Тепер ти в Армїі: глушники для стрілецької зброї
Слухайте авторську програму Данила Іщенка "Тепер ти в Армії" з понеділка по п'ятницю о 21.30
З початком конфлікту на сході, тишу полюбили не тільки гроші та банкіри. І я вам зараз не кажу про цивільних людей, що втомилися від звуків пострілів та вибухів. Хоча і це правда якщо чесно.
Мова сьогодні йтиме про глушники для стрілецької зброї. Для чого він власне потрібний? Хто здебільшого користується глушником? Та як на справді він діє?
Завдяки масовій культурі, та не дуже розумним шпіонським фільмам (на кшталт бондіани) у розумінні пересічної людини глушник є атрибутом кілерів, супер агентів розвідки та елітних військових і поліцейських спец. підрозділів. Однак на практиці все це не зовсім так.
Отже. Почнемо з термінів. Глушник, іноді має назву Прилад безшумної та безполум'яної стрільби, (скорочено ПББС), це акустичний фільтр, пристрій вогнепальної зброї, що ослабляє звук пострілу і (у більшості випадків) приховує полум'я порохових газів зброї, тим самим запобігаючи демаскуванню стрільця. Кріпиться до ствола зброї або є інтегрованою частиною конструкції зброї. Глушники виробляють і застосовують в основному для легкої стрілецької вогнепальної зброї як на приклад пістолети, гвинтівки, автомати та навіть кулемети.
Що стосується видів глушників, то їх умовно можна розділити на однокамерні та багатокамерні. Приклад однокамерного глушника ви могли бачити у всім відомому фільмі “Брат”. Головний герой, блискуче зіграний Сергієм Бодровим, зробив саморобний ПБС з пластикової пляшки та резинової накладки на кріплення до ствола пістолета Наган. Мінус таких пристроїв, що вони здебільшого малоефективні та одноразові. Тому стає зрозумілим, що однокамерні ПБСи вже фактично не використовуються.
У нашому війську здебільшого використовуються штатний глушник радянського виробництва ПБС 1 та ПБС 2. Через те, що в радянській армії не було такої значної уваги спеціальним операціям, ці добротні вироби не набули значного поширення і були далеко не у всіх спец призначенців.
Крім того, навіть під дуже якісний глушник здебільшого потрібні спеціальні патрони. Під АКМ це 7,62 УС— патрон зменшиної швидкості з зважченою кулею зі сталевим сердечником. Верхня частина кули пофарбована в чорний колір з зеленим пояском.
Під АК 74 це 5,45 УС з індексом 7У1 — патрон з кулею УС ( рос. уменьшенной скоростью). Серійні патрони 7У1 мають відрізнюче маркування у вигляді зафарбованої поверхні вершини боєприпасу чорного кольору з зеленим пояском і чорно зеленою смугою на упаковці. Патрони з кулею УС заборонено використовувати для стрільби з ручних кулеметів РПК-74.
Відразу розвіємо міф про повну безшумність якої начебто досягають завдяки використанню глушника. Звичайний АКМ калібру 7,62 без спеціальних патронів зі зменшеним вмістом пороху звучить приблизно ось так.
Не на багато краща ситуація і з більш поширеним калібром 5,45. Звук хоч і тихше, однак все одно відчутний.
Почути різницю нам допомогли хлопці з розвід. роти 93-ї бригади. За це їм велике спасибі. Для спец. підрозділів існують також спеціальні набої для глушника. Ми вже згадували сьогодні про них. Це здебільшого боєприпаси калібру 7,62 під АКМ та 9 – ти міліметрові пістолетні під ПМС та АПС. З ними рівень звуку дійсно менший. Але й менша пробивна здатність кулі.
Що стосується того, хто саме користується глушником, то з початком неоголошеної війни, цей засіб остаточно перестав бути виключним атрибутом спеців. Ним почали користуватися і звичайні піхотинці. Адже при обороні, воїна чия зброя обладнана цим спец. засобом важче виявити. Все завдяки тому, що спалах від пострілу фактично не видно. А при великій кількості шумів навкруги розпізнати по звуку звідки ведеться стрьба не так просто.
На додачу ще один позитивний момент. Повноцінний глушник, або хоча б хороший пламегасник на ствол, можна виготовити в звичайній і мінімально обладнаній токарній майстерні. В інтернеті, і зокрема на ютубі, вже є десятки роликів з детальними інструкціями.
Не забувайте, що глушник, так само як і вся ваша зброя, потребує не меншої уваги та догляду. Більшість продуктів горіння та порохових газів залишає на ньому чадний осад. А дещо навіть потрапляє до камери згорання. Тому фахівці та виробники здебільшого радять використовувати ПБС разом з тактичними окулярами.
І на завершення військова мудрість: Війна приємна тільки тим, хто її не зазнав.
Слідкуйте у зручному форматі! Ми у соціальних мережах:
facebook.com/armyuaFM
t.me/armyfm_channel
twitter.com/Armia_fm
instagram.com/armyfm
soundcloud.com/armyfm
