Незламні 30: 1995 рік

Як жила Україна з часу відновлення Незалежності. Які найбільші перемоги та здобутки. Та як за ці роки змінилось наше військо.

Говоримо про 1995 рік.

 

 

 

 

 

17 березня 1995 року. Згідно із Законом України Про скасування Конституції і деяких законів Автономної Республіки Крим скасована посада президента Криму. Єдиним президентом був Юрій Мєшков з 4 лютого 1994 року до 17 березня 1995 року.

8 червня 1995 року. Президент України Леонід Кучма та Голова Верховної Ради України Олександр Мороз підписали Конституційний договір між Верховною Радою та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади в країні.

Укладення Договору стало важливим компромісом. Він мав діяти до ухвалення нової Конституції України з метою подальшого забезпечення розвитку та успішного завершення конституційного процесу в Україні.

Конституційний договір значно зміцнив владу Президента. Ключовий момент — очільники областей не обиралися, а призначалися главою держави, що дало Леоніду Кучмі контроль над регіонами — найважливіший інструмент управління країною.

18 липня 1995 року. Біля стін Софіївського собору в Києві поховали патріарха Київського та всієї Руси-України Української православної церкви Київського патріархату Володимира (Романюка). Подія наштовхнулась на опір влади, духівництва УПЦ МП і супроводжувалась побиттям учасників багатотисячної похоронної процесії із застосуванням сльозогінного газу.

20 липня 1995 року в Лондоні Посол України у Великій Британії Сергій Комісаренко та міністр закордонних справ Великої Британії Девід Девіс обмінялися дипломатичними нотами про передачу Україні антарктичної станції Фарадей. Також директор Центру антарктичних досліджень Петро Гожик і очільник Британської антарктичної служби Бері Хейвуд того ж дня підписали відповідний Меморандум про взаєморозуміння. ​Станція розташована на мисі Марина острова Галіндез за 7 км від західного узбережжя Антарктичного півострова.

13 вересня 1995 року. По завершенні футбольного матчу Ліги європейських чемпіонів з футболу між Динамо та грецьким Панатінаїкосом (Динамо перемогло) іспанський суддя Лопес Ньєто звинуватив адміністрацію київського клубу в спробі підкупити арбітрів. Після проведеного розслідування УЕФА позбавило Динамо права брати участь в єврокубках.

15 жовтня 1995 року в Донецьку в результаті вибуху під час футбольного матчу між командами Шахтар і Таврія загинув Ахат Брагін. За офіційною версією замах скоєний кримінальною групою, яка протистояла Брагіну. 

Брагін був донецьким авторитетом (одне з його прізвиськ — Алік Грек), генеральним директором фірми "Люкс", першим президентом Шахтара.

31 жовтня 1995 року Верховна Рада України ухвалила Закон України про приєднання до Статуту Ради Європи. А 9 листопада 1995 року відбулась урочиста церемонія вступу України до РЄ, в якій взяла участь делегація України на чолі з Прем’єр-міністром України.

29 грудня 1995 року. У Дніпропетровську відкритий метрополітен. Він став перший на території колишнього СРСР після його розпаду. Нараховує 6 станцій, довжина 7,8 кілометра.

 

Військо

27 квітня 1995 року. Верховна Рада ухвалила Постанову Про заснування ордену Богдана Хмельницького. Заснована Президентом Леонідом Кучмою 3 травня того ж року, ця відзнака стала першою державною нагородою незалежної України, призначеною для нагородження громадян України за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України. Вперше вручення ордена III ступеня відбулося 7 травня 1995 року.

У липні 1995 року в анклаві Жепа, Боснія і Герцоговина відбулася найуспішніша тогочасна бойова операція ЗСУ. Тоді підрозділ з 79 українських миротворців атакували сербські сили. Попри це, в результаті проведеної операції, відсутності підтримки з боку ООН і НАТО, ігноруючи погрози Радко Младича на знищення миротворців і цивільного населення Жепи, українці врятували понад дев'яти тисяч осіб цивільного населення анклаву та біженців, які втекли зі Сребрениці.

 

Мистецтво

У 1995 році, вперше в історії незалежної України, американське видавництво зі світовим ім’ям Альфред Ей Ноф купує права на видання української книжки. Ідеться про українську народну казку Котик і Півник, і привабив американців не так текст, як оформлення книжки в цілому - Котика і Півника, як і чимало інших видань А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ, проілюстрував художник Кость Лавро. Візитна картка книжок видавництва А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ — те, що текст гармонійно поєднується з ілюстраціями, а малюнки можуть жити власним життям.

З 17 вересня 1995 року українські підлітки звірятимуть свої музичні вподобання із Територією А. Так називається щоденна програма, яка стартує в ефірі каналу ICTV і вже за рік, виводить його на третє місце в рейтингу, поки що нечисленних українських каналів.

Територія А увійшла в історію української музики та українського телебачення як перший український телевізійний хіт-парад кліпів. Програма виходила в ефір на телеканалі ICTV у рамках проєкту «Мистецький канал „Територія А“» з 17 вересня 1995 року до 17 вересня 2000 року.

Автором, ведучою і співзасновником програми, а також віцепрезидентом однойменної мистецької агенції була Анжеліка Рудницька. Ще один співзасновник і генеральний продюсер програми — поет Олександр Бригинець.

Це був перший в історії українського телебачення щоденний хіт-парад, де було спочатку 5, потім — 10, а пізніше — 20 місць. Щотижня два учасники залишали програму, а натомість стартували нові кліпи. Хіт-парад виходив в ефір тричі на добу: зранку, вдень і увечері. Територія А стала прообразом пізніших “фабрик зірок”, бо народила цілу хвилю української популярної музики.

За 5 років існування створено понад 2000 випусків програми. Територія А за короткий термін стала найпопулярнішою і культовою музичною програмою кінця 1990-х років в Україні. Територія А та її ведуча Анжеліка Рудницька були законодавцями молодіжної моди не лише на музику, а й на зачіски, одяг. Прихильники хіт-параду наслідували ведучу та найпопулярніших артистів хіт-параду.

Небосхил української популярної музики поповнюється новими виконавцями.

Дівчача аудиторія шаленіє від не по чоловічому вродливого El Кравчука: під таким псевдонімом на Червоній руті виступив киянин Андрій Кравчук. Схожість псевдоніма на ім’я першого президента України, однофамільця співака, засвідчує схильність Андрія Кравчука до епатажу: на цьому він сам наголошує у численних інтерв’ю, і чоловіча аудиторія клеїть на нього ярлик "голубого".

Чоловіча аудиторія, особливо з тих, кому за 30, віддає перевагу шансону у виконанні колишнього львівського лікаря швидкої Гаріка Кричевського. Пісні з його першого альбому під промовистою назвою «Привокзальна» звучать на всіх привокзальних площах, а касета вмикається під час застільних посиденьок. Ходять чутки, що Кричевський співає на закритих вечірках кримінальних авторитетів.

У двох його найбільших містах Криму (Сімферополі та Севастополі) відбувалася Четверта рута. На Червоній руті-95 вперше заявила про себе українська сучасна танцювальна музика.

Атентат — Осіннє вбивство в Мюнхені — український художній фільм-драма кінорежисера Олеся Янчука. Відзнятий на кіностудії Олесь-фільм за сприяння Українського конгресового комітету Америки (УККА) і за участі Національної кіностудії художніх фільмів ім. Олександра Довженка.

Фільм охоплює період від 1947 року, коли рейдові загони УПА з боями проривались за кордон, і до осені 1959-го, коли у Мюнхені від руки агента КДБ Богдана Сташинського загинув Степан Бандера. Вигнанці й біженці навіть у важких умовах еміграційного життя об'єднувалися, вели просвітницьку, релігійну, громадську й політичну роботу.