Черговий раунд переговорів між українською та російською делегацією в Стамбулі
У Стамбулі відбувся черговий раунд перемовин між Україною та росією. Є певні напрацювання щодо шляхів виходу з цієї війни. Про зміст і результати перемовин в прямому ефірі Армія FM розповів координатор напрямку міжнародної політики Центру політичних досліджень "Доктрина" Денис Москалик.
Андрій Давидов: Під час чергового раунду перемовин відбулися певні позитивні зрушення, з чим це пов’язано?
Денис Москалик: Росія більше не почувається такою могутньою, розуміючи, що не зможе нав’язувати пункти, про які йшлося з самого початку повномасштабного вторгнення в Україну. Мова про так звані "демілітаризацію" та "денацифікацію" України, зміну уряду та інші пункти, які зараз не стоять на порядку денному. Тобто план росії зі швидкого розгрому України не спрацював. Відповідно, зараз все переходить у війну на виснаження, в чому росія також не зацікавлена, зокрема через економічний тиск з боку західних партнерів. На цей час росія намагається поставити конфлікт на паузу, принаймні на чернігівському і київському напрямах.
Андрій Давидов: Тобто вони відводять війська чи тимчасово припиняють обстріли і наступи?
Денис Москалик: Вони припиняють наміри перекинути туди війська, щоб починати з цих територій наступ. Йде часткове замороження бойових дій, відведення військ з північного напрямку: Чернігівська, Київська, Сумська області.
Андрій Давидов: Найближчим часом ми можемо побачити відведення російських військ до білорусі?
Денис Москалик: Так, щонайменше часткове відведення військ на територію російської федерації та білорусі.
Андрій Давидов: На цьому раунді переговорів ми побачили Романа Абрамовича. Ще кілька днів тому в соціальних мережах з’явилося неофіційне повідомлення про те, що він виступає комунікатором між Україною та росією. Чому саме він?
Денис Москалик: Роман Абрамович є одним з найбільш високопоставлених представників російської еліти, він так чи інакше зацікавлений у компромісі і мінімізації економічних втрат росії від війни. Москва загалом демонструє те, що частина її представників готові до компромісу, готові йти на поступки.
Андрій Давидов: Яке підгрунтя виникнення інформації про нібито отруєння Абрамовича та когось з нашої делегації?
Денис Москалик: На цей час ця інформація не здобула додаткових підтверджень. Зараз йде дуже потужна інформаційна операція за столом переговорів з боку росії, щоб досягти найбільш вигідних умов. Росія використовує як інструмент принцип того, що нібито є певні групи в російській федерації, які мають свої інтереси, з якими можна домовлятися супереч війні. Вони намагаються показати, що в війні винна не вся російська еліта, а конкретно путін, і що є люди, які готові домовлятися з їхнього боку, таким чином прагнучи посилити свої позиції на переговорах.
Андрій Давидов: Чи вплинуть ці маніпуляції на наших західних партнерів ? Чи не захочуть вони скасувати деякі санкції?
Денис Москалик: Представники бізнесу будуть намагатися тиснути на представників уряду стосовно поступок у санкціях, щоб нормально вести бізнес, як це було до початку війни.
Андрій Давидов: За попередніми домовленостями, в України мають бути держави-гаранти. Які це будуть країни і як ці гарантії мають бути прописані?
Денис Москалик: Мова йде про те, щоб державами-гарантами стали 11 країн: Британія, Китай, росія, США, Франція, Туреччина, Німеччина, Канада, Італія, Польща, Ізраїль. Вони мусять підписати домовленості, які регламентують гарантії безпеки України від війського вторгнення. Протягом 3 днів з моменту вторгнення будуть проводитися консультації, а якщо дипломатично не вдасться розв'язати проблему військової загрози, ці країни прийдуть на військову допомогу - військове постачання Україні та в крайньому разі закриття неба. Мало ймовірно, що вдасться це таким чином організувати. Проблема в тому, що цей договір доведеться пропустити через референдум в Україні, але й ще через дванадцять парламентів. Він має бути ратифікований, щоб не сталось як з Будапештським меморандумом, який нікого ні до чого не зобов’язував.
Андрій Давидов: Було також піднято питання, що Євросоюз буде сприяти руху України до ЄС, яким чином це може відбуватися?
Денис Москалик: Мова йде в першу чергу про економічну допомогу, намагання досягнути стандартів ЄС. Це, на мою думку, найвразливіший аспект договору. З одного боку, Росія всіляко демонструє, що ЄС для неї не загроза, на відміну від НАТО. Про це, власне, і йшлося, що просування НАТО до кордонів України росія відчувала як загрозу для себе. Та в договорі не йшлося про те, щоб якимось чином блокувати шлях України до ЄС. Тобто це те, що дійсно може бути підписано. Проблема в тому, що не було жодної формальної вимоги щодо того, що шлях України до ЄС перекрито. На шляху стояло російське лобіювання, яке відбувалося здебільшого неформально, не через досягнення певних домовленостей за участі Росії, України, Німеччини, Франції. Так складалося, що це певне намагання піти шляхом Кіпру, в якого також є заморожений військовий конфлікт. Кіпр не може вступити до НАТО, алеуспішно доєднався до ЄС і отримує всі економічні вигоди. Проблема в тому, що у випадку України це навряд чи буде реалізовано, зокрема тому, що країни-гаранти, яких всього 4, 2 з них якраз всіляко блокували інтеграцію України з ЄС. Мова йде про Францію і Німеччину. Інші дві — Італія і Польща. Італія більш нейтральна, Польща лобіює це питання. Це по суті ніяк не зменшує співвідношення сил на міжнародній арені, що дозволили б Україні реально приєднатись до ЄС.
Андрій Давидов: Можна стверджувати, що Росія обрала тактику захопити Донбас по лінії адміністративної межі?
Денис Москалик: Так, безумовно. Тут варто зауважити, як певні політичні заяви слідують за активністю саме військовою. Зосередження, перекидання російських військ з інших регіонів на схід відбулося ще до того, як це озвучила російська делегація. Тобто ми бачимо певне політико-дипломатичне оформлення тих рішень, які вже були ухвалені вищим військовим керівництвом. Мова йде не про припинення війни як такої, а про її локалізацію. Саме в цьому напрямку зараз іде Росія.
Андрій Давидов: Тобто не афішуючи, але росіяни можуть відвести війська, припустимо, від Сум чи Харкова?
Денис Москалик: Попередньо повідомлялося з низки позицій в Сумській області про відхід російських військ. По суті, це величезна проблема для російської армії. Виявилось, що вона не здатна захопити Україну з наявними силами. Вона намагалась провести надто масштабну операцію, на яку реально не здатна. Тому зараз будуть зосереджуватись сили для розв'язання проблем військових операцій на Донбасі, на території Луганської та Донецької областей.
Андрій Давидов: А що ми можемо сказати про південний напрям?
Денис Москалик: Зараз там росіяни відступають. Частково їх відкинули з району Миколаєва. Було зірвано наступ на Кривий Ріг. По суті, російські війська не повністю вичерпали там свій потенціал, але вони відступили з метою укріпити свою оборону в районі Чорнобаївки, Херсона та Нової Каховки. Ми бачимо, що росіяни отримали наказ утримувати оборону в районі Дніпра, не розвиваючи свій наступ в районі Кривого Рогу чи Миколаєва.
Андрій Давидов: Чи можна розглядати широкомасштабну агресію ширше і порівняти Україну, наприклад з Ізраїлем, який понад 70 років веде війну з арабським світом за своє існування?
Денис Москалик: Порівняння цілком можливе, але тут варто враховувати, що будь-яка війна є унікальною по своїй суті. Більш подібним на цей час є вторгнення Китаю до В’єтнаму, якщо говорити про певні паралелі стратегічної ситуації. Якщо порівнювати з Ізраїлем, то слід вказати на те, що Україні так чи інакше доведеться жити поряд із ворогом після перемоги. Україні потрібно бути завжди готовою дати бій своєму ворогові у майбутньому. Нам потрібно розвивати свої силові структури. Ми мусимо бути готовими до того, щоб знову взятися за зброю і протистояти російській агресії.
