Святкуємо Водохреща!

19 січня православні та греко-католики відзначають одне з найдавніших свят християнської церкви — Хрещення Господнє (Йордана, Водохреща) або Святе Богоявлення.

 

 

 

 

 

 

Свято знаменує день, коли Христос охрестився у водах річки Йордан у віці 30-и років. Під час Хрещення на Ісуса зійшов Святий Дух у вигляді голуба і Господь назвав Його своїм Сином. Таким чином, Бог показав себе у трьох іпостасях Пресвятої Трійці, тому це свято також називають Богоявленням. Водохреще завершує період різдвяних свят та колядок.

Святкування Хрещення Господнього розпочинається вже 18 січня ввечері. В цей час у храмах правлять служби та освячують воду віряни. Традиційно перед святом Водохреща християни відзначають Другий Святвечір або ж Голодну кутю. Протягом усього дня віряни дотримуються посту: не вживають їжу взагалі або ж відмовляються від продуктів тваринного походження та алкоголю. Сідати до вечері можна лише після сходу першої зірки або, залежно від регіону, після освячення води під час вечірньої літургії в церкві.

На 19 січня також освячують воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар кропить усіх членів сім’ї, хату, інші будівлі двір, криниці та домашніх тварин. Віряни використовують її впродовж усього року як ліки на випадок хвороби. Дівчата ж намагалися умитися водохресною водою, щоб зберегти красу.

Освячення води відбувається не лише в церкві, але й на берегах річок, струмків, озер. Для цього ще напередодні прорубують у льоді ополонку в формі хреста. А вирубаний великий хрест встановлюють вертикально поруч з ополонкою.

Після відправи священник занурює в ополонку хрест, таким чином освячуючи воду. Там же на водоймах проходять водохресні купання. Люди вірять, що вода на Водохреще набуває цілющих властивостей.

На Закарпатті з льоду вирізають не лише хрест, а й престол і капличку. Подекуди їх прикрашають хвойними гілкам та замальовують буряковим соком.

Вода, освячена 18 та 19 січня, називається Богоявленською або Йорданською і має силу і цілющі властивості. Нею освячують храми та домівки, дають пити тяжкохворим, зберігають вдома протягом року до наступного Водохреща. Віддавна в народі освячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг.

На Водохреща також освячують Хрещенську свічку. Кажуть, вона має цілющі та захисні властивості. Таку свічку обв’язують стрічками та нитками й протягом року запалюють в домі під час важливих подій. Її також запалюють під час грози — свічка не лише захищає дім, а й сприяє закінченню буревію.

У цей день заведено проявляти терпіння, допомагати ближнім, дякувати Богові й очищати думки та душу від гріхів. Заборонено лаятися і думати про погане. Не можна у свято Богоявлення набирати воду з поганими думками, інакше вона втратить цілющі властивості. Також - не можна плакати — інакше потім доведеться лити сльози весь рік.

На Водохреще востаннє співають колядки. У давнину після свята розпочинався новий весільній сезон, який тривав до Великого посту. Молодь збиралася на вечорниці, а родичі ходили один до одного в гості, щоб наблизити весну.

А ще у Водохресну ніч відкриваються небеса до прохань людей. Якщо про щось помолитися, то прохання обов’язково здійсниться.