Хотинська битва 1621 року
У програмі Історичний фронт історик Олексій Сокирко розповість, яку цінність має для України та Європи Хотинська битва. Крім того, дізнаєтесь, який вклад ця битва внесла в міліарну історію нашої держави.
Андрій Давидов: Що було передумовою цієї битви?
Олексій Сокирко: Хотинська битва — це кульмінаційний момент Хотинської війни, котра так і була названа на честь цієї битви й тривала 1620-1621 роки. Сторонами конфлікту являлися Річ Посполита та Османська Імперія. Ці дві наймогутніші держави світу мали давнє історичне підґрунтя для проведення воєн. Причина даної війни полягала у тому, що Річ Посполита вела активну політику в Придунав’ї та північному Чорномор'ї, що Туреччиною сприймалося, як порушення її сфер впливу. Натомість Туреччина здійснювала регулярні набіги на території Речі Посполитої. Саме тому ці образи, котрі накопичувалися десятиріччями знайшли свій вихід 1620 року, коли Туреччина оголосила війну Речі Посполитій.
У перший рік війни Туреччина із величезним успіхом розбиває польсько-литовсько-руське військо, але скористатися цим фурором їм 1621 року не вдається. На той час турецька армія була одна із найпотужніших армій світу, котра за кількістю бійців та якістю їх організацій могла виставити близько 200 тисяч осіб не рахуючи флоту. Річ Посполита на той момент була багатонаціональною державою і 40 відсотків її територій займали етнічні українські землі, тому вже не перше десятиліття по її теренах снували та воювали козаки.
Андрій Давидов: Чому саме на території Хотину сталася ця битва? Чим вона привабила одних та інших?
Олексій Сокирко: По-перше, на території Придунав'я та Придністров'я знаходилися якраз ті самі території "сфер впливу Туреччини", а саме Молдавського та Валаського князівств, котрі зараз являються сучасними Румунією та Молдавією. Крім того, саме цей напрямок був одним із найбільш сталих для просування турецьких армій до Європи. Інший вів через Балкани.
По-друге, Хотинський замок був єдиним на місцевості із сильних укріплень. До того ж Хотин фактично контролював судноплавство по Дністру. Саме тому для турків це був дуже важливий стратегічний момент.
Андрій Давидов: Яку роль в цій битві відігравало козацтво?
Олексій Сокирко: Військових сил, людських та економічних ресурсів Речі Посполитій на той час вкрай не вистачало, оскільки паралельно вона ще й вела війну зі Швецією. На той час у Речі Посполитій козаки вже мали конфлікти, оскільки другі почали перетворюватися не просто на професійних найманих воїнів, а переростали в політичну силу. Саме в цій ситуації загрози ще одного збройного конфлікту польський уряд був максимально зацікавлений в тому, аби козаки надали свою допомогу. На початку літа 1621 року, близько 120 тисяч турецьких військ форсували Дунай і взяли в облогу Хотинську фортецю, котру обороняло трохи понад 20 тисяч польського війська.
Після активних переговорів між короною та Петром Сагайдачним були укладені певні угоди, після яких, за короткий термін було зібрано 40 000 тисяч військ козаків. Козаки являлися першокласною піхотою, котрої дуже не вистачало польському війську. До того ж стиль ведення війни козаками сформувався прямо під час війн. У ньому був синтез козацькості та велика частина турецьких стилів ведення бою, тому, що навчалися козаки перш за все у своїх противників. Козаки були дуже вмілими розвідниками. Вміли вливатися в лави противника, маскуватися та, до того ж дуже добре знали місцевість, тому що дії на цих теренах точаться вже не перше десятиліття.
Кульмінаційним моментом битви стало якраз приєднання козацького війська на підмогу короні та неспромога, протягом пройдешніх двох тижнів, напливними атаками турецького війська прорвати оборону замку. Козаки навіть здійснили декілька вдалих контратак. В принципі, Осману II було зрозуміло, що подальше ведення війни є безперспективним. Саме тому в жовтні 1621 року була підписана мирна угода між Річчю Посполитою та Османською імперією, котра для Польщі була навіть вигідна. Вдалося зберегти Хотин та не дати можливості туркам просунутися вглиб північної України. Хоча всім зрозуміло, що нічого цього не сталося б без козаків.
Андрій Давидов: Що означав тоді і означає зараз меч Сагайдачного?
Олексій Сокирко: Це символічний подарунок від молодого польського королевича, котрий в майбутньому стане королем Владиславом IV. На ньому був напис латино, котрий визначає Сагайдачного, як славного козацького лицаря, котрий допомагав рятувати державу від татарської навали. Такі нагороди та відзнаки мали популярність в Європі поки не було нагород і відзнак, котрих ми маємо в сучасності.
