Чи можливий розвиток протестів в Ірані за лівійським сценарієм?

Чим унікальні протести, які нині вирують в Ірані, та як діятиме в цих умовах влада, в ефірі програми Міжнародний огляд розповів політолог Денис Москалик.

Як зазначив експерт, протести через смерть студентки, яку побила "поліція моралі" у Тегерані, перекинулися на більшу частину країни, передусім на великі міста. І найбільш жорстких форм вони набули у Західному Азербайджані. 

— Протести на такому підґрунті — унікальні. Попередні були пов'язані суто з економічними чи політичними причинами. Тож це надзвичайно, що протести спровокувала смерть дівчини. В Ірані насправді високий рівень поліцейського насильства, щороку страчують близько 200 людей. В країні перемогли консерватори, і зараз на перший план вийшли питання поліцейського насильства та важливості хіджабу. Це надзвичайна подія для внутрішньополітичної історії Ірану, — зазначив Денис Москалик.

За його словами, можна провести певні паралелі із протестами у Лівії 2011 року, які там переросли в громадянську війну.  В Ірані протести локальні, концентровані в певних провінціях. Але відмінність у тому, що Іран більше звик до таких протестів і тут відпрацьовані методи їхнього придушення.

— Влада Ірану активно застосовує пропаганду. Було заявлено, що дівчина померла від розриву серця. Усіх протестувальників звинувачують у закордонному впливі. Також обмежують доступ до інтернету. Іранська влада діє доволі жорстко, намагаючись придушити всі протести, зокрема за допомогою вогнепальної зброї, — розповів Денис Москалик.

На думку експерта, іранському суспільству бракує єдності. Немає сил, які б були визнані в усій країні легітимними та визначали стратегію, а також національних лідерів. Це призводить до того, що часто протести є спорадичними. Невдоволення придушать, але це вплине на подальші перспективи протестного руху та внутрішньої політики в Ірані. Подальші ж виступи будуть вже не проти окремих актів режиму, а проти самого режиму та його ідеології.