Микола Бєлєсков: «Через коронавірус у 2021 році можуть скоротити видатки на оборону в Україні»

Микола Бєлєсков: «Через коронавірус  у 2021 році можуть скоротити видатки на оборону в Україні»

Головний консультант відділу воєнної політики Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков у програмі «Мілітарі навігатор» поділився прогнозами, як вплине на вітчизняне військо та перебіг російсько-української війни епідемія коронавірусу.  

 

 

 

 

Ірина Зінчук: На Вашу думку, чи зміняться підходи до витрат на оборону України в зв’язку зі світовою пандемією?

Микола Бєлєсков: Мабуть, у бюджеті на 2021 рік ми вже не побачимо тих рекордних цифр, як цьогоріч – більше 5 мільярдів доларів видатків на ЗСУ. На щастя, цю суму зараз не скорочують, незважаючи на складну ситуацію в державі і дефіцит бюджету. Але вже ж, за прогнозами, витрати зменшуватимуться. Звісно, не так радикально, як під час економічної кризи 2009 року. Тож перед військовим керівництвом постане питання, як розподілити витрати.

Всі військові витрати у так званому трикутнику: тренування військ, утримання техніки та бійців і модернізація. На мою думку, буть скорочені витрати на модернізацію. Адже обходити бійців не логічно. Їх треба забезпечувати на тому рівні, що й зараз. Чітко засвідчили бойові дії, що 120 тисяч, які ми мали на початку війни, недостатньо. І зрозуміло, ми не можемо врізати витрати на обслуговування техніки. Хоча частково, думаю, витрати будуть зменшуватися по лінії модернізації, утримання техніки (менше навчань – менше ресурс вичерпується) і частково на тренування. А от витрати на солдатів повинні утримати на рівні, адже головне – не втратити кадровий потенціал. Економіку ми відновимо, вийдемо на докризові показники, а от персонал треба зберегти – це наш золотий фонд.

Ірина Зінчук: У зв’язку із коронавірусом можуть змінитися оборонні пріоритети України?

Микола Бєлєсков: Сумніваюсь, що зміняться радикально. Прораховують, звичайно, сценарії масштабнішого залучення армії до протидії коронавірусу. Але не може ж армія перетворитися на війська РХБ, які забезпечують дезінфекцію, або на медичну службу. Головне завдання армії – готовність вести бойові дії високої інтенсивності. Звичайно, може бути акцент на РХБ чи медичному захисті, але щоб армія залишалася армією, вона повинна готуватися до війни високої інтенсивності. Більш ніж певний, що перерозподіл не буде радикальний. Медична служба збройних сил будь-якої армії готується мати справу з вогневими пораненнями, а якщо вона повністю переорієнтується на віруси, то не зможе надавати допомогу війську, коли стоятиме питання виконання головного конституційного завдання. Тут важливо, щоб не вийшло перекосу. Звичайно, можлива додаткова закупівля засобів захисту, дезинфекції.

Ірина Зінчук: Медики прогнозують, що восени пандемія коронавірусу може повернутися. На Вашу думку, вплине це на війну на Донбасі і чи може змінитись якось характер бойових дій і взагалі перебіг подій?

Микола Бєлєсков: Цього відкидати не можна, але тут вже питання, як держава підготується. Думаю, ситуація з COVID-19 радикально не вплине на бойові дії на Донбасі. На жаль, Росія не дослухалась до заяв міжнародних партнерів, таких як ООН, вона не зменшує інтенсивність бойових дій. Навіть якщо ми опинимось в ситуації, що оборонні витрати будуть зменшені на 2021 рік, але це ніяким чином не вплине на здатність України продовжувати Операцію об’єднаних сил.

Нині головне завдання – не допустити поширення COVID-19 в зоні ООС. На щастя, його наразі немає в ООС. Необхідно, звичайно, готуватися до того, що буде друга хвиля. Ми і в 2014-17 роках, маючи набагато менше грошей в доларовому еквіваленті, все одно вели бойові дії високої інтенсивності. Тому, незважаючи на скорочення витрат на оборону, незважаючи на загрозу COVID-19, якщо її вдасться стримати і не допустити поширення в ООС, наші військові будуть спроможні протидіяти викликам на лінії зіткнення.

Важко уявити, що Росія якось скористається нагодою, адже там ситуація теж дуже складна. Порівняйте, в Україні набагато менші темпи поширення коронавірусу, ніж у Росії. Думаю, ситуація  буде такою, як зараз: важкою, але контрольованою. Темпи не зменшуються, але Україна має всі можливості, щоб цій загрозі ефективно протидіяти.