківки, росіяни намагаються обходити як саму Костянтинівку, так і Олексієво-Дружківку з флангів. Але ситуація в Костянтинівці складніша, проте треба розуміти: ні Костянтинівку, ні тим більше Олексієво-Дружківку окупанти не взяли. Водночас там вкрай небезпечно і дуже висока інтенсивність обстрілів. Це дрони, КАБи, важка артилерія та реактивні системи залпового вогню. Обстановка пекельна — саме так її характеризують військові, які безпосередньо перебувають на позиціях. Днями воїни 36-ї окремої бригади морської піхоти в районі Костянтинівки, біля так званих дач, взяли в полон російського окупанта. Його звати Максим Басалаєв, йому 40 років. Він народився в Запоріжжі, ще дитиною переїхав із батьками до Криму, де і виріс. Цікаво, що це фактично громадянин України з окупованого Криму, який пішов воювати проти власної країни.

— Йому за це заплатили?

Павло Шамшин: За його словами, до російської армії він пішов, щоб допомогти своїй багатодітній сім'ї. За зраду Батьківщини він отримав від російської держави 2 мільйони 200 тисяч рублів. Його історія класична, я б навіть сказав, що банальна. Після переїзду в Крим, він там навчався в українській школі, закінчив 9 класів, а потім працював на тимчасових роботах. Він зловживав алкоголем, або як він сам це називає — синячив. Певно, що він ненавидів Україну і звинувачував її, що це держава винна, що він такий невдаха. Закінчилось це тим, що він отримав російський паспорт, кілька місяців тому підписав контракт, після недовгого навчання його відправили до мотоштурмової групи і далі вперед на м'ясний штурм. Далі — район Бахмута, околиці Костянтинівки, і наказ іти вперед. Йому вдалося дійти до району так званих дач, де він зустрівся з українськими дронами. Як сам розповів, цю зустріч він не забуде ніколи.

Максим Басалаєв, полонений російський військовий: За дачами вже був лісок, і нас там помітили дрони. Вони нас почали розбирати, мій напарник побіг в одну сторону, а я в іншу. Потім мене контузило і я вже нічого не розумів. Українські військові добре працюють, злагоджено і красиво, я сам у цьому переконався. Проти них нам жодні РЕБи не допоможуть. Проти них краще не лізти, бо нічого не допомагає.

— Як він потрапив у полон?

Павло Шамшин: Йому справді пощастило. Після контузії він кудись брів і вийшов прямо на позицію воїнів 36-ї бригади морської піхоти. Вони його не ліквідували, а взяли в полон.

Максим Басалаєв, полонений російський військовий: Мені спочатку в ноги попереджувальні постріли зробили, вгору, кричали: лежати, руки за голову. Я підкорився. Хлопці мене зв'язали, завели, опитали. Дякую хлопцям із 36-ї бригади за те, що вони врятували мені життя. Вони добре до мене ставилися, годували, не ображали, не били.

— Фактично можна сказати, що він потрапив на «курорт».

Павло Шамшин: Так, і порівняйте, як росіяни ставляться до наших полонених. Я в такі моменти згадую фото, в якому стані наші воїни повертаються з російського полону. Мабуть, цим ми і відрізняємось, бо ми українці — гумання нація, на відміну від російських нелюдів, які прийшли на нашу землю чинити терор і геноцид.

— Скільки часу цей окупант загалом пробув на передовій? І як в російській армії ставляться до таких зрадників, як він?

Павло Шамшин: Зрадників ніде не люблять і ставлення до них відповідне, це постійне приниження і фізичне знущання. А на передовій він пробув недовго — всього 3 дні. Але за ці 3 дні він набрався стількох вражень, що вистачить, напевно, на ціле життя. Дорогою до лінії бойового зіткнення він бачив гори російських трупів. Те, що його постійно переслідувало і що він згадував під час розмови з нами — це постійний трупний запах. Росіян женуть у м'ясні штурми, і на відкритих ділянках місцевості вони потрапляють під удари українських дронів. Як він каже, і як загалом говорять багато росіян, які потрапляють у полон, жодного патрона він навіть не встиг випустити. Також цей Максим звернувся до людей на окупованих територіях, які ще в роздумах, чи підписувати контракт з російською армією.

Максим Басалаєв: Люди з окупованих територій, якщо захочете йти за контрактом або якось іще проти України — краще не раджу вам. Це дуже погано і дуже страшно. Страшніше за пекло я ще не бачив. Я це зрозумів, коли все це побачив і дізнався. Люди тут добродушні, ставляться добре. Але на війну краще не потрапляти нікому.

Павло Шамшин: Хочу додати, що історію цього Максима ви зможете побачити в Instagram Армія FM.