Що таке пастка єдиного ракурсу, якою користуються російські пропагандисти?

Як відсіювати російські пропагандистські впливи, на Армія FМ розповіла керівниця проєкту Вокс Чек Світлана Сліпченко.

За словами експерта, пастка єдиного ракурсу — це погляд на проблему з одного боку.

— Це про те, що ми не хочемо аналізувати подію з багатьох сторін. Наприклад, громадський активізм. Дуже часто активісти сконцентровані на конкретній тематиці, і можна помітити своєрідну гіперболізацію, нібито всі проблеми країни пов'язані лише з екологією. Це означає, що вони через свою вузьку спеціалізацію дивляться на проблеми, що стосуються держави, а отже упускають деталі.

Як розповіла Світлана Сліпченко, російська пропаганда майстерно користується методами дезінформації, адже деякі вкиди підхоплюють навіть іноземні ресурси.

— Проблема в тому, що з'являється така дезінформація не лише на російських ресурсах. Торік у звіті Amnesty International йшлося, що саме ЗСУ винні у смертях  цивільних, бо діють у містах. На щастя, одразу у відповідь з'явилася реакція від Міноборони України. Ганна Маляр пояснила, що подібні дослідження не враховують низку факторів: тактику росіян, які захоплюють і утримують населені пункти,  які ми втратимо, якщо будемо чекати в полях.

Також, як зазначила експерт, щоб ввести суспільство в оману, ворожі дезінформатори використовують підтверджувальні упередження.

— Це означає, що ми віримо в те, що бачимо і чуємо найчастіше, а також у що хочемо вірити. Яскравий приклад вкиду — фото нібито з Бучі із написом: А кто вам разрешил красиво жить? Ми з'ясували, що воно зроблене кілька років тому в росії й не мало жодного стосунку до повномасштабної війни. Чому світлину масово поширювали й в неї повірила велика аудиторія.

Після деокупації Київщини почала надходити інформація про поведінку росіян та воєнні злочини, вбивства і коли з'явилося таке фото, багатьом здалося абсолютно логічним, що його могли залишити загарбники. На фото — зелені дерева та багато сонця, тож одразу зрозуміло, що це не березень чи навіть квітень. І ще багато різних деталей свідчать, що це фото не могли робити на Київщині у той час.

Також, як поділилася Тетяна Сліпченко, в Тік Току натрапила на відео, де в будинок заходять нібито представники військкомату і починають витягувати з кімнати чоловіка, у цей час дитина плаче і не хоче його відпускати.

— Це відео мені потім пересилали багато моїх іноземних друзів і запитували, чи це правда. Коли я збільшила картинку, зрозуміла, що це відео взагалі постановче. Псевдовійськовий був без розрізнювальних знаків на формі та в балаклаві. Представники центрів комплектування так не діють, звісно. Так відбувається нагнітання паніки щодо мобілізації.

На думку експерта, російські пропагандисти часто вдаються до таких фейкових відео, адже створити їх не надто складно і розповсюджуються вони із шаленою швидкістю — гучний заголовок робить свою справу, а от щоб спростувати ці вкиди, потрібно витратити чимало часу.

— Чому люди досі ведуться на всі ці вкиди, бо спростування і перевірки,  від  кого б не надходили — фактчекерів,  держави, журналістів — не можуть досягнути такої величезної аудиторії, адже займають багато часу, бо мають бути проведені якісно.  А за цей час тема вже не актуальна, вже всі сконцентровані на чомусь іншому.

Тож, як резюмувала експерт, завжди потрібно критично ставитися до таких відео та аналізувати. Навіщо мені показують це відео? Як саме на мене намагаються вплинути? До яких рішень мене підштовхують? Ці питання допоможуть вберегтися від ворожого впливу.