Це одна велика для всіх українців біда, Росія зайшла в наш дім, — Влад Ліберман
Про переїзд з Рубіжного до Києва, мрію дитинства, якій поки не судилося збутися, та творчі плани розповів гість Армія FM - військовий журналіст Влад Ліберман.
Наталья Шмарко: Це ваші справжні ім’я та прізвище?
Влад Ліберман: Ім’я справжнє, а от прізвище — Круглов. Псевдонім Ліберман виник після переломного моменту в 2017 році. Коли сталася важка ситуація, я йшов вулицею, а в навушниках лунала пісня "Жизнь продолжается" Тіни Кароль, відтоді вона стала для мене нагадуванням, що треба жити далі. І я вирішив взяти її прізвище як свій псевдонім. Мені подобається, що вона всього досягла сама, не зламалася після смерті чоловіка і зараз відома на весь світ.
Наталья Шмарко: Ви - військовий кореспондент, як відкрили у собі артистичні здібності?
Влад Ліберман: Я жив у місті Рубіжне, що на Луганщині, до 17 років. У 2014-му довелося бути 2 місяці в окупації, поки не звільнили українські війська наше місто, після чого я перебрався до столиці, але мені постійно хотілося повернутися додому. Це одна велика для всіх українців біда: Росія зайшла в наш дім, на нашу територію. Я не міг спокійно за цим спостерігати. Навіть працюючи на декількох телеканалах, брав відрядження, аби розповідати людям про злочини, які коїть Росія.
Наталья Шмарко: Ви з дитинства мріяли стати співаком?
Влад Ліберман: Співаю я з 5 років. Досі пам’ятаю, як бабуся кликала своїх сусідок, а я ставав на стільчик і співав пісні, які крутили по радіо. Потім пішов на вокал. Коли почались бойові дії, мій викладач відмовився від українських пісень, проте я чітко знав, що хочу досконало вивчити українську мову. Бабуся мене в цьому підтримала. Але ще у ранньому віці її посадили за ґрати за те, що вона читала українську літературу. І це, мабуть, вплинуло на формування моєї позиції.
Наталья Шмарко: Де ви здобували освіту?
Влад Ліберман: У політехнічному коледжі провчився 2,5 роки, а потім почалися бойові дії... Я вирушив у столицю із диплом про завершення 11 класів. В Києві закінчив Інтершколу за спеціальністю "Журналістика", після чого вступив до Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.
Наталья Шмарко: Чому обрали саме цей навчальний заклад?
Влад Ліберман: У мене з дитинства було 3 мрії, які зараз, на жаль, неможливо здійснити через окупацію. Я завжди хотів навчатися в Луганську, бо мені там подобалося. Моє дитинство пройшло Рубіжному, Сєвєродонецьку та Лисичанську, далі я ніколи нікуди не виїжджав. Так сталося, що нас з технікуму 2 рази возили в Луганськ на екскурсію, місто мені дуже сподобалось. Донецьк теж мене вразив і я захотів там жити. В Києві на той час я ще не побував. Ще однією мрією було відвідати Крим, але вона поки залишається нездійсненною. Сподіваюсь, коли туди повернеться наш стяг, то я обов’язково відвідаю півострів.
Наталья Шмарко: Як батьки поставилися до ваших творчих задумів?
Влад Ліберман: Рідні мене підтримали, і я безмежно вдячний, що вони в мене вірили.
Наталья Шмарко: Що було найважчим під час першої зйомки?
Влад Ліберман: Позиції бувають різні, та найбільше мене вразили Піски Донецької області: колись елітне передмістя Донецька було вщент зруйноване. З 5 поверху видно Донецьке летовище, будинки Київського району. Я тоді подумав, що це ж могло б статися і з моїми близькими. На Сході іде справжня війна, і це страшно.
Наталья Шмарко: Коли ви професійно почали займатися вокалом і чи це перша пісня - "Удвох"?
Влад Ліберман: Першою була восени 2021 року пісня на твір Ольги Ракіцької "Здравствуй, мой город". Я намагався вкласти всю суть у відеокліп, який було знято на Сході України, в місті Красногорівка.
Наталья Шмарко: Як з’явилася ідея та музика?
Влад Ліберман: Готову мелодію я купив в інтернеті.
Наталья Шмарко: На яких платформах можна подивитися кліп і хто написав текст?
Влад Ліберман: Кліп можна побачити на моєму офіційному каналі You Tube Влад Ліберман. До речі, ми з журналісткою Іриною Зімен зіграли пару закоханих, а загалом над проєктом працювала велика команда. Сценарій створювали разом з Олексієм Горбачем - людиною, яка в усьому мені допомагає. Текст я написав весною 2021. Сильні почуття до людини я вирішив висвітлити в пісні. На жаль, ми зараз не разом, але в мене залишились найсвітліші спогади про той період. Кліп вийшов дуже чуттєвий і я сподіваюся, що кожен зможе побачити в ньому себе.
Наталья Шмарко: Де відбувалися зйомки?
Влад Ліберман: Працювали у Києві. Для мене це був дуже цікавий досвід. Зйомки тривали 3 дні. А найскладніша сцена була у ванній зі свічками. На екрані все естетично, а насправді коли свічки підігрівають кімнату, а ти сидиш навіть у холодній воді 3 години поспіль, то це дуже важко витримати.
