InfoНаступ: Євробачення, страшні "праворадикали", байки "днр"

InfoНаступ: Євробачення, страшні "праворадикали", байки "днр"

Травневий період завжди насичений в інформаційному полі: відбуваються загострення на перше та дев'яте травня, ще й псевдореспубліки святкують свої псевдосвята. І наче б все це мало піти у небуття, та пропагандисти ніяк не вгамуються.

 

 

 

 

 

Почнемо з байкарів так званої ДНР. Кампанія з демонізації українського війська там не вщухає ні на день, тільки у цьому випадку вони додають міжнародний контекст.

Цитата з проросійських ЗМІ: На линии фронта потерпел крушение безпилотник ОБСЕ, все произошло в районе Константиновки, чтобы скрыть факты нарушения прекращения огня, противник подавил сигнал управления беспилотным летательным аппаратом, таким образом международная миссия не смогла провести мониторинг украинских позиций.

Тільки от російські засоби радіоелектронної боротьби, що розташовані в Кадіївці, Донецьку, Горлівці та Новоазовську, мали всі можливості придушити сигнал безпілотника. Так, це не є прямим доказом нашої безневинності. 

Однак слід зважати на те, що з вільної української території безпілотники ОБСЄ здійснюють моніторинг в 1.5 разу частіше, ніж з окупованої, і загалом місії ОБСЄ відчувають потужний супротив окупаційних сил під час своєї діяльності.

Ще й час події цікавий, саме перед засіданням ТКГ. Падіння безпілотника ОБСЄ логічно вписується в систему дій саме окупантів, а не українців. В цій підводці пропагандист підвищує градус: якщо ви не знали, ми воюємо не тільки з безпілотниками ОБСЄ, а й самі з собою.

Цитата з проросійських ЗМІ: На этих кадрах блок-пост «Правого сектора», который как раз 5-го мая уничтожили и не сторона «ДНР», а вооруженные формирования Украины, до этого на позициях размещалась 128-я бригада ВСУ, видимо радикалы просто выгнали их остуда, в отместку Правый сектор накрыли снарядами.

Що тут скажеш? Донеччани, прокидайтесь та повертайтесь в Україну, з вашим талантом до написання гостросюжетних сценаріїв ми просто розірвемо Голівуд. Така маячня спрямована суто на їхнього внутрішнього споживача. Ця ситуація вдало підводить нас до наступної теми. Адже дискредитацією нашого війська і створенням лякалок про праворадикалів займаються не тільки російські пропагандисти та їхні маріонетки.

Дуже боляче було бачити відео на таку тему саме на такому каналі. Ютуб канал канадсько-американського журналу «Вайс». Свого часу вони випускали тони ексклюзиву з гарячих точок або просто цікавих місць. Про Україну «Вайс» у 2014 - 2015 роках випускав легендарні матеріали, серед них «Selfie soldiers», у якому журналіст завдяки фото на сторінці «ВКонтакте» російського військового доводить, що регулярні війська РФ не просто причетні до війни, а й беруть в ній безпосередню участь. Ось висновок, до якого доходить автор того матеріалу.

«Selfie soldiers»: Російська влада намагається переконати, що війна в Україні – громадянська і йде вона між хорошими українцями, які хочуть приєднатися до Росії, та поганими українськими націоналістами, які цього не хочуть. Однак насправді конфлікт підтримується штучно і не тільки російською технікою, а й солдатами, яких Росія посилає в Україну, аби не дати тій інтегруватися із Заходом. І російські солдати особисто постять докази цього.

З моменту тієї публікації минуло 6 років, «Вайс» змінився. Не знаю, певно, грошей в них менше, бо ухил їхніх матеріалів став надто лівоцентричним (мова про ідеологічну складову). Зараз їхні публікації на Ютюбі так віддають грантовими грошима певних ліво-лібералів, що жах. А як найлегше відпрацювати гроші таких організацій? Відповідь проста: шукай праву небезпеку, навіть праву загрозу. Вже зрозуміло, де саму ту «загрозу» «Вайс» знайшов.

Йдемо далі. Матеріал має назву «Праворадикали використовують війну в Україні для тренування. Десятиліття ненависті». Починає «Вайс» з революції гідності. Ось їхнє бачення ситуації.

Протестний рух був різноманітним і залучав до себе людей з різних груп українського суспільства, однак подальший конфлікт став магнітом для праворадикальних екстремістів, що створювали тренувальний майданчик для ополчення націоналістів та нео-нацистів, які збігалися битися за обидві сторони. Україна стала основною гарячою точкою для білих націоналістів з усього світу.

Була Революція гідності, а після неї конфлікт - магніт для нео-нацистів. Це автор так про російсько-українську війну. Так, потім він кількома реченнями дасть контекст, згадає про Крим, Росію, однак це такий малий відсоток тексту, що про нього й забуваєш у потоці маячні. Друга претензія: об’єднання поняття націоналізм та нео-нацизм. Виходить, що росіяни досі не знають, яка різниця між націоналізмом, фашизмом та нацизмом. Повертаємось до відео. Головним демоном та лідером світового праворадикалізму в них виступає «Азов».

Батальйон «Азов» багато в чому суміш націоналізму, расизму. І це те, чим він є по суті. Азов зробив собі ім’я під час звільнення Маріуполя, міста на Сході, яке захопили проросійські сепаратисти. Для багатьох українців ця важлива перемога закріпила за Азовом репутацію патріотичних захисників країни.

Це так вони тільки розганяються. Кілька слів, чому взагалі підіймаємо цю тему. Справа ж зовсім не в Азові, а в маніпуляції «Вайса». У виданні йдеться, що участь у звільненні Маріуполя створила "азовцям" репутацію патріотів. А нам, українцям що треба було сказати? Не так з окупантом воюєте. Врешті «Азов» нині є частиною нашої Національної гвардії, тому якщо їх називають демонами на землі, то це ж характеристика в першу чергу не «Азову», а держави Україна і нашого суспільства загалом. Така ситуація аж ніяк не влаштовує. Далі «Вайс» виводить нас на головну думку матеріалу.

Російська пропаганда намагається акцентувати на цих фашистських елементах, аби очорнити українські сили загалом, що іронічно, адже іноземці праворадикали також приїздять воювати на стороні проросійського ополчення.

Ось воно! Яка там російсько-українська війна, виходить, що праві воюють з правими і набираються бойового досвіду. Чим не глобальна загроза і чим не привід зістригти кеш у замовника. Далі «Вайс» все ж згадує про Національну гвардію і вже відкрито розповідає про зерно нео-нацизму в Україні.

У 2014-му батальйон «Азов» було офіційно прийнято у склад Національної гвардії, що дало право солдатам на державну зарплатню. Плодюча екосистема «Азову» створила родючий грунт для квітучої нео-нацистської субкультури в Україні.

«Плодюча екосистема, родючий грунт». Тут не тільки посил, але й сама форма – чиста киселівщина. Вони також розповідають про відкриття ММА-клубів персонами, які причетні до правого руху, хоча самі спокійно викладали ідентичні матеріали про бійцівські клуби. «Антіфа» чи з «Антіфа» все норм, бо вони крайньо ліві, там теж багато про що можна говорити. Та то таке. Йдемо далі.

Здравствуйте, меня зовут Анхель Давид Аривас, мой позывной "Цыган" и я тоже в бригаде «Восток». Зачем вы сюда приехали? Чтобы защищать мирных людей Донбасса, которые подвергаются новым атакам фашизма здесь на Украине.

Також нагадаю про ситуацію з нашим футболістом Романом Зозулею, у якого виник конфлікт з ультрас іспанського «Райо Вальєкано», ультралівим угрупованням «Буканерос», члени якого воювали на стороні терористів.

Та пришелепкувате зі звіздой на лобі «Вайс» це не цікавить, бо показавши їх, буде складніше вивести фінальний меседж.

В контексті білих націоналістів та білих супрематистів, в них певним чином чухаються кулаки. Коли ти дивишся на ідеологію цих груп, багато хто з них говорить про підготовку до расової війни, вони хочуть пройти тренування, і Азов дає їм таку можливість.

При цьому «Вайс» вставляють в матеріал слова лише одного іноземця. Шведа, який брав участь у російсько-українській війні і не висловлював подібних думок.

Я спостерігав за історією в процесі її творення, ми бачили те,чого не траплялося в Європі, певно, з часів падіння Берлінської стіни. А хто не хоче бути частиною історії?

І це все, що він каже про мотивацію. Хтось почув щось про нацизм, расову війну? Але зрозуміло, який ухил цього матеріалу, аби там щось подібне було сказано, це б використали. Що ж у підсумку?

Будь-яка війна приваблює людей з різною ідеологією і мотивацією. Однак медійно перетворювати російсько-українську війну на чубанину правих з правими чи на перший крок до расової війни - це про що? «Вайс» видав дуже шкідливий для України продукт. Не забуваймо пояснювати іноземцям під час відпочинку, під час зустрічей, що у нас насправді відбувається, інакше їм це пояснять «Раша тудей» та подібні сюжети.

Євробачення. На момент запису програми фінал ще не відбувся, тому зараз не про результати самого конкурсу. В будь-якому випадку, я дуже пишаюсь нашою делегацією. Це була гідна презентація України. Часто у нашому суспільстві можна почути, що, мовляв, музика -  поза політикою, спорт - поза політикою, все - поза політикою. Тільки от це маячня. Музичний і культурний простір загалом має суттєвий вплив на суспільство і багато в чому взагалі його формує. До прикладу, Росія чудово розуміє і активно провадить культурну експансію. Розуміє це і Лукашенко, ось що намагалась Білорусь відправити на цьогорічне Євробачення.

Без прошлого все будет просто, ты только слушайся меня. Я научу тебя плясать под дудочку, я научу тебя клевать на удочку, я научу тебя ходить по струночке.

Думаю не варто пояснювати, що хоче навіяти автор цього творіння. Та довелося задовольнятися внутрішньою аудиторією. Білорусь була дискваліфікована з Євробачення саме через політизований текст.

Ще раз питання: культура поза політикою?

Взагалі ж Євробачення створювалось Європейською мовною спілкою задля єднання і примирення у післявоєнній Європі. Та й навіть зараз, хочете сказати, що Євробачення поза політичним контекстом? Повернімося до нашої «G0-A». Хіба цей виступ не був певною заявою, мовляв, ось ми, українці, дивіться які ми, скільки в нас унікального і самобутнього, до того ж зроблено було це в сучасній, не карикатурній формі. Подивився десятки реакцій на Ютюбі іноземних блогерів: качаються, намагаються підспівувати українською. Дуже приємна картина. І в нас здебільшого виступ був сприйнятий позитивно, однак вистачило й тих, хто закидав, що краще б Монатік поїхав чи навіть Полякова. Ні, не краще. Канал СТБ зібрав реакції інших конкурсантів на пісню нашої групи, серед них одна особливо примітна.

Швейцарія: Коли ти приїжджаєш із піснею на іншій мові, ти несеш свою історію у мультикультурному плані. Певен, це має багато сенсу для Європи. Особиста історія виокремлює тебе з-поміж інших. Я радий, що ви їдете з українською піснею, це так круто!

А що таке «какіє разніци»? Ви ж так любите наводити приклад Швейцарії, Бельгії, коли кажете, що мова не важлива, а тут швейцарець твердить навпаки. Більше того, коли розповідають щось про Швейцарію, Канаду, Бельгію, завжди згадують про багатомовність, але чомусь не говорять про історичний контекст, як формувались ці держави, звідки там взялася ця багатомовність?

Чому «G0-A» краща за інших? Культура, музика формує простір нашого суспільства, зрештою саме цей простір вже починає сам формувати суспільство. Цілувашки з Кіркоровим, флірти з Брежнєвою, альбоми російською мовою – який простір для нашого суспільства це формує? Що буде з цим суспільством?

Сподіваюсь, нас чекає велике культурне відродження. І треба долучатись до цього процесу, треба спонукати діячів культури творити український простір.