Історична година: підсумки за рік і плани на 2019
У останній передачі 2018 року, ми підбивали підсумки нашої програми. А ще розповіли про історичні плани на наступний 2019 рік.
Андрій Давидов: Згадуємо про 2018 та розповідаємо про плани на 2019 рік?
Василь Павлов: Так. 2018 рік увійшов в історію за багатьма параметрами. Сподіваюся, що за декілька років сторінки цього року з'являться в підручниках історії. І, скажімо так, ті події, які ми обговорювали протягом цього року обговорюватимемо й далі, так само, як і події 1918, 1943 чи 1968 років. Події 2018 року стануть теж подіями історичними. Вони стануть тими подіями від яких ми станемо вести відлік багатьох процесів, якими Україна починає закривати певні гештальти.
Андрій Давидов: А що саме?
Василь Павлов: Це тема Томосу. Створення Української автокефальної церкви. Продовження ребрендингу Збройних сил. А 2019 рік буде роком, пов'язаним із цифрою 100. Якраз і почнемо його зі 100-чя Злуки. Багато буде мілітарних подій: 100-чя Чортківської офензиви, 100-чя походу на Київ-Одесу, 100-чя Боїв за Вапнярку. Згадаємо і більш трагічні події, Бої в “Трикутнику смерті” восени 1919 року. 2019 року також матимемо цифру 75. Відзначатимуться події пов'язані з Другою світовою війною. Це ціла низка радянських наступальних операцій зими-весни 1944 року, які тривалий час розглядалися неправдиво. Зараз дослідження дозволяють повністю переглянути перебіг військових дій на Правобережній Україні. Це і відкриття Другого фронту в Європі 1944 року — операція “Оверлорд”. І вже події кінця 1944 року, які будемо відзначати, про які будемо говорити. У першу чергу — це вигнання нацистських окупантів із України. Це і оформлення сучасних кордонів України. 65 років входження Криму до УРСР. Вже повне формування кордонів. Так само говоритимемо про 80-чя Карпатської України — події, які відбувалися в середині березня 1939 року. Знов таки, кінець літа початок осені — 80-чя початку Другої світової війни. Новий 6-ий цикл. Це і 80-та річниця підписання пакту Молотова-Ріббентропа. Далі, це і вступ радянських військ на територію Західної України. З більш давніх дат, про які говоритимемо, це 360-та річниця перемоги у Битві під Конотопом. Так само спробуємо донести нашим слухачам й інформацію про Полтавську битву. Адже ця подія теж тривалий час розглядається в контексті Російського, імперського дискурсу. Хоча в цій події є величезний український фактор.
Андрій Давидов: Станом на зараз багато хто досі вважає, що Мазепа зрадник.
Василь Павлов: Тут навіть не стільки питання Мазепи. Хоча постать й потребує осучаснення та оновлення. Її слід вплести в політичний та історичний дискурс. Це перегляд його діяльності. Нове його бачення , як політика. Це повернення у свідомість українців знань, інформації про Мазепу, як про військового діяча. Кампанії, які проводив Іван Мазепа, перебували в тіні. Про них не згадували. Згадуючи Полтавську битву, слід згадати й події, що цьому передували. Це руйнування Чортомлицької Січі, це персоналія Костя Гордієнка, це руйнування Батурина.
