У них був план блискавичної війни, але він провалився, — політолог Юрій Олійник
Про наступальні плани російської федерації та нинішню ситуацію щодо російського вторгнення розповів керівник дослідницьких програм НАЦ Українські студії стратегічних досліджень, кандидат політичних наук Юрій Олійник.
Андрій Давидов: Розкажіть, будь ласка, які плани росія мала в перші дні війни?
Юрій Олійник: У них був план блискавичної війни, який провалився. Вони намагалися повторити війну в Грузії у 2008 році, використовуючи такий самий порядок техніки та наступу. Вони хотіли змусити Україну капітулювати, або хоча б визнати ЛНР та ДНР, посадити свою владу у Києві, по максимуму взяти Україну під контроль. Головною їхньою метою було взяти столицю. Цей план провалився за 3-4 дні, тоді вони намагалися пробити коридор до Києва та інших великих міст. Почалися бомбардування та обстріли, особливо в Харкові, Маріуполі та Чернігові. Але завдяки опору української нації, Збройних Сил України, Сил територіальної оборони, правильним діям Генерального штабу все це вдалося призупинити. Звичайно, вони дещо просунулися на півдні, там найбільше їм вдалося досягнути стратегічних результатів, але Українська армія продовжує оборонятися.
Андрій Давидов: Зрозуміло, що росіяни не очікували такого тотального спротиву українців, а в чому ще полягають їхні помилки?
Юрій Олійник: Помилки різнопланові. Головна - нерозуміння українського народу. Вони думали, що коли українці побачать їхню «могутню» армію, почнуть розбігатися і складати зброю, зокрема влада. Ведучи постійно пропаганду, що Україна та росія братні народи, вони самі у це повірили, проте у нас різний менталітет. Також були прорахунки і на військовому рівні: неготовність їхньої техніки, особового складу, погано вибудовані логістичні лінії. Хоча деякі фахівці з їхнього генерального штабу застерігали, що це авантюра і не слід пускати війська на війну, але путін послухав інших людей.
Андрій Давидов: А до кого путін міг дослухатися? Хто на нього впливав чи, можливо, він ухвалив одноосібне рішення?
Юрій Олійник: Шойгу йому обіцяв, що буде ефект дуже швидкий, є певні інсайди з цього приводу. Також він, мабуть, піддався певній гуманітарній пропаганді. Але на мою думку, розраховували на страх, що еліта попросить капітуляції, а армія не захоче воювати, бо будуть налякані бомбардуваннями.
Андрій Давидов: Наскільки швидко російська армія здатна відновитися після завданих їй втрат і чи зможе це відновлення використати в Україні?
Юрій Олійник: Вважаю, що в найближчі тижні та місяці вони не можуть реально посилити свою присутність, відновити сили чи зробити ротацію, хоча намагаються. Їм треба починати велику мобілізацію, бо зараз всі їхні сили оголені, вони не можуть нормально реагувати на конфлікти ні на Кавказі, ні на Далекому Сході. Щоб продовжити бойові дії в Україні, їм необхідно провести мобілізацію, зібрати хоча б 600 тисяч людей зі всієї росії. Проте для цього повинна бути нормальна система, а також треба навчити людей. Питання ще в тому, чи люди готові йти? Люди будуть ухилятися від цього. У них не вистачає ресурсів, щоб утримувати армію хоча б під час навчання, а мобілізація - це робота не одного місяця.
Андрій Давидов: Наскільки санкції впливають на військову економіку?
Юрій Олійник: Ми бачимо, що головний танковий завод в росії зараз зупинив виробництво через брак імпортних деталей. Їх можна замінити китайськими складниками, але питання, чи буде зараз Китай надавати таку допомогу, залишається відкритим. Техніки їм вистачає, але можливості її ремонту під санкціями обмежені.
Андрій Давидов: Як Україна у військовому плані мусить протидіяти ворогу?
Юрій Олійник: Україна має йти в уже заданому напрямі. Триває мобілізація, беруть потрібних людей, ще не задіяний весь резерв, він навчається. Поступово відбувається ротація, зміцнення, розширення Збройних Сил та інших структур. Також нам потрібна наступальна зброя, нам потрібна допомога, своє виробництво, патроні заводи. Зараз нам треба прости у Заходу наступальну зброю.
Андрій Давидов: А хто із наших союзників може нам її надати?
Юрій Олійник: Це Польща, Велика Британія, США. Нам також дуже потрібна авіація, це найнеобхідніше зараз.
