Звільнення Пісок
4 липня 2014 року воїни 93-ої ОМБр спільно з силами батальйонів "Дніпро-1", ДУК "Правий сектор", "Донбас" і "Шахтарськ" звільнили селище Піски. що у передмісті окупованого російськими терористами Донецька. Визволення селища мало і має велике стратегічне значення: під контролем наших сил опинилась траса Дніпропетровськ-Донецьк; створено головний шлях постачання боєприпасів, спорядження, всього необхідного для воїнів Донецького аеропорту. Цим же шляхом евакуювали поранених, вивозили загиблих, проводили ротації.
Як усе відбувалося дивіться у розмові з учасником тих подій Русланом Варламом, офіцером 93-ої ОМБр.
Заходили на Піски 24 липня. Мали висунутися на самий край, закріпитися. Заїхали на аеропорт 23 липня. Вже тоді всі розуміли, купи потрапили. Нас провели до підвалу. Ми заїхали туди перебазуватися на ніч. Ми там переночували. І десь о пів на сьому комбат зібрав командирів, я тобі був командиром взводу, і поставив задачу – висуваємося на Піски.
Я сів на місце механіка-водія. Механік захворів. Йому було погано, він не міг виконувати завдання. Я сів замість нього, як ніхто не вмів їздити на БМП. Час заходу на Піски все відбувалося спокійно. Працювала наша артилерія по позиціях противника. Добровольчі батальйони зачищали селище і пішому порядку. А ми, як ЗСУ, вже з технікою, з танками по-тихенькому заходили і противник відходив. Зайшли ми до половини селища і тоді противник почав працювати по нас.
Потім ми їздили в сторону Республіки-міст на бехі. Комроти говорив: "Давай, в сторону моста. Там десь з бугра працюють снайпера. Треба відпрацювати". Ми відпрацювали один терекон, невеликий. І більше нас снайпера не турбували. Після цього ми стали, закріпилися. Підійшов комроти, сказав: "Поки не просуваємося. Закріплюємося на цих позиціях". Почали облаштовувати окопи, траншеї.
Стояли на Пісках десь ще два дні. Були одиничні постріли, стрілецькі. А потім вже почалося нормально. Наші почали артилерією працювати. Працювали протитанкові комплекси. Адже центральна дорога Красноармійськ-Донецьк, на ній в кінці були ферми. Там базувалися російські терористи. Для нас це було – дуже шикарно. Ми на дорогу виставляли СПГ і працювали по їхніх позиціях. Ми стояли в Пісках, бої були постійні. Ми працювали, по нас працювали.
