«Щоб потрапити до військової розвідки, треба пройти жорсткий відбір», - представник Головного управління розвідки Вадим Скібіцький
Про завдання, які довелося вирішувати військовим розвідникам після розпаду Радянського Союзу, та етапи становлення воєнної розвідки в ефірі Армія FM розповів представник Головного управління розвідки генерал-майор Вадим Скібіцький.
Костянтин Богатирьов: Давайте розпочнемо із ретроспективи: поговоримо про те, які проблеми стояли перед військовими розвідниками на початку незалежності України?
Вадим Скібіцький: Якщо говорити історично, 7 вересня було обрано не випадково. Саме в цей день 1992 року Президент України підписав указ про створення Управління воєнної стратегічної розвідки. За час Радянського Союзу на території України не було стратегічного компоненту розвідки, а тільки розвідуправління округів. Після розпаду Союзу офіцери почали повертатися додому і формувати стратегічний компонент воєнної розвідки, розбудовувати інші підрозділи – радіоелектронну, радіотехнічну розвідку. І найголовніше, першому начальнику ГУР Міністерства оборони генералу Скіпальському вдалося зберегти повністю всі розвідувальні компоненти, які на той час були на території України і ввійшли до складу ЗСУ.
Костянтин Богатирьов: Як відбувалася модернізація усіх цих компонентів української воєнної розвідки та які критерії були визначальними при їхньому формуванні?
Вадим Скібіцький: Реформування воєнної розвідки протікало поетапно. На першому, після розпаду Радянського Союзу тривала розбудова та створення органів управління воєнної розвідки, агентурної та радіоелектронної розвідки, а також інформаційної складової, щоб з перших днів забезпечити військове керівництво незалежної молодої української держави достовірною інформацією про наміри, плани, які могли перешкоджати національним інтересам. На другому етапі багато зусиль було спрямовано, щоб модернізувати сили і засоби, особливо технічні, розвинути компоненту космічної розвідки, інші високотехнологічні види, без яких розвідка не може виконувати поставлені перед нею завдання.
Костянтин Богатирьов: Які зараз основні функції виконує саме воєнна розвідка?
Вадим Скібіцький: Торік в Україні ухвалено новий закон про розвідку, де чітко визначено, що таке розвідувальне співтовариство, хто є суб’єктами розвідувальної діяльності. І чільне місце в цій системі посідає Головне управління розвідки Міноборони і загалом вся система воєнної розвідки України. Бо в умовах агресії Росії саме воєнна розвідка є однією з основних складових частин забезпечення національної безпеки держави. З метою забезпечення нацбезпеки і оборони України триває збір, обробка і донесення інформації до тих споживачів, які визначені Президентом України. Це і забезпечення органів військового управління інформацією, необхідною для стримування ворога і ведення бойових дій. Воєнна розвідка бере участь у боротьбі з тероризмом та в заходах, спрямованих на те, щоб нейтралізувати зовнішню загрозу нацбезпеці України.
Костянтин Богатирьов: Кожен військовий розвідник проходить підготовку за якимось окремим напрямом чи це універсальний військовослужбовець?
Вадим Скібіцький: Загалом підготовка офіцерів-розвідників уніфікована і має три рівні – тактичний, оперативно-тактичний та стратегічний. Львівська академія сухопутних військ та Одеська військова академія готують офіцерів-розвідників тактичного рівня, які виконують завдання в розвідпідрозділах ЗСУ. Офіцери оперативно-тактичного і стратегічного рівня проходять навчання в Національному університеті оборони. Вони вже керують відповідними структурними підрозділами. Крім того, в нас є навчальний заклад, який готує співробітників Головного управління розвідки для виконання різного роду завдань. Також ми активно застосовуємо спеціалізовану підготовку. Це можуть бути і курси, і навчання за кордоном. Хочу зазначити, що кожен офіцер ГУР велике значення приділяє самостійній підготовці, бо без цього не можна досягти професійного зростання.
Костянтин Богатирьов: Як навички та вміння повинен мати військовий розвідник для успішного виконання як повсякденних, так і спеціальних службових завдань?
Вадим Скібіцький: Дуже важливі професійні знання та вміння за спеціальністю. Нині офіцери працюють з високотехнологічними засобами розвідки, які потребують відповідних знань. Крім того, велике значення приділяється вмінню діяти у складних ситуаціях. Тож щоб потрапити до військової розвідки, треба пройти досить жорсткий відбір.
Костянтин Богатирьов: На Вашу думку, чого потребують українські розвідники, якщо порівнювати із закордонними колегами?
Вадим Скібіцький: За сім років війни воєнна розвідка України стала потужним органом забезпечення національної безпеки. Ми маємо досвід бойових дій, нові навички та вміння, якими ділимося з нашими партнерами. Але у нас поки що немає, на відміну від закордонних партнерів, технічних видів розвідки. Зараз дуже активно розвивається кіберпростір, а відповідно необхідні і кібербезпека, кіберзахист, кіберозвідка, що потребує високотехнологічних засобів. Крім того, наші партнери мають дуже хороше програмне забезпечення, над яким працюють спеціальні компанії. Питання виникають і з появою нових загроз і викликів, бо кожна загроза потребує відповідної реакції.
