Міжнародний огляд: сучасні проблеми Заходу

Міжнародний огляд: сучасні проблеми Заходу

Наскільки гострою насправді є екологічна криза, що спричинило хвилю протестів BLM і наскільки симпатизують наукові та культурні кола Заходу лівій ідеології. В ефірі програми Міжнародний огляд про це говоримо з координатором напряму міжнародної політики в Центрі політичних студій Доктрина Денисом Москаликом.

 

 

 

Андрій Давидов: Чи насправді проблема зі зміною клімату настільки загрозлива, як про неї заявляють деякі політики на Заході?

Денис Москалик: Проблема зміни клімату, безумовно, є. Більшість науковців із різних країн сходяться на думці, що клімат останнім часом змінюється досить швидко. Точаться дискусії щодо ваги в цьому процесі антропогенного фактора. Акцент на CO2, оскільки через індустріалізацію викиди вуглекислого газу стрімко зросли. Більшість науковців вважають, що протягом буквально останніх двох століть на довкілля вплинула промислова революція в Британії і загалом розвиток сільського господарства. Є й такі, хто наголошує на неантропогенних факторах. Вони кажуть, що основним виробником CO2 на планеті є водорості, а також виверження вулканів та низка інших факторів, а людство до цього процесу менш причетне.

Андрій Давидов: Масовому споживачу при згадці про проблеми клімату на думку, мабуть, одразу спадає Грета Тунберг. Наскільки її діяльність насправді спрямована на протидію негативним наслідкам на планеті?

Денис Москалик: Тут доволі впізнаваний фактор пропаганди. Він прослідковується вже з пізнього середньовіччя, коли для просування певних ідей почали використовувати жінок, зокрема підліткового віку — від Жанни д'Арк аж до Саманти Сміт. Грета отримала значну підтримку саме як певний спікер насамперед від представників міжнародних організацій, які так чи інакше зацікавлені у впливі на ситуацію зі зміною клімату, а також від представників кіл, які використовують екологічний рух, щоб просувати певні сектори на шкоду інших. Зокрема, мова йде про енергетичний. Відмова від розроблення нафтових, вугільних родовищ у певних країнах або від атомної енергетики на користь відновлювальних джерел енергії. Зараз великі індустріальні потужності винесені в Китай, таким чином країни Європи ставляться в залежність. По суті, це продовження тенденції деіндустріалізації.

Андрій Давидов: Грета Тумберг найперше апелює до країн Заходу відносно безпроблемних щодо екології, не звертаючи увагу, скажімо, на Індію та Китай. Чому саме так розставлено акценти?

Денис Москалик: Вона бореться в тому місці, де її можуть почути. Заручається підтримкою потужних рухів у країнах, які можуть впливати на загальнодержавну політику. А в країнах Сходу, Азії це було б неефективно.

Андрій Давидов: Переходячи до протестів BLM, які розпочалися торік влітку і засвідчили досить специфічне уявлення західного світу, зокрема Північної Америки, про подальший розвиток. Наскільки цей рух впливає на політичні процеси у США?

Денис Москалик: На вибори він справив надзвичайно потужний вплив. У країнах Заходу відбувається падіння політичної активності молоді. У США це накладалося на незалученість до політичного життя країни цілих груп населення за соціальним, віковим та енторасовим становищем. І BLM відіграло роль засобу для політичної мобілізації. Завдяки цьому Байден здобув перемогу.

Андрій Давидов: Проти чого виступали прихильники BLM?

Денис Москалик: Проти расизму, зокрема в формі поліцейського насильства. В умовах напруження і специфічної культури протесту серед окремих груп американців це призвело до ескалації насильства та погромів.

Андрій Давидов: А коли протестувальники почали нищити пам’ятники видатним діячам.

Денис Москалик: Це був один із факторів політичної мобілізації. У двохтисячних, під час першого строку президентства Обами засновується цей рух. У США загалом лік пам’ятників йде на тисячі. Під час гарячої фази було знесено їх до сотні. Тож деконфедералізацію не порівняти із декомунізацією, коли більшість об’єктів були усунені або перейменовані.

Андрій Давидов: Ці протести перекинулись і на решту світу. В Лондоні обмалювали навіть пам’ятник Черчіллю. Вінстона Черчіля безпідставно звинувачували навіть у підтримці рабства. Як пояснити такі дії?

Денис Москалик: Оскільки ми так чи інакше культурно всі живемо у США — дивимось тамтешні серіали, читаємо новини і так далі — то все, що відбувається в Америці, проєктується на ситуацію у всьому світі, бо ми перебуваємо в єдиному культурному просторі.

Андрій Давидов: Ліва повістка в наукових та культурних колах Заходу, наскільки вона адекватно висвітлює глобальні загрози?

Денис Москалик: Ліві домінують ще з післявоєнного періоду, коли вони отримали значні бали після перемоги над нацизмом, зі впровадженням методів регулювання економіки. Ліва повістка ефективна щодо мобілізації людей у відносно безпроблемних країнах. За умови забезпечення базових потреб є схильність залученості до лівого руху. Це активно використовують різні політичні організації, в яких домінують так чи інакше ліві. Ця система ефективно функціонує завдяки тому, що досить популістська, інтегрована з різними інститутами у світі. Ліві на початку 20 століття були контрсистемною силою, в середині століття акцент було зроблено на інтеграцію в інститути, а не їх руйнування. Завдяки цьому вони досягають збільшення свого впливу на культурно-ідеологічному рівні в суспільстві.

Андрій Давидов: Пропагування мультикультурності і цькування за відстоювання певної точки зору — це аспект «лівої» повістки?

Денис Москалик: Слід розуміти, що це певна ідеологічна мода, яка є прямим наслідком розвитку технологій. Розвиток соціальних мереж спричинив зростання певних радикальних ідей і використання радикальних методів, щонайменше на рівні риторики, щоб тиснути ідеологічно на опонентів. Є така думка, що перемагають менш толерантні. Прийняття цієї ідеї переходить у певну тактику в межах сучасного інформаційного суспільства, щоб придушити опонентів і підпорядкувати мейнстрим собі.