Індекс війни 2022: що змінилось за буремний рік

Про моніторинг воєнних конфліктів у 2022 році в дослідженні Індекс війни та прогнози на наступний рік на Армія FМ розповів кандидат політичних наук, керівник дослідницьких програм Недержавного аналітичного центру Українські студії стратегічних досліджень Юрій Олійник.

За словами політолога, найбільшим потрясінням цього року стало повномасштабне вторгнення росії, яке засвідчило повернення конвенційних засобів ведення війни. 

— За застосуванням сил і засобів вона масштабніша за конвенційні війни, які розгорялися в інших регіонах, зокрема ірано-іракську. Її можна порівняти з корейською або навіть Другою світовою. За рівнем значення російська-українська війна стоїть на першому місці в цьому індексі, адже вона по суті переростає в війну коаліцій.

Як розповів Юрій Олійник, найгарячіші торік конфлікти в Ефіопії, частково в Ємені та Сирії нині стишуються на фоні  війни росії в Україні. Є регіони, де загострився рівень дипломатичного протистояння, яке може з часом набути більш радикальних форм. Передусім це ситуація довкола Тайваню, де прослідковується зростання ставок як з боку Америки, так і Китаю.

— На Балканах теж зріс рівень потенційної конфліктності. Там внутрішньополітичні кризи посилені дипломатичним протистоянням. Також події в Ірані, які поєднуються у внутрішню кризу на фоні загострення відносин із сусідами. Третя світова війна, яка розгортається з 2011 року, захоплює все більше регіонів, тож досить великий ризик об’єднання цих вогнищ конфліктів. 

На думку Юрія Олійника, на Близькому Сході пік напруги був у 2015-2017 роках, ключові події – війна в Ємені та Сирії. Хоча ці конфлікти тривають, їхня інтенсивність зараз обмежується локальними операціями. Можливо, це через послаблення впливу Росії та Китаю регіоні.

— У Лівії вже другий рік триває мирний переговорний процес. Але, звичайно, все це може знову вибухнути, коли навколо Ірану почнеться загострення дій. Є загострення з боку Таджикистану та інших країн Центральної Азії. Там своя віха протистоянь. Залишаються конфлікти між державами, що поки входять в ОДКБ. Найбільший стабільний союзник росії — Таджикистан вже влітку починає переговори з НАТО.

На переконання експерта, за певних обставин вогнище на Близькому Сході може знову запалати, адже на Південному Кавказі також неспокійно. Звісно, Карабаська війна з 2020 року перейшла в заморожену фазу, але й там траплялися епізодичні воєнні спалахи. Також було нестабільно на вірменській території. Вірменія шукає друзів на Заході. Можливе наростання конфлікту між Азербайджаном та Іраном, що призведе до нової хвилі біженців у Європу.

— Поки що формується лінія коаліції передусім Китай, росія та Іран, меншою мірою Північна Корея. Але у цьому блоці зараз кульгава качка — це Іран, який має багато внутрішніх проблем. Не зрозуміла до кінця позиція Індії, чи вона зможе відсидітися як нейтральна держава у цьому конфлікті. Тож тут цікава доля Індії, а також Пакистану. 

Як зазначив науковець, малоймовірне цьогоріч вторгнення Китаю у Тайвань. Нині відбувається "закручування гайок" всередині Китаю, там великі проблеми після коронавірусу. До того ж Китай зрозумів, що навряд чи досягне швидкого воєнного успіху, з огляду на перебіг російсько-української війни. Адже Китаю набагато слабша армія за російську, керівництво країни також це враховує.

— Але багато залежить від ситуації всередині Тайваню, оскільки там борються дві сили — панкитайська та протайванська. Китай, зі свого боку, у 2023-му готуватиметься до можливої війни із Тайванем. Наступні роки періоди затишшя будуть змінюватися кризами, бо жодна з країн, принаймні США, не планує відступати від своєї політики. Тобто загроза вторгнення залишатиметься великою, але на неї буде сильно впливати внутрішня позиція в самому Китаї й оцінка ситуації навколо росії як головного силового інструмента китайського впливу у світі. І звичайно, через подальшу втрату позицій росією Китай навряд чи наважиться на радикальні дії.

Тож загалом, як резюмував Юрій Олійник, у 2023 році є великий ризик, що з’явиться вогнище передусім на Близькому Сході. На Тайвані можливість конфлікту трішки менша. І, на жаль, триватиме російсько-українська війна. Україна зберігатиме фронт. Є всі підстави для контрнаступу, але тут все залежить від двох факторів. Перший — збереження підтримки Заходу та її інтенсифікації. Другий — збереження стабільності всередині країни, бо росія намагатиметься грати на економічній кризі й внутрішньополітичних суперечностях.