COVID-19 в ЗСУ: алгоритм тестування та лікування вірусу

COVID-19 в ЗСУ: алгоритм тестування та лікування вірусу

Хто в ЗСУ підлягає тестуванню на коронавірус, які симптоми поширені серед молоді та які тести на COVID-19 ефективні, розповів в етері Армія FM начальник санітарно-епідеміологічного управління Командування медичних сил ЗСУ Сергій Моргун.

 

 

 

 

 

Олена Кравченко: Яка зараз ситуація у Збройних силах із коронавірусом?

Сергій Моргун: Досі, на жаль, ще не знайдено ефективних ліків, які могли б допомогти стримувати вірус. Ми лише знаємо, що він дуже швидко мутує. Раніше відсоткова перевага надавалась людям похилого віку, зараз, згідно зі статистичними даними у світі та в Україні, симптоматика захворювання у молодих людей більш легкої форми.

Усіх військових та працівників ЗСУ, які хворіють на COVID-19, ми контролюємо за допомогою засобів оперативного зв’язку. За потреби виїжджає бригада медичної допомоги.

Олена Кравченко: Які ознаки перебігу хвороби?

Сергій Моргун: Сталі клінічні прояви захворювання – це підвищення температури тіла (37,6), кашель, втрата смаку, нюху. Прояви гострої респіраторної хвороби – запаморочення, нежить, слабкість і ломота в тілі.

У зв’язку з мутацією вірусу перебіг захворювання легкий і клінічних проявів може не бути. Це прихований перебіг, за якого неможливо своєчасно виявити захворювання у військовослужбовців. Але за допомогою тест-систем і ПЦР-досліджень ми можемо визначити коло осіб, які мали контакт із хворим або прибули з країн із несприятливою епідеміологічною ситуацією. Тож ми можемо вчасно ізолювати, надати допомогу і досягти максимальної боєздатності та боєготовності наших військовослужбовців.

Олена Кравченко: У Збройних Силах багато гуртожитків сімейного типу. Якщо там хтось захворів на коронавірус, які заходи вживаються?

Сергій Моргун: Багато випадків, де виникає захворювання, тож не потрібно прив’язуватись до гуртожитку, до військової частини чи місця проходження служби.

У Збройних силах України є чіткі алгоритми, також держава визначила постановами головного санітарного лікаря МОЗ, які заходи мають бути вжиті в осередку виникнення захворювання.

Зазначу, що першу систему для тестування на COVID-19 в вірусологічній лабораторії Центру громадського здоров’я МОЗ було отримано 24 лютого, тобто кілька місяців тому. З отриманням системи на 30 наборів почалось тестування.

Зараз в Україні вже 46 лабораторій здійснюють діагностування, зокрема і приватні. Майже 99 тис. досліджень вже зроблено.

У Збройних Силах України 3 стаціонарні лабораторії, куди доправляються зразки – у Львові, Одесі та Києві. Також є три мобільні лабораторії: перша в Чернівцях зараз перебуває, друга в районі проведення ООС і третя – нині в Києві.

Згідно з керівними документами, тестуванню підлягають:

- особи, яким встановлено підозру на COVID-19;

- особи, які контактували з пацієнтами, хворими на коронавірус;

- пацієнти з пневмонією.

Кожні п’ять діб тестують медперсонал. І пацієнтам, які одужали, здійснюють два ПЦР дослідження. Якщо обидва негативні – їх виписують.

Чимало питань виникає щодо швидких тестів і ПЦР-діаностики загалом. Швидкі тести, які ми отримали завдяки допомозі Офісу президента, який нас постійно підтримує, на імуноглобулін G та М,  тестують імунну систему на вірус. Вони достовірні лише на 78-90% і тільки після 5-7 дня клінічних проявів. Якщо у вас немає клінічних проявів і ви контактували з людиною, хворою на коронавірус, швидкий тест нічого не покаже. Тому що відгуку вашої імунної системи ще не достатньо, щоб ці тести спрацювали.                             

Олена Кравченко: Але ж обов’язково спочатку швидкий тест зробити, а потім ПЛР?

Сергій Моргун: Якщо проявів немає, але людина входить до списку осіб, які підлягають тестуванню, їй здійснюють ПЛР-дослідження. Воно навіть під час безсимптомного перебігу хвороби може виявити збудника. Це найбільш достовірний діагностичний метод, який вже на 2-3 день дає майже 100% результат.

Розроблено і затверджено низку керівниих документів Командування медичних сил, які визначають спосіб, правила відбирання проб, доправлення їх. Весь світ переходить на ПЦР-діаностику як найбільш точну. Одне ПЦР-дослідження – це ще не чіткий діагноз. Навіть якщо перший тест позитивний, це ще не значить, що ви хворі. Проводиться ще один на підтвердження хвороби, тоді здійснюється лікування. Також доки не отримаємо два негативних результати, про одужання не можна казати.

Олена Кравченко: Якщо у військовослужбовця симптоми коронавірусу, як його мають перевіряти? Наприклад, у Київському гарнізоні?

Сергій Моргун: Медична бригада приїздить у засобах захисту відбирає зразки проб для проведення ПЦР-досліджень, доправляє їх у Головний військово-медичний клінічний центр, де протягом доби проводиться дослідження. Через три доби здійснюється повторний відбір проб. І таким чином ми бачимо динаміку щодо захворювання. Також обов’язкове посилене медичне спостереження.

Олена Кравченко: Якщо у військовослужбовця підтверджений коронавірус, який алгоритм дій і як призначається лікування?

Сергій Моргун: Симптоматичне лікування призначається в кожному випадку. Адже немає специфічного лікування саме від коронавірусу. З досвіду інших країн, деяку ефективність в лікуванні мають протималярійні та антиретровірусні препарати. Якщо військовослужбовець вдома і в нього сім’я, проби відбираються у всіх членів родини. Якщо перебіг хвороби неважкий, армієць перебуває на самоізоляції. Призначається симптоматичне лікування. Зараз в державі дозволяється використання навіть незареєстрованих в Україні препаратів, які іноземні колеги визнали як дієві для швидкого одужання. Якщо ж за станом здоров’я потрібна госпіталізація, лікування здійснюється у наших військово-медичних клінічних центрах або шпиталях.